Площа Народна

Площа Народна
Ужгород
МісцевістьЦентр
Колишні назви
Бескида, Леніна
радянського періоду (українською)Леніна
Загальні відомості
Дата початку забудови1930-ті
Координати початку48°37′33″ пн. ш. 22°17′18″ сх. д. / 48.62583° пн. ш. 22.28833° сх. д. / 48.62583; 22.28833
поштові індекси88008
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі1, 4, 5
Державні установиЗакарпатська ОДА
Забудова1930-ті; неокласицизм, традиціоналізм, ар-деко
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMapr14497375
Мапа
Мапа
CMNS: Площа Народна у Вікісховищі

Площа Народна — головна площа Ужгорода[1][2]. Розташована у центрі міста між вулицями Шевченка та Довженка[3], в історичній місцевості Малий Галагов[4].

Історія

Виникла у 1934—1936 роках як частина місто-будівельного проєкту із забудови Малого Галагова, автором якого став чеський архітектор Адольф Лібшер[5]. В рамках проєкту передбачалося створення центральної площі, навколо якої стоятимуть адміністративні будівлі: земський уряд, суд і жандармерія[6]. Забудова площі почалася на початку 1930-х років, під керівництвом чеського архітектора Франтішека Крупки[sk], який у рамках місто-будівельного проєкту Лібшера розробив проєкт забудови Народної площі. Вартість проєкту становила близько 20 млн чеських крон[7].

До 1938 року сформувався архітектурний ансамбль площі, який, втім, дещо відрізнявся від проєкту Крупки, зокрема площу партера (зеленої зони у центрі площі) значно збільшили[8]. Ці зміни були пов'язані з тим, що на первісних проєктах площа переходила у міст через річку Уж і мала бути важливою транспортною артерією, проте за невідомих причин міст звели трохи західніше запланованого місця[9][6]. Також площа мала з трьох сторін оточуватися будівлями, натомість були забудовані лише північна та східна сторони площі[10].

Первісно площа мала назву площа Бескида, на честь губернатора Підкарпатської Русі Антонія Бескида[8]. За радянських часів мала назву площа Леніна, у 1974 році тут встановили пам'ятник комуністичному лідеру Володимиру Леніну (демонтований у 1991 році)[2][1].

9 березня 1999 року у північно-західній частині площі встановили пам'ятник Тарасові Шевченку (скульптор М. Михайлюк)[11], розташування і зовнішній вигляд якого викликали неоднозначну реакцію спеціалістів та мешканців міста[1][8][9]. На рубежі 1990-х—2000-х років з зеленого партеру зникли декоративні вічнозелені кущі, замість них в центрі було викладено тризуб із квітів[10].

У 2007 році на західній, незабудованій стороні площі планувалося звести будівлю Закарпатської філії Національного банку, проте через активний протест громадськості цей проєкт не був реалізований[9][10][12].

У 2013 році партер Народної площі було знищено в результаті реконструкції, яка супроводжувалась активним спротивом громадськості та фахових кіл Ужгорода.

На початку 2014 року, коли Ужгород приєднався до всеукраїнського Євромайдану, на площі розташовувалися базові укріплення майданівців[10]. 22 серпня 2015 року на площі відкрили світловий фонтан[10][13]. На Народній площі проводяться численні свята і масові заходи, зокрема, встановлюється новорічна ялинка[14]. З 2016 року тут функціює безкоштовний wi-fi[15].

Забудова

Площа забудована, як і весь мікрорайон Малого Ґалаґова, різностильовими об'єктами архітектури модернізму[6]. Архітектурною домінантою площі є будівля Закарпатської обласної державної адміністрації і обласної ради, зведена для Земського уряду Прикарпатської Русі у 1934—1936 роках за проєктом архітектора Франтішека Крупки, у стилі неокласицизму. Будівля має форму неправильного прямокутника, розміром 94 м у довжину і до 74 м у ширину, також має два внутрішні подвір'я[16]. Генеральним підрядником і забудовником стала відома празька фірма Lanna ASS. Чільний фасад з його порталом зі строгими колонами, антаблементом та лізенами має виразні ознаки неокласицизму. Цоколь та портик будівлі оздоблені травертином.

На південному краю площі, біля Набережної Незалежності, розташований будинок № 1 — будівля жандармського управління, зведена у 1930 році за проєктом архітектора Алоїза Балана. За часів незалежної України в ній знаходиться медичний факультет УжНУ.

На східній стороні площі, під номером 5 розташована будівля колишнього Крайового суду Підкарпатської Русі[11], за радянських часів тут базувався Ужгородський райвиконком[16], у часи незалежності — тут розмістилися Товариство «Знання», профспілки та інші організації[17]. Споруду зведено у 1929 році за проєктом Адольфа Лібшера, генеральним підрядником виступало товариство Václav Nekvasil, stavební a. s.

Усі три будівлі входять в межі пам'ятки містобудування місцевого значення, колишня будівля Земського уряду додатково є пам'яткою архітектури місцевого значення.

Скандальна реконструкція

У червні 2010 року тодішній голова обласної держадміністрації Олександр Ледида ініціював проєкт із реконструкції площі. Дана ініціатива викликала неабиякий суспільний резонанс: прихильники реконструкції вважали недоречним існування на центральній площі міста великого простору, недоступного для людей[10], зокрема, сам Олександр Ледида називав партер на площі «пасовиськом», якому не місце на центральній площі[8], колишній мер Ужгорода Сергій Ратушняк — «футбольним полем»[18]. Натомість противники реконструкції стверджували, що партер спроєктовано та закладено чехословацькими архітекторами і він підкреслює стиль забудови площі[6], і що сама площа має за задумом її творців офіційно-адміністративне, а не рекреаційне призначення[9][8].

3 липня 2010 року почався відкритий конкурс на кращий проєкт реконструкції площі[18]. Він проходив у два етапи, було подано п'ять проєктів[18]. Після першого етапу переможець визначений не був, а конкурсні проєкти відправили на доопрацювання, другий етап конкурсу завершився так само, тому керівництво ОДА «вольовим рішенням»[10] обрало проєкт архітектора Володимира Павлея[9][19]. Вартість проєкту реконструкції площі становила близько 3 млн гривень. Проєкт Павлея двічі відхилявся архітектурно-художньою радою, на третій раз, після внесення низки змін[8] (зокрема, відмовилися від будівництва кінної статуї Богдана Хмельницького[18][9], збільшили площу зеленої зони[8]), був затверджений у квітні 2013 року.

У вересні 2013 року почалися незаконні будівельні роботи із перебудови площі за проєктом, який не пройшов конкурсну процедуру. Початок робіт каталізував активні акції протесту[10]. Активісти вимагали проведення прозорого обговорення проєкту та міського референдуму щодо доцільності перебудови площі, піддавали сумніву кошторис проєкту і доцільність витрачання бюджетних коштів на реконструкцію площі[20], стверджували, що реконструкція площі — це руйнування архітектурно-історичного комплексу 1930-х років, який є пам'яткою місцевого значення. [21].

Галерея

  • Будинок № 2
    Будинок № 2
  • Будинок № 4
    Будинок № 4
  • Будинок № 5
    Будинок № 5
  • Пам'ятник Т. Шевченку
    Пам'ятник Т. Шевченку

