PROFILPELAJAR.COM

Площа Олександра Невського-2
Площа Олександра Невського-2
	Петербурзький метрополітен
Загальні дані
Тип	колонна трисклепінна глибокого закладення
Глибина закладення	60 м
Кількість	1
Тип	острівна
Форма	пряма
Дата відкриття	30 грудня 1985
Архітектор(и)	Г.Н.Булдаков (рос.), В. Н. Щербин (рос.), А. П. Волкова (рос.)
Архітектор(и) вестибюлів	А.С.Гецкин (рос.), Н.В.Ромашкин-Тиманов
Інженер(и)-конструктор(и) вестибюлів	В.Г.Самосудов (рос.)
Пересадка на	площа Олександра Невського-1
Виходи до	Невський проспект, Чернорецький провулок
Код станції	АП

59°55′25″ пн. ш. 30°23′00″ сх. д. / 59.92361° пн. ш. 30.38333° сх. д. / 59.92361; 30.38333

4 Лахтинсько-Правобережна лінія

Легенда

Горний інститут

Театральна

Оборотний тупик та ПТО

Спаська

Фонтанка

СЗГ до ФПЛ

Достоєвська

Ліговський проспект

СЗГ до НВЛ

Оборотний тупик та ПТО

Площа Олександра Невського-2

Монастирка

Нева

Оккервиль

Оккервиль

розібраний з'їзд

Оборотний тупик

«Площа Олександра Невського-2» (рос. Площадь Александра Невского-2) — станція Правобережної лінії Петербурзького метрополітену, розташована між станціями «Ліговський проспект» і «Новочеркаська».

Станція відкрита 30 грудня 1985 у складі ділянки «Площа Олександра Невського-2» — «Проспект Більшовиків». Найменування отримала по розташуванню поблизу однойменної площі. До станції примикає СЗГ на лінію 3, що використовувалась для обороту потягів до 1991 року, коли станція була кінцевою.

Технічна характеристика

Конструкція станції —колонна трисклепінна глибокого закладення (глибина закладення — 60 м)

Вихід у місто здійснюється тристрічковим похилим хоом, що з'єднаний із західним торцем станції переходом, що має аванзал і коридор, розбитий на два вузьких проходи.

Вестибюль та пересадки

Наземний вестибюль вбудований в п'ятиповерховий виробничо-побутовий корпус Метрополітену і є напівкруглим торецем будівлі. Круглий у плані ескалаторний зал представлено в екстер'єрі оздоблений сааремським доломітом, пілонами, а також великорозмірними вітражами, завдяки яким візуально розширюється простір і відкривається доступ денного світла. Купольне перекриття утворено просторовою радіально-складчастою залізобетонною конструкцією, що має діаметр близько 28 метрів. В оздобленні інтер'єру вестибюля використаний світлий мармур, підлога і цоколі виконані з карельського граніту. Вестибюль станції прикрашає мозаїчне панно «Льодове побоїще» (художник А. К. Бистров), створено у 1990 році.

Вихід у місто на Чорноріцький провулок, площу Олександра Невського, до Невського проспекту, Телєжну вулицю, Олександро-Невську лавру, готель «Москва».

У східному торці станції знаходиться малий похилий хід, що веде в тунель до станції «Площа Олександра Невського-1» Невсько-Василеострівної лінії.

Колійний розвиток

Оскільки станція була кінцевою Правобережної лінії у 1985—1991 рр.., на перегоні «Площа Олександра Невського-2» — «Ліговський проспект» знаходився перехресний з'їзд для обороту потягів, розібраний на середину 2010-х, а зараз знаходиться пункт технічного огляду Правобережної лінії і СЗГ з третьою лінією.

Оздоблення

Аркади колон зі скосами в нижній частині створюють ефект старовинного міста-фортеці. Колійні стіни декоровані золотистими алюмінієвими дисками, що імітують стародавні військові кольчуги. Цоколь колійних стін оздоблено полірованим гранітом. Колони оздоблено білим мармуром. Встановлена над аркадою низка решіток світильників, виконаних з анодованого алюмінію, нагадує віконця бійниць. У торці станції, в спеціальній ніші, оздобленої золотистою смальтою, планувалося встановити бронзову скульптуру Олександра Невського, проте, вона не була виконана і ніша в даний час пустує.

У 2004 році освітлення було замінено на натрієве.