Прихована інфляція — це такий стан в економіці, коли зростання рівня цін не спостерігається, але наявний дефіцит товарів та послуг, має місце штучне обмеження споживчого попиту.

• тимчасове заморожування доходів та цін;
• встановлення тотального державного контролю за цінами;
• встановлення цін «стелі» та «підлоги» тощо;

Прихована інфляція не може бути виміряна безпосередньо, це можна зробити такими методами:

• співвідношення між контрольованими державою цінами та цінами ринку;
• зниження рівня товарно-матеріальних запасів;
• реальні втрати часу на пошук та підбір необхідних товарів;
• співвідношення між «вимушеними» заощадженнями та величиною касових залишків тощо.

Прихована інфляція характеризується зовнішньою стабільністю (при активному втручанні держави), але зростанням дефіциту товарів, що також знижує реальну вартість грошей. Таким чином, відкрита інфляція проявляється у тривалому зростанні рівня цін, прихована — у посиленні товарного дефіциту; перша характерна для ринкової, друга — для централізованої планової економіки.

Прикладом прихованої інфляції може бути економіка 80-х років колишнього Радянського союзу. На початок 80-х років кожний четвертий радянський карбованець, а в 1985—1990 рр. кожний третій не мав товарного забезпечення.

Гальчинський А. С. Теорія грошей: Навч. посібник. — К.: Основи, 1998 — С.249

На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.