«Принцеса на горошині» (дан.Prinsessen paa Ærten) — казка данського письменника Ганса Крістіана Андерсена. Твір вперше опубліковано 8 травня 1835 року в Копенгагені. Згідно з класифікацією казкових сюжетів Аарне-Томпсона має номер ATU 704: «Принцеса і горошина»[2].
Історія написання
Андерсен почув цю казку у дитинстві, цілком ймовірно джерелом для твору послугував шведський народний матеріал, оскільки в данській усній традиції ця оповідка відсутня[3][4]. Ані «Принцеса на горошині», ані ще дві оповідки, опубліковані під одною палітуркою, не отримали позитивні відгуки данських критиків, яким не сподобався неформальний розмовний стиль казок та відсутність моралі[5].
Сюжет
Оповідка розповідає про принца, який хоче одружитися з принцесою, але відчуває труднощі у пошуку підхожої дружини. З принцесами, з якими він зустрічається, завжди щось не так. Якось увечері молода, промокла під дощем принцеса шукає притулку в замку. Дівчина заявляє, що є справжньою принцесою, але мати принца вирішує випробувати її. Пропонує дівчині притулок на ніч і кладе горошину під двадцять матраців, на яких спатиме дівчина. Наступного ранку принцеса стверджує, що у неї була безсонна ніч, оскільки відчувала наче вона лежить на чомусь твердому і від цього усе її тіло тепер у синцях. Принц радіє, бо такою ніжною могла бути лише справжня принцеса. Відбувається весілля, а горошина потрапляє до музею, де лежить і досі.