PROFILPELAJAR.COM

**Потрійний Львів**
Потрійний Львів
лат. Leopolis Triplex
Жанр	хроніка
Автор	Бартоломей Зиморович
Мова	латина

«Потрі́йний Львів» (лат. Leopolis Triplex) — перша в історії хроніка міста Львова, написана Бартоломеєм Зиморовичем у середині 17 століття.

Хроніка написана латиною в надзвичайно вишуканому стилі, який часом суттєво утруднює розуміння суті текстів.

Сам Бартоломей Зиморович у перших рядках свого Magnum opus (видатна праця) повідомляє, що не має на меті змагатися з поетами і риториками у описі міста, яке «в цілому королівстві Польському проголошене прикрасою і захистом земель руських». Він хотів «факелом історичним додати йому (місту) блиску», хоча цей факел «тільки любов до вітчизни сильніша за всі підстави» («solus amor patriae ratione valetiar omni»). І далі, що він (автор) може поступитися іншим у красномовстві, але не точністю фактів, бо хоче переказати нащадкам правду історичних подій.

Коротко про зміст

Хроніка складається з трьох частин, звідки й походить назва — «Потрійний Львів».

Перша частина — «Львів руський» охоплює події княжої доби від заснування Львова до смерті князя Льва. Зокрема йдеться про народи, що населяли Львів, розбудову міста та замків, а також про історію православної ікони Діви Марії, заступниці Львова, яка й дотепер шанується і зберігається у Ченстохові.

Друга частина — «Львів німецький» присвячена становленню Львова, як міста європейського: спалення Казимиром старого княжого Львова, побудова нового міста, політика короля щодо корінного населення, поява тевтонів-найманців та період панування німецьких порядків, поява у місті домініканців та францисканців, а також польсько-литовські війни за землі Червоної Русі.

Третя частина — «Львів польський» веде річ про Львів у складі Польського королівства, асиміляція німців, розширення впливу місцевих бояр та шляхти. Ця частина містить багато описів важливих подій з життя міста: пожежі, будівництво храмів, комета над Львовом, певні персоналії шляхти і духовенства.

У своїх описах Зиморович надзвичайно не толерантний до іновірців (русинів, жидів, татар та вірмен), в текстах зустрічаються дуже різкі епітети на адресу цих народів та щодо їх способу життя і звичаїв. Незважаючи на суб'єктивне ставлення автора до іновірців, він сумлінно описує історичні події.

Значення праці

«Потрійний Львів» є першою і єдиною пам'яткою історіографії XVII сторіччя в Україні та Польщі. Жодне польське чи українське місто не має такого раннього опису історичних подій, що базується на архівних джерелах.

Б. Зиморович в силу свого положення у Львові (писар, а згодом радник і бургомістр) мав доступ до історичних документів, які він дослідив і поклав в основу своєї праці, більшість з цих документів не дійшла до наших часів. До роботи над працею Зиморович взявся ймовірно у 30-х роках XVII сторіччя, про це він повідомляє у релігійному панегірику Advocatus mundi у 1642 році.

Публікації хроніки

Хроніка «Потрійний Львів» не була опублікована за життя Б. Зиморовича. Більше того, понад 150 років про її існування знали нечисленні дослідники та архіваріуси, які зберігали рукописи та робили з них копії для вправи у латині. Одна з таких копій зберігалася у монастирі Василіан при церкві св. Онуфрія у Львові. Власне з неї й був зроблений перший переклад хроніки на польську мову. Підготував і видав переклад своїм коштом вчитель Мартин Півоцький (Marcin Piwocki). З огляду на складність перекладу перекладач-аматор запросив до співпраці вченого ченця з того ж таки монастиря василіан при церкві св. Онуфрія — Варлаама Компаневича. Врешті через 162 роки після написання хроніка була видана у Львові у 1835 році. Перше видання не тішилося великою популярністю, а якість перекладу неодноразово піддавалася критиці.

Оригінальний латинський текст «Leopolis Triplex» був опублікований лише 1899 році. Підготовку до друку здійснив дослідник життя і творчості Зиморовича Корнелій Юліуш Гек (Korneli Juliusz Heck), котрий ретельно вивчив всі 6 на той час доступних варіантів рукописів хроніки. Це було вже професійне історичне видання з ретельним аналізом і коментарем істориків.

Видання було ілюстроване малюнком невідомого художника, на якому зображено уявний портрет Зиморовича.

У 2002 році «Потрійний Львів» було вперше видано українською мовою у перекладі Н. Царьової.