Проспект Карла Маркса (Петрозаводськ)

Проспект Карла Маркса
Республіка Карелія, Росія Росія
карел. Karl Marxin prospektu
Будівля Міністерства внутрішніх справ Республіки Карелія
Будівля Міністерства внутрішніх справ Республіки Карелія
Населений пунктПетрозаводськ
Районцентр міста
Історичні відомості
Назва на честьКарл Маркс
Колишні назвиДілянка проспекту від Онезької набережної до Пушкінської вулиці (до 23.10.1918 року):

Торгова вулиця,
Петропавлівська вулиця,
Церковна вулиця,
Соборна вулиця.

Ділянка проспекту від вулиці Пушкіна до площі Леніна (до 23.10.1918 року):
Повенецький Поштовий тракт,
Санкт-Петербурзький Поштовий тракт,
Нагірна лінія,
Петербурзька лінія,
Англійська вулиця,
Маріїнська вулиця.

Проспект (після 23.10.1918 року):
Проспект Карла Маркса,
Вулиця Маршала,
Вулиця Маннергейма,
Головна вулиця,

Проспект Карла Маркса.

Дата початку забудови1951
Загальні відомості
Протяжність1,4 км
Координати61°47′16″ пн. ш. 34°22′28″ сх. д. / 61.787777777778° пн. ш. 34.374444444444° сх. д. / 61.787777777778; 34.374444444444
Поштові індекси185 035
Номери телефонів+7 (8142) XXX XXX
З'єднанняLenina Squared
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap ↑1701311 ·R (Петрозаводськ)
Мапа
Мапа
CMNS: Проспект Карла Маркса у Вікісховищі

Проспе́кт Ка́рла Ма́ркса (карел. Karl Marxin prospektu, фін. Karl Marxin valtakatu) — проспект у центральній частині міста Петрозаводська. Проходить від Онезької набережної через площу Кірова до площі Леніна[1]. Нумерація будинків ведеться від набережної Онезького озера. Проспект є однією з найстаріших вулиць міста.

Забудову проспекту між двома площами включено до списку пам'ятників архітектури та взято під державну охорону як приклад ансамблевої забудови 1950-х років[2]. Окрім цього, будинок Музею образотворчих мистецтв Карелії[3], пам'ятники Карлу Марксу та Фрідріху Енгельсу[4], Петру I[5] є пам'ятниками федерального значення.

Уздовж проспекту знаходяться три міських парки та бульвар, що робить його однією з найбільш озеленених вулиць міста.

Назви

За свою понад двохсотрічну історію проспект неодноразово міняв свої назви. Як єдина вулиця сформувався 23 жовтня 1918 року[6].

Ділянка проспекту від Онезької набережної до Пушкінської вулиці в XVIII столітті називалась Торговою вулицею (по дерев'яному гостинному дворі, що був розташований у нижній частині вулиці). З кінця XVIII століття дана ділянка називалась Петропавловською вулицею, відтак Церковною вулицею і, нарешті, Соборною вулицею. Усі назви пов'язані з Петропавловським собором, а також Воскресенським храмом і Святодуховським собором, що були побудовані згодом. Храми знаходились на даній вулиці[7][8][9][10][11][12][13][14][15][16][17].

Ділянка проспекту від Пушкінської вулиці до площі Леніна також змінила низку назв. Спочатку це була частина Повенецького Поштового тракту, відтак частина Санкт-Петербурзького Поштового тракту (назва пов'язана з поштовим трактом на Повенець і Санкт-Петербург, що брав початок у цьому місці)[18][19][20].

У грудні 1776 року вулиця отримує назву Нагірна лінія[21]. Її вулиця отримала через особливість свого розташування — на високому березі річки Лососинка.

Надалі вулиця йменувалась Петербурзькою лінією, у пам'ять про Санкт-Петербурзький Поштовий тракт, що тут раніше проходив[19].

1786 року в Петрозаводськ приїхала група англійських спеціалістів, на чолі з Карлом Гаскойном, яких поселили на Нагірній лінії. Відтоді вулиця отримала нову назву — Англійська вулиця[21].

У червні 1884 року та в липні 1885 року Петрозаводськ відвідали великий князь Володимир Олександрович з дружиною великою княгинею Марією Павлівною. На честь цієї значущої події в житті міста Петрозаводська міська рада вирішала перейменувати Англійську вулицю на Маріїнську вулицю, з поваги до княгині[21].

Після жовтневої революції багато назв вулиць змінили. 23 жовтня 1918 року Соборну вулицю, на честь Соборної площі, та Маріїнську вилицю об'єднали в проспект Карла Маркса — на честь німецького філософа, економіста і так званого «вождя світової революції»[22][6].

