Полтавський державний аграрний університет

Полтавський державний аграрний університет
ПДАУ
Головний корпус університету, колишня будівля Полтавської духовної семінарії
49°35′43″ пн. ш. 34°33′19″ сх. д. / 49.5952° пн. ш. 34.5554° сх. д. / 49.5952; 34.5554
ТипУніверситет
Країна Україна[1]
Засновано1 вересня 1920
ВипускникиКатегорія:Випускники Полтавської аграрної академії
Адреса36003, м. Полтава, вул. Сковороди, 1/3
Сайтwww.pdaa.edu.ua
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора
Мапа
CMNS: Poltava State Agrarian Academy у Вікісховищі

Полтавський держа́вний агра́рний університет — заклад вищої освіти у Полтаві. Його історія розпочалася 1 вересня 1920 року з факультету садівництва та городництва при Вищій робітничій школі.

Історія університету

У вересні — жовтні 1920 року на факультеті, де працював 21 викладач, почали навчатися 49 слухачів. Тут були секції тваринництва, рільництва, садівництва з городництвом.

Дата створення цього факультету і вважається датою заснування вищого сільськогосподарського закладу в Полтаві. Серед тих хто викладав тут у ті роки, був позаштатний професор Д. О. Оглоблін

У жовтні 1921 року на основі сільськогосподарського факультету Вищої робітничої школи утворюється сільськогосподарський технікум.

Згодом до сільськогосподарського технікуму приєднуються кооперативний технікум і садово-городна профшкола. З жовтня 1923 року він називався агрокооперативний технікум, а з 1926—1927 навчального року — Полтавський сільськогосподарський політехнікум, який у жовтні 1929 року і був реорганізований у сільськогосподарський інститут.

Напередодні Німецько-радянської війни інститут був добре обладнаним і досить значним на той час.

Німецько-радянська війна перервала творчу працю викладачів і студентів, більшість яких у перші дні війни вступили в ряди Радянської Армії.

Викладачі основних кафедр і студенти старших курсів евакуювалися в місто Курган, де працювали до лютого 1944 року. Після цього невелика група співробітників повернулась у Полтаву, й інститут розпочав свою роботу.

23 липня 2001 року Полтавський державний сільськогосподарський інститут реорганізовано в Полтавську державну аграрну академію.

За роки існування вищим навчальним закладом підготовлено більше 22,5 тисяч висококваліфікованих спеціалістів для агропромислового комплексу.

Ректори

У різні роки навчальний заклад очолювали:

  • Є. Л. Рекало (1920—1925),
  • В. П. Чугай (1925—1928),
  • Ф. Г. Помаленький (1928—1931),
  • І. П. Хоруженко (1931—1932),
  • І. В. Сердюк (1932—1937),
  • Щанін Костянтин Кузьмич (1937—1938),
  • С. К. Андрущенко (1938—1939),
  • А. Ф. Толмачов (1939—1940),
  • С. Ф. Віденін (1940—1951),
  • П. Н. Ванцак (1951—1962),
  • М. О. Добровольский (1962—1963),
  • В. О. Іващенко (1963—1968),
  • Добровольський Микола Олександрович (1968—1988),
  • Куценко Олександр Михайлович (1988—1996),
  • Писаренко Віктор Микитович (1996—2011).
  • Аранчій Валентина Іванівна (2011-2023)
  • Галич Олександр Анатолійович (2023-наші дні).

Викладацький склад

Навчальний процес забезпечує кваліфікований професорсько-викладацький склад (450 осіб), у тому числі: 36 докторів наук, професорів, 243 кандидати наук, доценти. В академії працює 4 академіки, один член-кореспондент і 14 заслужених працівників освіти, сільського господарства та інших галузей.

Про університет

Полтавський державний аграрний університет сьогодні — великий навчально-науковий комплекс, до складу якого входять чотири коледжі та три технікуми.

