PROFILPELAJAR.COM

Проспект Миру
Хмельницький
Проспект Миру; Хмельницький
Район	Виставка
Колишні назви
радянського періоду (українською)	Проспект Миру
радянського періоду (російською)	Проспект Мира
Загальні відомості
Протяжність	~4 км
Транспорт
Автобуси	7, 9, 21, 22, 24, 24а, 27, 29, 29а, 34, 35, 38, 39, 43, 46, 47, 49, 49А, 54
Тролейбуси	1, 2А, 3, 8А, 10, 11, 11а, 12, 18
Рух	двосторонній
Покриття	Асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Пам'ятники	Іоану Павлу II, Монумент Вічної Слави
Храми	Св.Миколаївський Кафедральний Собор, Костел Христа Царя Всесвіту
Навчальні заклади	СЗОШ №21, Міжрегіональна академія управління персоналом
Медичні заклади	Поліклініка №2
Забудова	Багатоповерхівки
Комерція	ТЦ «Проспект», ТЦ «Ріко»
Парки	Дендропарк «Поділля»
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	пошук у Nominatim
Мапа
Проспект Миру у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Проспект Миру.

Проспе́кт Ми́ру — одна з головних магістралей міста та мікрорайону Виставка (Заріччя), пролягає від західної (виїзд на Західно-Окружну) до східної (виїзд на Вінницьке шосе) його околиць.^[1]

Історія

Виник на початку 1960-х років, коли на північ від міста розпочалась забудова невеличкого житлового масиву (т. зв. «Посьолок Мирний») для службовців 17-ї дивізії. Згодом це дало початок нового багатоповерхового мікрорайону Виставка.

Заклади та установи

Хмельницька телевежа

На найвищій точці міста у 1968 році збудовано телеретранслятор заввишки 100 м. У 1980 році його демонтували, а поруч звели нову телевежу висотою 200 м.

Проспект Миру, 55 — Костел Христа Царя Всесвіту

Головний римо-католицький храм міста. Спорудження розпочалось на початку 1990-х років, освячено новозбудований костел у 1995 році.

Проспект Миру, 59

Сучасний комплекс споруд Будинку преси, побудований наприкінці 1980-років, який вмістив в себе видавництво «Поділля» (засноване 1975 року) з потужним поліграфічним виробництвом, а також редакції обласних газет («Подільські Вісті» та ін.)

Проспект Миру, 69. Взуттєва фабрика ВАТ «Взутекс»

Стала до ладу в 1945 року, розташовувалася у невеличкому приміщенні в старій одноповерховій будівлі на центральній вулиці міста (нині будівля знесена — на її місці алеї скверу імені Шевченка). У 1974 році взуттєва фабрика почала працювати у нових корпусах, побудованих на проспекті Миру. У 1994 році на базі фабрики створене ВАТ «Взутекс». Нині частина адміністративного корпусу підприємства віддано під торгові заклади, а прилегла територія — під ринок. Це дозволило утворити один з найбільших торговельних комплексів мікрорайону Виставка.

Площа Свободи

Сформувалася одразу після того, як у 1976 році тут було відкрито кінотеатр «Сілістра» (названий на честь болгарського міста-побратима). Згодом біля нього побудували гастроном, комплекс ресторанів та кафе, а саму площу прикрасила композиція металевих фігур заслуженого художника України Миколи Мазура. В 1983 році майдан отримав назву Площа Героїв Сталінграду.

Але вона так й не прижилася, і на початку 1990-х була скасована. В 2000 році на базі кінотеатру «Сілістра» створений культурно-оздоровчий комплекс «СВ». У березні 2017 року Хмельницька міська рада дала площі іншу назву — Свободи.^[2]

Проспект Миру, 99-101. Інститут Міжрегіональної академії управління персоналом

У листопаді 1998 року відкрито філію Міжрегіональної академії управління персоналом (МАУП). В 2003 році на базі філії створений Хмельницький інститут МАУП, який того ж року переїхав на проспект Миру у просторі приміщення колишнього адміністративного корпусу заводу «Темп».

Меморіал Вічної Слави

Відкрито на перехресті проспекту Миру та Старокостянтинівського шосе у травні 1983 року (автори — скульптор В. Зноба, архітектори В. Громихін, В. Перехрест). Меморіал увічнює славу військових частин, партизанів, підпільників, які звільняли область від нацистських загарбників.

Дендропарк «Поділля»

В 1964 році поруч із павільйонами обласної сільськогосподарської виставки, поблизу перехрестя Старокостянтинівського шосе та щойно прокладеного проспекту Миру, на 30-гектарній ділянці закладено дендрологічний парк. В ньому були насаджені сотні видів різноманітних дерев та кущів, саджанці яких завезено з усіх куточків Поділля, а також із ботанічних садів України та Молдови. В 1969 році дендропарк «Поділля» включено до заповідного фонду області та надано статус парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва. Нині площа дендропарку — 30,5 га, в ньому нараховується 427 видів дерев і чагарників, більшість яких рідкісних та цінних порід.