Пономаренко Дмитро Олександрович

Пономаренко Дмитро Олександрович
 Молодший сержант
Загальна інформація
Народження22 травня 1981(1981-05-22)
Чернігів, УРСР
Смерть25 лютого 2017(2017-02-25) (35 років)
Верхньоторецьке, Донецька область, Україна
(кульове поранення)
ПохованняЧернігів
Alma MaterЧІІБіП МНТУ
Військова служба
Роки служби2015—2017
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Повітряні сили
Рід військ Радіотехнічні війська
Формування
 138 РТБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пономаренко.

Дмитро́ Олекса́ндрович Пономаре́нко (22 травня 1981(19810522), м. Чернігів, Українська РСР — 25 лютого 2017, смт Верхньоторецьке, Ясинуватський район, Донецька область, Україна) — український військовослужбовець, молодший сержант Повітряних сил Збройних сил України. Учасник російсько-української війни.

Біографія

1996 року здобув неповну середню освіту в Чернігівській загальноосвітній школі І—III ступенів № 27, продовжив навчання в професійно-технічному училищі № 10 міста Чернігова за спеціальністю столяр-різьбяр.

З червня 1999 по жовтень 2002 року проходив військову службу у складі 7-го полку спеціального призначення «Барс» Внутрішніх військ МВС України в Ірпені, за спеціальністю — кінолог.

Після служби в армії працював у пожежній частині в Славутичі.

2009 року закінчив Чернігівський інститут інформації, бізнесу і права Міжнародного науково-технічного університету за спеціальністю «Менеджер економічної безпеки підприємств». З 2009 по 2015 рік працював в охоронних структурах Чернігова.

Під час російської збройної агресії проти України 8 жовтня 2015 року вступив на військову службу за контрактом.

Молодший сержант, водій-електрик 550-ї окремої радіолокаційної роти (в/ч А3547, м. Чернігів) 138-ї радіотехнічної бригади. У листопаді 2016 року був відряджений в зону бойових дій до складу 72-ї окремої механізованої бригади, керував квадрокоптерами у підрозділі розвідки.

Загинув від кульового поранення 25 лютого 2017 року близько 21:00 під час виконання бойового завдання поблизу смт Верхньоторецьке[1].

За даними інтернет-видання «Лівий берег», з посиланням на джерела в поліції, за півгодини до півночі біля смт Верхньоторецьке через помилку загинув військовослужбовець. Боєць несподівано вийшов з лісосмуги на дорогу, яка веде на непідконтрольну Україні територію. У результаті по ньому відкрив вогонь солдат, який, очевидно, прийняв його за бойовика. Поліція кваліфікувала цю подію за ст. 115 ККУ (умисне вбивство) з поміткою «нещасний випадок»[2].

Похований 1 березня на міському кладовищі Чернігова[3][4][5].

Залишилися батьки, дружина та 4-річний син.

Могила Дмитра Пономаренка. Кладовище Яцево. Жовтень 2018

Нагороди та вшанування

Указом Президента України № 104/2017 від 10 квітня 2017 року, за особисту мужність, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[6].

Примітки

  1. ↑ Чернігівщина втратила бійця [Архівовано 3 вересня 2018 у Wayback Machine.] // Чернігівська ОДА, 27 лютого 2017
  2. ↑ Солдат ЗСУ помилково застрелив іншого військового на Донбасі [Архівовано 27 вересня 2018 у Wayback Machine.] // «Лівий берег», 27 лютого 2017
  3. ↑ У Катерининському соборі відспівали загиблого під Авдіївкою бійця з Чернігова [Архівовано 3 вересня 2018 у Wayback Machine.] // Церква.інфо, сайт УПЦ КП, 1 березня 2017
  4. ↑ У Чернігові прощались з «майстром квадрокоптерів», що загинув за нез'ясованих обставин в АТО [Архівовано 3 вересня 2018 у Wayback Machine.] // 5 канал, 1 березня 2017
  5. ↑ Чернігів простився з Дмитром Пономаренком (відео) [Архівовано 3 вересня 2018 у Wayback Machine.] // «UA: Чернігів», 1 березня 2017
  6. ↑ Указ Президента України від 10 квітня 2017 року № 104/2017 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела