Приамурське генерал-губернаторство (рос. Приамурское генерал-губернаторство) — генерал-губернаторство Російської імперії у 1884–1917 роках.

Було утворено 6 червня 1884 року внаслідок поділу Східно-Сибірського генерал-губернаторства на Приамурське і Іркутське генерал-губернаторства. Було спрямовано на зміцненню позицій імперії на Далекому Сході в політичному, військовому та економічному напрямах.

Невдовзі після утворення генерал-губернатори стали опікуватися захистом морських багатств від американських і британських китобійних кампаній та боротьбою з китайською контрабандою. Зрештою саме очільники цього губернаторства, а не губернатори підлеглих областей у першу чергу сприяли розвитку усього Приамурського краю, насамперед організації його колонізації. Вже з середини 1880-х років починається переселення сюди українців, що зрештою утворили поселення, відомі як Зелений клин. Водночас відбувалося переселення в області генерал-губернаторства корейців.

1894 року для дослідження Приамурського краю в Хабаровську було відкрито Приамурський відділ Імператорського російського географічного товариства. Невдовзі було відкрито філіали відділу в Читі, Благовещенську та Троїцькосавському.

На чолі стояв генерал-губернатор. 1884 року створено канцелярію генерал-губернатора. 1892 року впроваджено посаду помічника генерал-губернатора.

Спочатку складалося з 3 областей (Амурської, Забайкальської, Приморської) і Владивостоцького військового губернаторства. У 1888 скасовано Владивостоцьке військове губернаторство. 1906 року Забайкальська область перейшла під управління Іркутського генерал-губернатора. У 1909 року утворено Камчатську та Сахалінську області, що стали підпорядковуватися приамурському генерал-губернатору.

• Андрій Корф (1884—1893)
• Сергій Духовський (1893—1898)
• Микола Гродеков (1898—1902)
• Деан Субботич (1902—1903)
• Євген Алексеєв (1903—1904)
• Ростислав Хрещатицький (1904—1905)
• Павло Унтербергер (1905—1910)
• Микола Гондатті (1910—1917)

• Приамурское генерал-губернаторство // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
• Лысенко Л. М. Губернаторы и генерал-губернаторы Российской империи (XVIII — начало XX века). — М.: Изд-во МПГУ, 2001. — 358 c. (рос.)