Права людини в Росії — юридичні норми з прав людини, закріплені в Конституції Росії та ратифікованих Російською Федерацією міжнародних угодах, та практика щодо забезпечення цих норм.

Особа, яка вважає, що його конституційне право порушено нормою того чи іншого федерального закону, має право після того, як пройде всі судові інстанції подати скаргу в Конституційний суд Російської Федерації. Крім того, якщо особа вважає, що в його випадку було порушення його права, передбаченого Європейською конвенцією про захист прав людини і основних свобод або Міжнародним пактом про громадянські і політичні права, то вона має право звернути відповідно в ЄСПЛ і Комітет з прав людини ООН. У Росії основні права людини порушуються досить часто, особливо щодо ув'язнених. Ефективність національних правозахисних інститутів у Росії ( органів прокуратури, різних Уповноважених з прав людини) залишається дуже низькою - за станом на 2010-ті роки відновлення прав заявників цим структурам вдається домогтися не більше, ніж в 6 - 12 % випадків.

Повернення Путіна в президентське крісло в 2012 році ознаменувався наступом на свободу слова і зборів на Росії. Опозиційні активісти отримали клеймо «зрадників» і «п'ятої колони», також почались переслідування неурядових гуманітарних організацій, особливо — з участю іноземного капіталу, проти них були прийняті спеціальні закони «про іноземних агентів» і «небажаних організаціях»^[1].

• Стаття 27 Конституції Росії гарантує право вільно обирати місце для проживання, а спеціальний московський закон встановлює, що особа, яка прибуває до столиці Росії має протягом 3-х місяців стати на облік^[2].

• Шаблінський Ілля Георгійович — член Ради при Президентові РФ з розвитку громадянського суспільства і прав людини