PROFILPELAJAR.COM

«Пирин»
Повна назва	Муніципальний футбольний; клуб «Пирин» Благоєвград
Прізвисько	орлята
Засновано	1922
Населений пункт	Благоєвград, Болгарія
Стадіон	Христо Ботев
Вміщує	7 500
Власник	муніципалітет Благоєвграда
Президент	Венко Попов
Головний тренер	Воррен Фіні
Ліга	1 ліга
2021/22	12
Вебсайт	pirinfc.com
Домашня	Виїзна

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Пирин.

ФК «Пирин» Благоєвград (болг. ФК Пирин Благоевград) — болгарський футбольний клуб з міста Благоєвград. Клуб був створений у 2008 році, після злиття двох клубів з Благоєвграда — ПФК «Пирин» та ОФК «Пирин». Офіційним рішенням суду пізніше того ж року клуб був оголошений історичним спадкоємцем клубних рекордів колишнього ОФК «Пирин», заснованого у 1922 році.

Назва клубу походить від Пирина, гірського масиву на південному заході Болгарії. Домашні матчі приймає на стадіоні «Христо Ботев», місткістю 7 500 глядачів. Прізвисько «Пирина» — Орлетата (укр. орлята), а кольорами клубу є — зелений і білий.

Досягненням клубу є чотири виходи у фінал Кубка Болгарії, однак жодного трофею здобути так і не вдалося. Крім того кілька відомих футболістів Болгарії були підготовлені Молодіжною академією «Пирина». Серед них півфіналісти чемпіонату світу 1994 року Петар Міхтарський та Івайло Андонов, а також колишній нападник «Манчестер Юнайтед» Димитар Бербатов, який виграв два титули Прем'єр-ліги та був найкращим бомбардиром Прем'єр-ліги сезону 2010/11 років.

Історія

Клуб назииває датою свого заснування 1922 рік, коли в місті Горна Джумая (нині — Благоєвград) почав існувати перший футбольний клуб «Ілінден». У наступні кілька років у місті стрімко виникають ще кілька футбольних команд. Одна з них, «Ботев», заснована в 1934 році після злиття команд «Тича» и «Левски». Навколо цієї команди і почала зосереджуватись футбольна громада міста.

Після встановлення комуністичної влади у Болгарії «Ботев» був об'єднаний з іншою місцевою командою «Македонська слава» у новостворене фізкультурне товариство «Юлій Дерменджиєв». Згодом у 1951—1957 роках воно називалось «Строїтел», а у 1957—1969 знову «Ботев».

Клуб з Благоєвграда отримав теперішню назву «Пирин» у 1970 році. До 1973 року він був одним із найстабільніших клубів південно-західної Болгарії, але ніяк не міг вийти до вищого дивізіону Болгарії. Однак у 1972 році цей факт змінився і у своєму дебютному сезоні в групі А (1973/74) «Пирин» фінішував на 11-му місці. Наступні шість років поспіль команда перебувала в елітному дивізіоні, закінчуючи в середині таблиці, між 6-м та 12-м місцем. Тоді ж 1979 році команда і дебютувала у єврокубках, вигравши свою групу на Кубка Інтертото.

У сезоні 1980/81 команда здобула лише 26 очок і фінішувала на останній 16-й позиції, вилетівши до Групи Б. Втім вже наступного року «Пирин» знову повернувся до Групи А, але лише на один сезон, після чого знову понизився у класі.

У 1984 році команда без проблем виграла Групу Б і знову потрапила до еліти. Наступний сезон 1984/85 став найуспішнішим в історії клубу. «Пирин» фінішував 5-м і вперше отримав право представляти Болгарію в Кубку УЄФА 1985/86. Однак дебютна участь команди у турнірах під егідою УЄФА вийшла невдалою. «Орлята» в першому раунді потрапили на «Гаммарбю» і не змогли чинити серйозний опір шведському клубу. Вдома «Пирин» програв 1:3, а в Скандинавії взагалі був розгромлений 0:4.

