PROFILPELAJAR.COM

Полоз свинцевий

Біологічна класифікація

Домен:	Ядерні (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Підтип:	Черепні (Craniata)
Інфратип:	Хребетні (Vertebrata)
Клас:	Плазуни (Reptilia)
Ряд:	Лускаті (Squamata)
Підряд:	Serpentes
Родина:	Полозові (Colubridae)
Рід:	Hemorrhois
Вид:	Полоз свинцевий

Біноміальна назва

Hemorrhois nummifer
Reuss(інші мови), 1834

Синоніми

Coluber tyria
Coluber nummifer
Periops neglectus
Zamenis nummifer
Elaphe nummifera

Посилання

Вікісховище:	Hemorrhois nummifer
Віківиди:	Hemorrhois nummifer
МСОП:	157270

Полоз свинцевий (Hemorrhois nummifer) — вид змій роду Hemorrhois родини полозових (Colubridae).

Інша назва «азійський бігунець».

Опис

Загальна довжина сягає 120—160 см. Голова чітко відмежована від значно більш тонкої шиї. Кінчик морди тупо закруглений. Луска тулуба з явно вираженими, нерізкими реберцями, на кожному з яких по 2 апікальні пори. З боків черева помітне ребро, утворене черевними щитками. Навколо середини тулуба є 23—25 луски. Черевних щитків — 190—225, підхвостових щитків — 82—107 пар. Один верхньогубний щиток поєднується з оком.

Верхня сторона тулуба має бурувато-сіре або сірувато-коричневе забарвлення. Малюнок дуже різний. Поздовжній рядок бурих, бурувато-коричневих або майже чорних, поперечних або косих смужок проходить уздовж спини, в деяких місцях вони зливаються в одну суцільну зигзагоподібну смугу. Кількість темних плям уздовж спини налічує 50—58. Дрібніші плями того ж кольору проходять 1—2 рядками з кожного боку тіла. Уздовж хвоста є 3 темні смуги виглядають як подовження тулубних плям. На верхній стороні голови невеликі у світлій окантовці, плями, утворюють правильний малюнок. Від краю ока до кута рота тягнеться темна коса смужка, більш коротка проходить під оком. Нижня сторона тулуба сірувато-біла або рожева з темними цятками. У молодих особин черево жовтувато-рожеве. Зустрічаються особини без малюнка свинцевого кольору.

Поширення

Мешкає на островах Кіпр, Греції (Родос, Ксантос та ін.), в Анатолії (Туреччина), на Близькому Сході, включаючи Синайський півострів, у Північно-Східному Єгипті, Північному Іраку, Північно-Східному Ірані, у Вірменії, у Центральній Азії (Туркменістан, Узбекистан, Киргизстан, Таджикистан) до Східного Казахстану^[1].

Особливості біології

Населяє кам'янисті схили, скелі, порослі чагарником, зарості вздовж берегів річок. У горах трапляється на висоті до 1300 м над рівнем моря. Ховається в порожнечах і тріщинах у ґрунті, під камінням, у скелях і лесових урвищах, норах гризунів, берегових ластівок та черепах. Після зимівлі з'являється наприкінці березня — на початку квітня.

Полоз свинцевий належить до яйцекладних змій. Самиця в червні — липні відкладає 5—12 яєць розміром 17—24,5 х 30—44,5 мм. У середині — наприкінці вересня з'являються молоді полози довжиною 19—22 см.

Живиться ящірками, пташенятами, дрібними ссавцями.

Практичне значення

У разі небезпеки полоз голосно шипить і намагається сховатися. Будучи спійманим, кусається, а слина при потраплянні в кров може викликати легке отруєння в людини.

Примітки

↑ Hemorrhois nummifer у Червоному списку МСОП

Література

Атлас пресмыкающихся Северной Евразии / Ананьева Н. Б., Орлов Н. Л., Даревский И. С. и др. — СПб. : Зоолог. ин-т РАН, 2004. — 232 с. (с. 134). — ISBN 5-98092-007-2
Змеи Кавказа: таксономическої разнообразие, распространение, охрана / Туниев Б. С., Орлов Н. Л., Ананьева Н. Б., Агасян А. Л. — СПб-М. : Тов-во науч. изд. КМК, 2009. — 224 с. (с. 55—56). — ISBN 978-5-87317-594-9
Определитель земноводных и пресмыкающихся фауны СССР / Банников А. Г., Даревский И. С., Ищенко В. Г. и др. — М. : Просвещение, 1977. — 415 с. (с. 269—271, 382)
Clark, Richard 2000. Herpetological notes on the islands of Lipsi and Agathonisi, Dodecanse, Greece. Herpetological Bulletin (74): 6-7.
Field Guide to the Amphibians and Reptiles of Britain and Europe / Jeroen Speybroeck, Wouter Beukema, Bobby Bok and Jan Van Der Voort. London-New York: Bloomsbure, 2016. 432 рр. (p. 367—368). ISBN 978-1-4081-5459-5
Schlüter, U. 2010. Der Herpetofauna von Symi [Griechenland]. Elaphe 18 (4): 62—67