PROFILPELAJAR.COM

Приро́дний ко́мплекс (лат. complexus — зв'язок) — система окремих природних об'єктів у їх екологічних взаємозв'язках. Природними комплексами є природа в цілому (довкілля), урочища, ландшафти, екосистеми, біогеоценози тощо.

Найбільшим природним комплексом є географічна оболонка. В її межах виділяють менші природні комплекси — материки та океани. Всередині материків і океанів виділяють менші природні комплекси — природні зони (наприклад, пустеля Сахара на материку Африка). Природними комплексами найменших розмірів є горб, заплава річки, яр тощо.

Розрізняють природні комплекси рівнинного, лісолучного, передгірного, гірського типів.

Види (правові інститути) природних комплексів

Екологічне право України має окрему підгалузь «Право природних комплексів», яке регулює охорону особливо цінних та унікальних природних комплексів і формування екологічної мережі України. Деякі види природних комплексів мають свій особливий правовий режим, оскільки для їх охорони сформовано окремі правові інститути:

природно-заповідний фонд України — його охорону регулює Закон України «Про природно-заповідний фонд України» від 16 червня 1992 року;
курорти — їх охорону регулює Закон України «Про курорти» від 5 жовтня 2000 року;
рекреаційні зони — їх охорону регулює Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 року;
ліси — їх охорону регулює Лісовий кодекс України у редакції від 8 лютого 2006 року;
ландшафти — їх охорону регулює Європейська ландшафтна конвенція (Флоренція, 20 жовтня 2000 року), ратифікованою Законом України від 7 вересня 2005 року;
виключна (морська) економічна зона України — її охорону регулює Закон України «Про виключну (морську) економічну зону України» від 16 травня 1995 року;
науково цінні природні комплекси — їх охорону регулює Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» у редакції від 1 грудня 1998 року;
природне урбанізоване середовище — його охорону регулюють Закони України «Про основи містобудування» від 16 листопада 1992 року, «Про планування і забудову територій» від 20 квітня 2000 року, «Про благоустрій населених пунктів» від 6 вересня 2005 року;
природні комплекси історико-культурної спадщини — їх охорону регулює Закон України «Про охорону культурної спадщини» від 8 червня 2000 року;
прикордонні природні комплекси — їх охорону регулює Закон України «Про державний кордон України» від 4 листопада 1991 року.

Особливості правового регулювання

Специфікою правового регулювання охорони природних комплексів є наявність подвійного правового режиму: з одного боку, охорону окремих природних компонентів, що входять до природного комплексу, регулює природоресурсне законодавство (земель — земельне, надр — гірниче, вод — водне тощо), а за іншого боку — спеціальне законодавство про цей природний комплекс, адже охороні підлягають не тільки окремі компоненти, а й екологічні взаємозв'язки між ними, тобто природний комплекс в цілому. Зазвичай, у разі правової колізії, спеціальне законодавство про природний комплекс має переважну правову силу перед законодавством про окремі природні ресурси, що входять до цього природного комплексу.

Див. також

Природний територіальний комплекс

Джерела

Природні комплекси Джерело: https://collectedpapers.com.ua/nature-of-ivano-frankivsk-region/prirodni-kompleksi-ivano-frankivskoyi-oblasti [Архівовано 1 серпня 2018 у Wayback Machine.]

Посилання

Природний комплекс // Словник-довідник з екології : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 147.