Підготовка студентів ведеться за ступеневою системою — бакалавр, спеціаліст, магістр — відповідно до отриманих ліценцій зі спеціальностей:

  • «Економіка підприємства»
  • «Фінанси і кредит»
  • «Облік і аудит»
  • «Менеджмент»
  • «Агрономія»
  • «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва»
  • «Ветеринарна медицина»
  • «Процеси, машини та обладнання агропромислових підприємств»
  • «Адміністративний менеджмент»
  • «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування»

З метою впровадження ступеневої підготовки фахівців, ефективного використання науково-педагогічних кадрів, навчально-лабораторної та виробничої бази, соціальної інфраструктури, організації і підвищення кваліфікації викладачів і наукових співробітників, спільного проведення науково-дослідних робіт та підготовки наукових кадрів на базі академії створений навчально-науково-виробничий комплекс. В складі комплексу академії діють:

  • Інститут післядипломної освіти та дорадництва,
  • три технікуми: Березоворудський аграрний технікум,
  • Лохвицький технологічний технікум,
  • Хомутецький ветеринарно-зоотехнічний технікум,
  • чотири коледжі: Аграрний коледж управління і права,
  • Аграрно-економічний коледж,
  • Лубенський фінансово-економічний коледж,
  • Хорольський агропромисловий коледж,
  • ліцей та підготовчі курси,
  • Науково-дослідний інститут агрономії,
  • проблемно-науково-дослідні лабораторії,
  • навчально-дослідне господарство,
  • ряд інших підрозділів.

В академії функціонує 35 кафедр, більшість з яких очолюють доктори наук, професори, і 19 філій кафедр, створених на базі науково-дослідних організацій та передових господарств області. Навчання здійснюється за рахунок держбюджету, пільгових довгострокових кредитів, коштів юридичних і фізичних осіб за денною, заочною та екстернатною формами. У період навчання кожен зі студентів може одержати другу вищу освіту, отримати робочу професію.

Навчально-матеріальна база академії включає: 5 навчальних корпусів, навчально-виробничі майстерні, спортивний комплекс, віварій для утримання сільськогосподарських тварин, ветеринарні клініки, бібліотеку, читальні зали. В академії функціонує 28 комп'ютерних класів, обладнаних сучасними комп'ютерами, які підключені до мережі Internet. Загальна кількість ПЕОМ на факультетах академії 1000. Організовано редакційно-видавничий центр «Terra». Загальна площа навчальних корпусів становить 38640 кв.м.

Наукова робота

Наукова діяльність проводиться в 31 науково-технічному підрозділі. В університеті сформовано 4 наукових школи відповідно до профілю: економічного; менеджменту; екології; ветеринарної медицини.

Підготовка науково-педагогічних кадрів здійснюється через аспірантуру з 12 спеціальностей.

Науково-дослідна робота студентів проводиться шляхом науково-практичних конференцій, конкурсів, олімпіад та роботи в наукових гуртках при кафедрах.

Університет видає фаховий науковий журнал «Вісник Полтавської державної аграрної академії» з шести спеціальностей.

У високорозвинутих сільськогосподарських підприємствах ПП «Агроекологія» Шишацького району та АФ «Маяк» Котелевського району функціонують філіали академії, а також численні філіали кафедр, де студенти проходять навчальну та виробничу практику.

Вчені академії проводять активну науково-дослідну роботу у різних сферах сільськогосподарського виробництва. Пріоритетні напрями наукових досліджень:

  • органічне землеробство;
  • сучасні методи селекції польових культур;
  • альтернативні джерела енергії;
  • зелена енергетика;
  • перспективи плодоовочевого ринку;
  • забезпечення конкурентоспроможності підприємства АПК;
  • розвиток сільських територій.

Вченими академії виконується 8 державних наукових тем, 17 договірних, 274 ініціативних.

За результатами проведених досліджень вченими академії створені високопродуктивні сорти озимої пшениці — «Диканька», «Левада», «Манжелія», гороху — «Полтавець 2», які пройшли державне сортовипробування та включені у Державний реєстр сортів і рекомендовані для вирощування в Степу та Лісостепу України.

Створений Центр органічного землеробства «Полтава-Органік» займається науковим супроводом впровадження органічного землеробства у сільськогосподарських підприємствах, а також питаннями створення інноваційної системи виробництва, переробки та формування культури споживання екологічно безпечної продукції.

В академії успішно функціонує єдина в області сертифікована лабораторія агроекологічного моніторингу, яка призначена для агроекологічної оцінки ґрунтів Полтавської області з метою визначення їх придатності для ведення органічного землеробства.

У плані популяризації знань щодо можливості використання відновлювальних джерел енергії ведеться робота на основі створеної в академії спільно із польськими спеціалістами лабораторії відновлювальних джерел енергії, яка за своїми можливостями є однією з найкраще обладнаних лабораторій даного профілю в Україні.

