Погруддя Карло Антоніо дель Поццо(англ.Bust of Carlo Antonio del Pozzo) — посмертний портрет, котрий створив скульптор Лоренцо Берніні (1598—1680).
Замовник
Карло Антоніо дель Поццо був архієпископом у місті Піза і на момент створення скульптурного погруддя вже помер. Через п'ятнадцять (15) років по смерті свого дядька його погруддя замовив багатій і племінник кардинала, Кассіано дель Поццо (1588—1657), що був відомим римським науковцем і колекціонером творів мистецтва.
Померлий не міг позувати скульпторові. Лоренцо Берніні користувався при створенні погруддя описами та, ймовірно, графічними портретами кардинала. Адже був створений і графічний портрет замовника, науковця і колекціонера — Кассіано дель Поццо.
Погруддя створене у традиційній парадній формі. Князь церкви поданий стримано і дещо застигло. Він ніби на чомусь зосереджний, про що свідчать насуплені брови і трохи повернута вбік голова особи у момент розмірковуваній.
Tod A. Marder: Bernini and the Art of Architecture. Abbeville Press, New York/London/Paris 1998, ISBN 0-7892-0115-1.
Sabine Burbaum: Die Rivalität zwischen Francesco Borromini und Gianlorenzo Bernini. Athena, Oberhausen 1999, ISBN 3-932740-35-1.
Philipp Zitzlsperger: Gianlorenzo Bernini. Die Papst- und Herrscherporträts. Zum Verhältnis von Bildnis und Macht. Hirmer, München 2002.
Carolin Behrmann: Die Rückkehr des lebenden Toten. Berninis Grabmal für Urban VIII. Barberini. In: Horst Bredekamp und Volker Reinhardt (Hrsg.): Totenkult und Wille zur Macht. Die unruhigen Ruhestätten der Päpste in St. Peter. Wissenschaftliche Buchgesellschaft, Darmstadt 2004, S. 179–196.
Sebastiano Roberto: Gianlorenzo Bernini e Clemente IX Rospigliosi. Arte e architettura a Roma e in Toscana nei seicento. Gangemi, Rom 2004.
Мусский Сергей «100 великих скульпторов», М., 2007