У наступні роки клуб був незмінним учасником Групи А та здобув репутацію міцного середняка. «Орлята» не змогли повторити свої хороші показники в чемпіонаті у наступні роки, але провели два вдалих сезони у Кубку Болгарії. Перший — у 1992 році, коли «Пирину» вдалось дістатися до фіналу, де він програв столичному «Левскі». Місце у фіналі дало право «Пирину» зіграти у Кубку володарів кубків 1994/95, оскільки «сині» виграли і чемпіонат того ж року та кваліфікувались до Кубка чемпіонів. У кваліфікаційному раунді «Пирин» пройшов «Шан» з Ліхтенштейну, вигравши вдома 3:0 та 1:0 в гостях. Однак вже у першому раунді благоєвградцям у суперники потрапив грецький гранд «Панатінаїкос», який розбив болгарський клуб — 0:2 і 1:6.

Через два роки «Пирин» знову потрапив у фінал Кубку Болгарії, але знову не здобув трофей. У 1994 році на Національному стадіоні імені Василя Левського «Орлята» програли «Левскі» 0:1. У наступному сезоні благоєвградці фінішували на передостанньому 15-му місці таблиці та вилетіли у Групу Б, закінчивши свій золотий період, який розпочався у 1984 році та тривав 10 років. Наприкінці ХХ століття «Пирину» ще раз вдалося ненадовго повернутися до елітного дивізіону, де він пограв у 1998—2000 роках, після чого надовго вилетів у другий дивізіон.

Після 2000 року з академії «Пирина» вийшла низка якісних гравців, такі як Ілко Пиргов, Светослав Дяков, Радослав Анев, Христо Златинський та Владислав Златинов. З їх допомогою «Пирин» знову повернувся до еліти на сезон 2004/05, зайнявши там рятівне 13 місце і набравши лише на одне очко більше ніж «Видима-Раковскі», що вилетіла з еліти. Однак наступного року клуб опинився у серйозній фінансовій кризі, через що після другого туру сезону 2005/06 «Пирин» був переведений у Групу В і наступні три роки грав в аматорській лізі.

Після того, як «Пирину» вдалося у 2008 році приєднатися до Групи Б та повернути собі професіональний статус, влітку 2008 року почались переговори з клубом ПФК «Пирин Благоєвград», який грав у вищому дивізіоні країни і фіктично був продовжувачем традицій історичного «Пирина». У грудні 2008 року два клуби об'єдналися, в результаті чого був створений об'єднаний ФК «Пирин» (Благоєвград), який став володарем усіх клубних рекордів історичного «Пирина», що відіграв понад 20 сезонів у вищому дивізіоні, але зайняв місце новішої команди у вищому дивізіоні країни^[1]..

Через кілька місяців після об'єднання ФК «Пирин» досяг свого першого успіху — вчетверте в історії клуб дійшов до фіналу Кубка Болгарії. На шляху до цього матчу благоєвградці пройшли столичні «ЦСКА» та «Левські», але у вирішальній грі 26 травня 2009 року на стадіоні «Георгій Аспарухов» у Софії вони програли «Літексу» (Ловеч)^[2].

9 червня 2011 року команда знову втратила професіональний статус через фінансові проблеми і протягом сезону 2011/12 грала на аматорському рівні. 19 січня 2012 року команда об'єдналась із «Перуном» (Кресна)^[en]. Оскільки перереєстрація та зміна назви клубу протягом сезону заборонена, їх офіційна назва не змінювалась. Таким чином, команда, яка стартувала в сезоні під назвою «Перун» (Кресна) у Південно-західній групі В, навесні стала проводити свої домашні ігри на стадіоні «Христо Ботев» у Благоевграді і закінчила сезон на 2-му місці під старою назвою, але з гравцями та керівництвом «Пирина». В той час як команда, яка розпочала сезон 2011/12 як «Пирин» в Обласній групі, закінчила сезон чемпіоном ОФГ Благоєвград під цією назвою, але з гравцями, керівництвом та домашньою ареною «Перуна»^[3]. По завершенні сезону команди юридично оформили зміни.

У сезоні 2013/14 «Пирин» виграв Південно-західну групу В, здобувши 25 перемог в 30 іграх з різницею м'ячів 87:6. Таким чином команда вийшла до групи Б і повернула собі професіональний статус. Там протягом усього сезону у Групі Б «Пирин» вів жорстку битву з «Локомотивом» (Горішня Оряховиця) за друге місце та вихід в еліту і за два тури до кінця сезону відстаючи на 1 очко від «Локомотива». Однак «залізничники» програли лобову гру проти лідера «Монтанои» і тому «Орлята» піднялись на друге місце, яке їм вдалось зберегти до кінця і через 4 роки «Пирин» повернувся до вищого дивізіону.

