PROFILPELAJAR.COM

Протести проти корупції в Молдові 2015 року — масові антиурядові протести в Молдові з вимогами відставки президента, проведення дострокових парламентських виборів, повернення в країну «вкраденого мільярда» та притягнення до відповідальності причетних до крадіжки грошей з банківської системи. Організатором протестів виступає Громадянська платформа «Гідність і правда» («рум. Demnitate și Adevăr, DA»). Протести почались навесні 2015 року після скандалу стосовно «зниклого мільярда»^[1].

Передумови

У лютому 2015 в Молдові виник гучний фінансовий скандал: виявилось, що з рахунків Національного банку Молдови через комерційні банки було виведено близько мільярда доларів, що спричинило різке падіння курсу молдавського лея. За словами колишнього Прем'єр-міністра Молдови Йона Стурза, в грудні 2014 року була здійснена спекулятивна валютна атака на лей в обсязі понад $ 4 млрд. В результаті спекуляцій в банківській системі Молдови виникла діра, для латання якої Національний банк здійснив емісію в розмірі 21 млрд леїв — близько 25% від обсягу ВВП Молдови.

За час, доки йшло слідство, з рахунків Національного банку було виведено ще один мільярд доларів^[3]. Причетним до махінацій вважають молдавського мільярдера, чоловіка співачки Жасмін, 28 річного Ілана Шора^[4].

Протести

5 квітня

5 квітня в Кишиневі пройшов перший мітинг 2015 року проти корупції у владі. В акції протесту взяли участь близько 4 тисяч чоловік. Протестувальники вимагали розслідування заворушень 7 квітня 2009 року, які відбулись після виборів до парламенту, розслідування справи про зниклий мільярд та наступне зубожіння громадян^[5].

3 травня

3 травня в Кишиневі відбувся антиурядовий мітинг протесту, організований громадянської платформою «Гідність і правда». Число учасників, за різними оцінками, становило від 10 до 50 тис. Протестанти вимагали відставки уряду і глав усіх правоохоронних структур, а також притягнення до відповідальності винних у корупції та розкраданні коштів в банківській системи країни^[6].

6-13 вересня

В протестних заходах 6 вересня 2015 у Кишиневі взяло участь, за різними оцінками, від 50 до 100 тисяч^[7] людей. Протестанти висунули політичні вимоги та заявили, що надалі протест буде проходити в режимі «нон-стоп». Надвечір на центральній площі Кишинева поряд з будинком Уряду було зведено наметове містечко, протестантам приносять харчі та воду. Порядок в містечку підтримується протестантами та поліцією.

На площі поряд з Генеральною прокуратурою мітингували прихильники партії «Червоний блок», які перед цим пройшли маршем центральними вулицями Кишинева до будівлі прокуратури. Під час пікетування Прокуратури відбулись невеликі сутички мітингувальиків з поліцією, в ході яких було затримано 3-х чоловік^[8].

7 вересня кількість встановлених наметів сягнула 100, в наметовому містечку розгорнуто місце харчування.

13 вересня відбулась чергова акція протесту.

27 вересня

27 вересня центром Кишинева відбулась масова хода трьома колонами (Партії соціалістів та Нашої партії^[ru]). Навколо наметового містечка Громадянської платформи поліція встановила кордон. Учасники протестів вимагають дострокових парламентських виборів, відставки президента і проведення всенародних виборів глави держави, зміни керівництва силових структур, повернення вкраденого з банківської системи мільярда євро^[9].

24 січня 2016

Спочатку, 24 січня в центрі Кишинева мали відбутися дві акції протесту, на підтримку і проти уряду Павла Філіпа, проте мітинг на підтримку уряду був скасований. На Площі Великих Національних Зборів до 12:00 зібралося, за різними даними, від 25 000 до 100 000 людей, які вимагали негайного розпуску Парламенту та організації дострокових виборів. Багато хто з протестуючих несли в руках хризантеми як уособлення мирної боротьби з олігархічним режимом.

Цікаві факти

6 вересня 2015 за корупційні дії був арештований мер столиці Румунії, Бухаресту, Сорін Опреску^[10].
6 вересня в Кишиневі була затримана група російського каналу «LifeNews», причому, пропозиція вислати кореспондентів в Україну була сприйнята на «LifeNews» як погроза^[11].