Праця в СРСР є справа честі, слави, доблесті та геройства

«Праця в СРСР є справа честі, слави, доблесті та геройства» — радянське гасло, запозичене з політичного звіту Центрального Комітету КПРС XVI з'їзду ВКП(б), представленого Йосипом Сталіним 27 червня 1930 року:

«Найчудовішим у змаганні є те, що воно робить корінний переворот у поглядах людей на працю, бо воно перетворює працю з ганебного і важкого тягаря, якою вона вважається раніше, на справу честі, на справу слави, на справу доблесті та геройства.»

— Сталин И. В. Политический отчёт Центрального Комитета XVI съезду ВКП(б), 27 июня 1930 г. // Сочинения в 16 томах. Том 12.

Історія

Дане гасло, з різними варіаціями, широко використовувалося в радянській ідеологічній пропаганді: було поширене на виробничих підприємствах, наносилося на архітектурні об'єкти (наприклад, на «Будинку зі шпилем» у Комсомольську-на-Амурі; будівлю Палацу культури профспілок у Волгограді[1]), державні нагороди (зокрема, на медалі «За трудову доблесть», «За трудову відзнаку», «За відновлення вугільних шахт Донбасу», «За відбудову підприємств чорної металургії Півдня»), цитувався у наукових працях[2], використовувався при оформленні листівок, у кінохроніках (наприклад, у фільмі Дзиги Вертова «Симфонія Донбасу», 1930).

У зміненому вигляді гасло присутнє у тексті «Маршу ентузіастів» з кінофільму «Світлий шлях» (музика — Ісака Дунаєвського, вірші — Анатолія Д'Актиля):

Чи нам стояти на місці?
У своїх дерзаннях завжди ми маємо рацію.
Праця наша є справа честі,
Є справа доблесті та подвиг слави[3].

Окрім виробничих підприємств, гасло іноді використовувалося у виправно-трудових таборах ГУТАБу[4][5][6].

Письменник і колишній ув'язнений Варлам Шаламов, згадуючи це гасло в «Колимських оповіданнях», порівнював цинічність такого його використання з написанням при вході в Нацистські концентраційні табори фрази «Кожному своє» (нім. Jedem das Seine):

…Ми будемо повернуті до табірної зони, знову увійдемо у ворота з обов'язковим, офіційним, казенним написом: «Праця є справа честі, справа слави, справа доблесті та геройства». Говорять, що на воротах німецьких таборів виписувалася цитата з Ніцше: «Кожному своє». Наслідуючи Гітлера, Берія перевершив його в цинічності.

— Шаламов В. Т. Сухим пайком // Собрание сочинений в четырёх томах. — Москва : Художественная литература, Вагриус, 1998. — Т. 1. — С. 34—47.

Див. також

Примітки

  1. ↑ Александр Фолиев, Александр Литвинов (30 липня 2015). Что в Волгограде связано с именем Сталина. Волгоградская правда. Архів оригіналу за 15 лютого 2017. Процитовано 15 лютого 2017.
  2. ↑ Под редакцией Данилова С. К. Экономика транспорта. — изд. 2-е. — Москва : Государственное транспортное железнодорожное издательство, 1957. — С. 436. Проверено 25 января 2010.
  3. ↑ mp3 «Марша энтузиастов». Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 21 жовтня 2012.
  4. ↑ Катенин В. В. (1956-1970 гг.). Часть 3: Первые советские концлагеря. Воспоминания. Красноярское общество «Мемориал». Архів оригіналу за 10 листопада 2013. Процитовано 25 січня 2010.
  5. ↑ Мурзин В. Проклятая дорога // Вокруг света : журнал. — Москва, 1997. — Вип. липень. — № 7 (2682). Архівовано з джерела 30 грудня 2009.
  6. ↑ Вологодский А., Завойский К. (25 липня 1992). Мёртвая дорога. Музей коммунизма под открытым небом. Архів оригіналу за 18 вересня 2011. Процитовано 25 січня 2010.