Стартував «Пирин» у Групі А 2015/16 невдало: команда мала лише 5 очок з 15 зіграних ігор і міцно закріпилась на останньому 10 місці. Тренера було замінено, а його наступником був призначений косовар Наджі Шенсой. Вже в своїй першій грі під його керівництвом «Пирин» досяг першої перемоги в чемпіонаті — 1:0 над «Левскі» і надалі гра стабілізувався. Клуб досяг вражаючих перемог над пловдивським «Локомотивом» (3:0) та «Черно море» (4:0). Зрештою, команда посіла восьме місце у підсумковому заліку та врятувалась від вильоту.

З початку сезону 2016/17 у клубу почались фінансові труднощі. Через затримку зарплат та бонусів команду залишили багато основних гравців на чолі з воротарем Мартіном Тошевим та головним тренером Наджі Шенсоєм, якого замінив Стефан Генов. В результаті у «Пирина» знову відбувся важкий старт кампанії і після першого кола команда знаходилась на 11-му місці з 14 команд. Під час зимової перерви фінансове становище клубу ще погіршилось. Термін дії спонсорського договору з «Лафкою» закінчилось і не було поновлено. Через затримку зарплат Стефан Генов покинув команду. Його змінив Мілен Радуканов, під керівництвом якого «Пирин» навесні демонстрував яскравий футбол, здобувши п'ять поспіль перемог, навіть отримавши теоретичні шанси вийти у єврокубки. Зрештою «зелені» фінішували на 9-му місці.

Сезон 2017/18 знову пройшов під знаком фінансових труднощів для «Пирина». Клуб почав сезон з бюджетом у 700 000 левів, що є найнижчим бюджетом у всій вищій лізі країни. Це були гроші, виділені з муніципалітету Благоєвграда, в той час як керівництво клубу не знайшло жодних спонсорів. Незважаючи на ці проблеми, Мілен Радуканов зумів побудувати міцний колектив з місцевих гравців, юнацької команди та кількох легіонерів. Під його керівництвом «Пирин» показував непогані результати і зміг протистояти сильним командам. Престижні нічиї були зафіксовані проти ЦСКА (Софія) в Софії (0:0), «Берое» в Старій Загорі (1:1) та «Лудогореця» в Разграді (1:1), а також кілька вражаючих перемог над лідерами — «Ботевом» (0: 1), пловдивським «Локомотивом» (5:0) та «Черне море» (0:1). Втім через відсутнісь зарплати під час зимової перерви клуб покинули ряд гравців, зокрема Станіслав Костов, Благой Макенджиєв, Даніел Младенов та Аймен Суда. В результаті другу половину сезону «Пирин» змушений був догравати здебільшого молодіжним складом, маючи у розпорядження лише кількох досвідчених гравців. Наприкінці регулярної частини сезону «Пирин» фінішував на 11-му місці з 26 очками і потрапив до втішного раунду. Там команда теж зайняла 3 з 4 місць у групі і потрапила до стикових матчів за право збереження прописки в еліті. Там «Пирин» поступився спочатку «Етару» (1:2, 0:1), а потім і «Вітоші» (1:0, 1:2), тому наприкінці сезону 2017/18 знову вилетів з еліти.

Досягнення

Група «А»:

5 місце (1): 1985

Кубок Болгарії:

Фіналіст (4): 1981, 1992, 1994, 2009

Виступи у єврокубках

Сезон	Турнір	Раунд	Клуб	Вдома	В гостях	Загалом
1985/86	Кубок УЄФА	1	«Гаммарбю»	1-3	0-4	1-7
1994/95	Кубок володарів кубків	Кв	«Шан»	3-0	1-0	4-0
1994/95	Кубок володарів кубків	1Р	«Панатінаїкос»	0-2	1-6	1-8

Примітки

↑ История. pirinfc.com. Архів оригіналу за 16 September 2011. Процитовано 11 жовтня 2011.
↑ Lista de Copas. Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 27 квітня 2020.
↑ Северозападна «В» АФГ 2011/12. Архів оригіналу за 24 жовтня 2017. Процитовано 27 квітня 2020.