Примітки

  1. ↑ а б в «Добродійник» Балога понівечив площу Народну — віддувається губернатор Ледида. clipnews.info. Архів оригіналу за 3 вересня 2017. Процитовано 2 вересня 2017 року.
  2. ↑ а б Ярина Денисюк (4 червня 2016 року). Ужгородський Ленін: врятувати чи переплавити? (ФОТО. ДОКУМЕНТ). www.mukachevo.net. Мукачево.net. Архів оригіналу за 3 вересня 2017. Процитовано 2 вересня 2017 року.
  3. ↑ Площа Народна на мапах Google. maps.google.com. Google. Процитовано 2 вересня 2017 року.
  4. ↑ Кобаль, 2008, с. 147.
  5. ↑ Кобаль, 2008, с. 145.
  6. ↑ а б в г Олег Олашин (18 жовтня 2013 року). Площа Народна: факти, міфи та маніпуляції. www.varosh.com.ua. Архів оригіналу за 5 вересня 2017. Процитовано 5 вересня 2017 року.
  7. ↑ Юрій Туряниця (7 липня 2017 року). Яке значення мав перший президент Чехословаччини Томаш Масарик для розвитку Закарпаття. prozak.info. Pro Zak. Архів оригіналу за 3 вересня 2017. Процитовано 2 вересня 2017 року.
  8. ↑ а б в г д е ж Мирослава Галас (14 квітня 2013 року). Площа Народна в Ужгороді таки оновиться. karpatnews.in.ua. Закарпатська правда. Архів оригіналу за 6 вересня 2017. Процитовано 2 вересня 2017 року.
  9. ↑ а б в г д е «Не нашкодь!» – за таким принципом треба підходити до змін головної площі Ужгорода. vsapravda.info. Вся закарпатська правда. 23 січня 2012 року. Процитовано 5 вересня 2017 року.
  10. ↑ а б в г д е ж и Степан та Сергій Форкоші (7 серпня 2015 року). Що буде з головною площею Закарпаття. prozak.info. Prozak.info. Архів оригіналу за 5 вересня 2017. Процитовано 5 вересня 2017 року.
  11. ↑ а б Кобаль, 2008, с. 148.
  12. ↑ Ярослав Гулан (28 листопада 2011 року). Посунути Шевченка знову хочуть банкіри. Архітектори й громадськість Ужгорода – проти. zakarpattya.net.ua. Архів оригіналу за 5 вересня 2017. Процитовано 5 вересня 2017 року.
  13. ↑ В Закарпатье появился световой фонтан. ФОТО. ВИДЕО. mignews.com.ua. MIG News. 22 серпня 2015 року. Архів оригіналу за 10 вересня 2015. Процитовано 2 вересня 2017 року.
  14. ↑ Площа Народна в Ужгороді з нудно-адміністративної стає улюбленим місцем відпочинку (ФОТО). karpatnews.in.ua. KarpatNews.in.ua - новини Закарпаття. 20 грудня 2013 року. Архів оригіналу за 5 вересня 2017. Процитовано 5 вересня 2017 року.
  15. ↑ У Москаля плани щодо будівлі ОДА та площі Народної в Ужгороді. Закарпатський кореспондент. 2 вересня 2017 року. Архів оригіналу за 22 серпня 2016. Процитовано 19 серпня 2016 року.
  16. ↑ а б 20. Площа Народна. discover-uzhhorod.com. Discover Uzhhorod. Архів оригіналу за 5 вересня 2017. Процитовано 5 вересня 2017 року.
  17. ↑ Кобаль, 2008, с. 149.
  18. ↑ а б в г 5 бачень площі Народної. gazeta-uzhgorod.com. «Ужгород». Архів оригіналу за 5 вересня 2017. Процитовано 5 вересня 2017 року.
  19. ↑ Микола ПІГУЛЯК: За задумом Крупки, площа Народна суттєво відрізнялася від сучасної (ФОТО). karpatnews.in.ua. Прес-центр ОДА. 9 квітня 2013 року. Архів оригіналу за 6 вересня 2017. Процитовано 5 вересня 2017 року.
  20. ↑ Скільки насправді коштувала Народна обласному бюджету?. karpatnews.in.ua. Karpatnews.in.ua — Новини Ужгорода, Мукачева, Закарпаття та України. 31 серпня 2015 року. Архів оригіналу за 6 вересня 2017. Процитовано 5 вересня 2017 року.
  21. ↑ Що городяни думають про міський благоустрій і Народну площу (РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ). uzhgorod.in. Закарпатський інформаційно-діловий портал uzhgorod.in. 15 сжовтня 2013 року. Архів оригіналу за 7 жовтня 2017. Процитовано 7 жовтня 2017 року.

Джерела

  • Кобаль Йосип. Ужгород відомий та невідомий. — Вид. 2-ге, виправлене. — Л. : Світ, 2008. — 196 с. — (Історичні місця України) — 2000 прим. — ISBN 978-966-603-555-7.

Read other articles:

Chojnice

ChojniceKota Pasar BenderaLambang kebesaranNegara PolandiaProvinsiPomorskiePowiatChojniceGminaChojniceHak kota1360Pemerintahan • Wali kotaArseniusz FinsterLuas • Kota Pasar21,05 km2 (8,13 sq mi)Ketinggian tertinggi152 m (499 ft)Ketinggian terendah150 m (490 ft)Populasi (2016) • Kota Pasar39.961 • Kepadatan1,9/km2 (4,9/sq mi) • Metropolitan45,000Zona waktuUTC+1 (CET) •...

 

 

Giovanna di Trastámara (1455-1517)

Giovanna d'AragonaRegina consorte di NapoliStemma In carica14 settembre 1477 –25 gennaio 1494 PredecessoreIsabella di Chiaromonte SuccessoreGiovanna d’Aragona NascitaBarcellona, 16 giugno 1455 MorteNapoli, 9 gennaio 1517 Casa realeTrastámara d'Aragona PadreGiovanni II d'Aragona MadreGiovanna Enríquez Consorte diFerdinando I di Napoli FigliGiovannella (naturale)Beatrice d'Este (adottiva) ReligioneCattolicesimo Re d'AragonaCasa di Trastámara Ferdinando I Figli Alfonso Maria Gi...