Дякуючи українсько-польському проекту, академія має гаряче водопостачання ряду гуртожитків з допомогою сонячних батарей.

Продуктивно працює створений у рамках українсько-нідерландського проекту на базі академії центр з біоенергетики, який займається використанням так званих «енергетичних» рослин як сировини для виробництва біопалива.

За сприяння німецької фірми «ХАКА» створено навчально-виставковий центр, у якому представлено технологію сучасного свинокомплексу.

Міністерством аграрної політики та продовольства України узагальнено досвід співпраці Полтавської державної аграрної академії та аграрного бізнесу у сфері освіти, науки, агропромислового виробництва та розповсюдження його серед інших областей держави.

З метою реалізації проекту стратегії соціально-економічного розвитку «Рідне село» Міністерства аграрної політики та продовольства України, програми розвитку сільських територій Полтавської області на період до 2020 року, сприяння територіальним громадам у розбудові сільських територій в академії створено Регіональний навчально-практичний центр розвитку сільських територій.

Навчання

Підготовка студентів ведеться за ступеневою системою — бакалавр, спеціаліст, магістр — відповідно до отриманих ліценцій зі спеціальностей:

  • «Економіка підприємства»
  • «Фінанси і кредит»
  • «Облік і аудит»
  • «Менеджмент організацій і адміністрування»
  • «Агрономія»
  • «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва»
  • «Ветеринарна медицина»
  • «Процеси, машини та обладнання агропромислових підприємств»
  • «Адміністративний менеджмент»

Із метою поглиблення знань з іноземних мов у академії функціонує «Мовний центр», який є одним з найкращих у державі.

У вузі діє «Центр кар'єри», де студенти-випускники одержують вичерпну інформацію про можливості працевлаштування.

Перепідготовка та підвищення кваліфікації спеціалістів здійснюється інститутом післядипломної освіти та дорадництва за базовими напрямками.

Студентське життя

З усіх вищих навчальних закладів регіону лише в Полтавській державній аграрній академії функціонує ексклюзивний центр дозвілля для студентів.

В академії працює культурно-освітній відділ, який об'єднує творчу молодь. Це 12 гуртків художньої самодіяльності, з яких два мають звання народних аматорських колективів, фольклорно-етнографічний ансамбль «Маланка» та ансамбль народного танцю «Ярина», ансамбль баяністів, ансамбль скрипалів, хоровий колектив. Заслуженою славою користується ансамбль сучасної пісні «Мал-а-хіт». Успішно діють ансамблі спортивного й бального танцю, вокально-інструментальний гурт «Агроджаз».

В Академії функціонують клуби, гуртки, проводяться тематичні вечори, вечори відпочинку та спортивні заходи. Студенти мають змогу займатися у тренажерному залі, грати у футбол на літньому майданчику, у баскетбол і волейбол в спортивному залі. В їхньому розпорядженні клуб-кафе «Еней», де створено умови для культурного відпочинку, проведення дискотек, культурних програм. Створені належні соціально-побутові умови для студентів та викладачів, всі студенти за потребою забезпечені гуртожитком, працюють їдальня, буфети, санаторій-профілакторій «Наталка-Полтавка», спортивно-оздоровчий табір.

Студенти проживають у комфортабельному гуртожитку, обладнаному усім необхідним: холодильниками, меблями, пральними машинами, телевізорами, душовими кімнатами.

Справжньою окрасою не лише академії, а й Полтави є чудовий парк площею 4,5 гектара, де представлені екзоти, що на Полтавщині зустрічаються лише тут. Сучасна дендрофлора парку нараховує близько ста видів і форм.

Факультети

Видання

Видатні випускники

Примітки

  1. GRID Release 2017-05-22 — 2017-05-22 — 2017. — doi:10.6084/M9.FIGSHARE.5032286
  2. Editorial Policies. journals.uran.ua. Архів оригіналу за 28 квітня 2020. Процитовано 22 квітня 2020.
  3. * В. М. Самородов. Вісник Полтавської державної аграрної академії // Енциклопедія Сучасної України: енциклопедія [електронна версія] / ред.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2005. Т. 4. URL: https://esu.com.ua/article-34840 (дата перегляду: 12.11.2022)

Посилання