Під час Радянсько-фінської війни 1941—1944 років місто окупувало фінляндське військо. Восени 1941 року штаб Військового управління Східної Карелії дав вказівку про «фінізацію» назв вулиць. Так, 3 листопада 1941 року проспект Карла Маркса за пропозицією начальника Петрозаводського району перейменували на вулицю Маршала (назва пов'язана з маршалом Маннергеймом)[23]. 1 грудня 1942 року за рішенням розвідувального відділення колишній проспект Карла Маркса отримує назву вулиця Маннергейма[24][25]. 31 грудня 1942 року до переліку перейменованих вулиць вносять поправки, колишній проспект отримує назву Головна вулиця[26]. Активно нову назву почали використовувати лише з квітня 1943 року[27].

Після звільнення міста 28 червня 1944 року вулиці повернули колишню радянську назву — проспект Карла Маркса[22].

Примітки

  1. ↑ Перелік вулиць Петрозаводська (xls). Архів оригіналу за 3 лютого 2016.
  2. ↑ Памятники истории и культуры (объекты культурного наследия) народов Российской Федерации. kulturnoe-nasledie.ru. Архів оригіналу за 3 лютого 2016. Процитовано 28 січня 2016.
  3. ↑ Памятники истории и культуры (объекты культурного наследия) народов Российской Федерации. kulturnoe-nasledie.ru. Архів оригіналу за 3 лютого 2016. Процитовано 28 січня 2016.
  4. ↑ Памятники истории и культуры (объекты культурного наследия) народов Российской Федерации. kulturnoe-nasledie.ru. Архів оригіналу за 3 лютого 2016. Процитовано 28 січня 2016.
  5. ↑ Памятники истории и культуры (объекты культурного наследия) народов Российской Федерации. kulturnoe-nasledie.ru. Архів оригіналу за 3 лютого 2016. Процитовано 28 січня 2016.
  6. ↑ а б Рішення Комісії з підготування торжества до річниці Жовтневого перевороту. 23.10.1918 року.
  7. ↑ Хакала, В. (8 лютого 2002). Петрозаводские улицы. Газета «Петрозаводск».
  8. ↑ Хакала, В. (15 лютого 2002). Петрозаводские улицы. Газета «Петрозаводск».
  9. ↑ Хакала, В. (1 березня 2002). Петрозаводские улицы. Газета «Петрозаводск».
  10. ↑ Хакала, В. (8 березня 2002). Петрозаводские улицы. Газета «Петрозаводск».
  11. ↑ Хакала, В. (15 березня 2002). Петрозаводские улицы. Газета «Петрозаводск».
  12. ↑ Хакала, В. (22 березня 2002). Петрозаводские улицы. Газета «Петрозаводск».
  13. ↑ Хакала, В. (5 квітня 2002). Петрозаводские улицы. Газета «Петрозаводск».
  14. ↑ Хакала, В. (12 квітня 2002). Петрозаводские улицы. Газета «Петрозаводск».
  15. ↑ Хакала, В. (18 квітня 2002). Петрозаводские улицы. Газета «Петрозаводск».
  16. ↑ Хакала, В. (26 квітня). Петрозаводские улицы. Газета «Петрозаводск».
  17. ↑ Хакала, В. (1 травня 2002). Петрозаводские улицы. Газета «Петрозаводск».
  18. ↑ Тракт проходив по нинішніх вулицях міста: Проспект Карла Маркса — Вулиця Фрідріха Енгельса — Проспект Леніна — Червона вулиця — Вулиця Анохіна — Першотравневий проспект — Новосулажгірська вулиця — Сулажгірська вулиця — Шуйстка вулиця — Транспортна вулиця — Пряжинське шосе — Шуйське шосе
  19. ↑ а б Ициксон, Елена (квітень 2003). Нагорная, Английская, Мариинская. Газета «Лицей». № 4.
  20. ↑ История дома, которого нет — Интернет-журнал «Лицей» (Карелия). Интернет-журнал «Лицей» (Карелия) (ru-RU) . Процитовано 28 січня 2016.
  21. ↑ а б в Улицы и площади старого Петрозаводска. Петрозаводськ: Скандинавия. 2003. с. 8—14. ISBN 5948040208.
  22. ↑ а б Филимончик, С.; Гольденберг, М. (2003). История Петрозаводска: Учебное пособие. Петрозаводськ. ISBN 5754508301.
  23. ↑ Повідомлення штабу Петрозаводського району № 172/I 3.11.1941 Т 1048/30
  24. ↑ Повідомлення штабу Олонецького округу № 3184/II от 1.12.1943 T 2921/15
  25. ↑ Доповідна записка адміністративного відділення штабу ВУВК про зміну назв вулиць 17.12.1942. Т 2870/4.
  26. ↑ Повідомлення адміністративного відділення штабу ВУВК № 1683/Админ. /с/21780 от 31.12.1942. Т 2870/2
  27. ↑ Звіт про діяльність адміністративного відділення штабу ВУВК за 1943 рік Т 9723/18.