 

 

Partai Kebangkitan Nasional Ulama

Partai Kebangkitan Nasional Ulama SingkatanPKNUKetua umumChoirul Anam (terakhir)Dibentuk21 November 2006 (2006-11-21)Dibubarkan12 Juni 2022; 20 bulan lalu (2022-06-12)Digabungkan denganPartai Kedaulatan RakyatIdeologiPan-IslamismeDemokrasi IslamPosisi politikSayap kananNomor urut34Politik IndonesiaPartai politikPemilihan umum Partai Kebangkitan Nasional Ulama (PKNU) adalah sebuah partai politik Islam di Indonesia yang didirikan pada tanggal 21 November 2006 di Pondok Pesan...

Tilapia

This article is about the common name for many species of fish. For the genus, see Tilapia (genus).Common name for many species of fish Nile tilapia, Oreochromis niloticusGlobal harvest of tilapia in million tonnes as reported by the FAO, 1950–2009[1] Tilapia (/tɪˈlɑːpiə/ tih-LAH-pee-ə) is the common name for nearly a hundred species of cichlid fish from the coelotilapine, coptodonine, heterotilapine, oreochromine, pelmatolapiine, and tilapiine tribes (formerly all were Tilapi...

 

 

Newton County, Georgia

County in Georgia, United States Not to be confused with Newton, Georgia. County in GeorgiaNewton CountyCountyThe Newton County courthouse in Covington in 1969 FlagSealLocation within the U.S. state of GeorgiaGeorgia's location within the U.S.Coordinates: 33°35′57″N 83°51′31″W / 33.599243°N 83.858729°W / 33.599243; -83.858729Country United StatesState GeorgiaFoundedDecember 24, 1821; 203 years ago (1821)Named forJohn NewtonSeatCo...

 

 

صليب الحرب

صليب الحربمعلومات عامةنوع الجائزة وسام عسكري — صليب البلد فرنسا أول جائزة 2 أبريل 1915 صورة شريط الخدمةتعديل - تعديل مصدري - تعديل ويكي بيانات صليب الحرب (بالإنجليزية: Cross of War)‏، (بالفرنسية: Croix De Guerre) هو وسام عسكري لفرنسي، تم إنشاؤه لأول مرة في عام 1915، يتكون من ميدالية مربعة ال�...

Public housing estates in Sham Shui Po

Nam Cheong Estate, with Nam Cheong Park in the foreground The following is an overview of public housing estates in Sham Shui Po, Hong Kong, including Home Ownership Scheme (HOS), Private Sector Participation Scheme (PSPS), and Tenants Purchase Scheme (TPS) estates. History This section needs expansion. You can help by adding to it. (October 2009) The site where Sham Shui Po Park, Lai Kok Estate, Lai On Estate and Dragon Centre are located were formerly the Sham Shui Po Barracks (Chinese:...

 

 

HMS Empress (D42)

American escort carrier transferred to the Royal Navy For other ships with the same name, see HMS Empress. History United States NameUSS Carnegie Laid down9 September 1942 Launched30 December 1942 FateTransferred to Royal Navy United Kingdom NameHMS Empress Commissioned12 August 1943 Decommissioned28 March 1946 IdentificationPennant number:D42 FateSold for scrap 1946 General characteristics Class and type Bogue-class escort carrier (USA) Ruler-class escort carrier (UK) Displacement7,800 ...

 

 

臺灣關係法

  提示：此条目页的主题不是俄台關係法。 《臺灣關係法》全名本法乃為協助維持西太平洋之和平、安全與穩定，並授權美国人民与台湾人民继续保持商业、文化和其他关系，以促進美國外交政策，並為其他目的。缩写（通俗）TRA立法机构第96屆美国国会生效日期1979年1月1日引用文献公法美國聯邦公法第96–8號法律汇编93 Stat. 14法典编纂修订法编美國法典第22卷...

Candied fruit

Fruit preserved with sugar This article's lead section contains information that is not included elsewhere in the article. If the information is appropriate for the lead of the article, this information should also be included in the body of the article. (February 2023) (Learn how and when to remove this message) Candied fruitAlternative namesglacé fruitTypeConfectioneryMain ingredientsFruit or peel, syrup  Media: Candied fruit Candied fruit displayed at La Boqueria in Barcelona Can...

 

 

沙特里亚尔

沙特阿拉伯里亞爾标准代码ISO代码SARGB名称 沙特里亚尔[1]  (简体中文)使用地区使用地 沙烏地阿拉伯货币单位 1沙特阿拉伯里亞爾 1⁄100哈拉拉常用缩写SAR货币符号ر.س‎发行面额硬币1, 5, 10, 25, 50 哈拉拉；1, 2里亞爾纸币- 常用：1, 5, 10, 50, 100, 500 里亞爾- 少用：20, 200 里亞爾 (都是紀念鈔)发行制造中央银行沙烏地阿拉伯貨幣局- 网址：www.sama.gov.sa/en-us/pages/d...

 

 

Melbourne Victory FC

This article is about the Men's soccer club. For the women's team, see Melbourne Victory FC (A-League Women). Football clubMelbourne VictoryFull nameMelbourne Victory Football ClubNickname(s)Big V[1][2][3]Boys in Blue[4]Dark Blues[5][6][7]VictoryThe Vuck[8]Short nameMVFCFounded1 November 2004; 19 years ago (2004-11-01)GroundAAMI ParkCapacity30,050Owner777 PartnersManagerPatrick KisnorboLeagueA-League Men2023–2...

Шкаланское сельское поселение

Яранский район Кировской областиШкаланское сельское поселение 57°07′35″ с. ш. 47°56′36″ в. д.HGЯO Страна  Россия Включает 31 населённых пунктов Адм. центр деревня Шкаланка Глава муниципального образования Кудрявцев Владимир Михайлович История и география Дата о�...

 

 

Edward Douglass White

Chief justice of the United States from 1910 to 1921 For the U.S. politician (1795-1847), see Edward Douglass White Sr. Edward Douglass WhiteWhite in 19059th Chief Justice of the United StatesIn officeDecember 19, 1910 – May 19, 1921[1]Nominated byWilliam Howard TaftPreceded byMelville FullerSucceeded byWilliam Howard TaftAssociate Justice of the Supreme Court of the United StatesIn officeMarch 12, 1894 – December 18, 1910[1]Nominated byGrover ClevelandPr...

 

 

Georgian Airways

Flag carrier of Georgia Not to be confused with Air Georgian or GeorgiaSkies. This article appears to contradict itself on dates of foundation. Please see the talk page for more information. (June 2024) Georgian Airways IATA ICAO Callsign A9 TGZ TAMAZI Founded1994 (as Airzena)HubsTbilisi International AirportFleet size5Destinations5HeadquartersTbilisi, GeorgiaKey peopleRoman Bokeria, General Director replaced by David Gaiashvili (Tamaz Gaiashvili's brother) in 2022Websitewww.georgian-air...

Ohio's 4th congressional district

U.S. House district for Ohio Ohio's 4th congressional districtInteractive map of district boundaries since January 3, 2023RepresentativeJim JordanR–UrbanaDistribution63.02% urban[1]36.98% ruralPopulation (2022)799,350[2]Median householdincome$72,537[2]Ethnicity85.1% White4.8% Black4.0% Two or more races3.0% Asian2.5% Hispanic0.5% otherCook PVIR+20[3] Ohio's 4th congressional district spans sections of the central part of the state. It is currently represented...

 

 

Coupe d'Union soviétique de football

Coupe d'URSS Le trophée de la Coupe d'Union soviétique.Généralités Sport Football Création 1936 Disparition 1992 Organisateur(s) FF SSSR Éditions 51 éditions Périodicité Annuelle Nations Union soviétique Participants Clubs soviétiques Statut des participants Professionnel Palmarès Plus titré(s) Spartak Moscou (10 titres) modifier La Coupe d'URSS de football (en russe : Кубок СССР по футболу, Koubok SSSR po foutbolnou) est une compétition de football à �...

 

 

Cooking show

Television genre that presents food preparation This article needs additional citations for verification. Please help improve this article by adding citations to reliable sources. Unsourced material may be challenged and removed.Find sources: Cooking show – news · newspapers · books · scholar · JSTOR (October 2009) (Learn how and when to remove this message) Emeril Lagasse (right) preparing food on the American cooking show Emeril Live in 2003.[1&#...

اضمحلال بيتا

جزء من سلسلة مقالات حولفيزياء نووية نشاط إشعاعي انشطار نووي اندماج نووي اضمحلال تقليدي تحلل ألفا تحلل بيتا أشعة غاما اضمحلال متطور اضمحلال بيتا المضاعف التقاط إلكترون مضاعف تحول داخلي متماكب نووي اضمحلال عنقودي انشطار تلقائي عمليات الانبعاث انبعاث النيترونات تفكك بوزيت...

 

 

Факультет іноземних мов Львівського національного університету імені Івана Франка

Факультет іноземних мов Львівського національного університету імені Івана Франка Герб факультет іноземних мов Скорочена назва Факультет іноземних мов Львівського університету Основні дані Засновано 1959 рік Приналежність Львівський національний університет імені І...