Пешаварські угоди оголосили 24 квітня 1992 року окремі афганські партії моджахедів,[2] проте керівник Ісламської Партії Афганістану Ґульбуддін Хекматіар у коаліційному уряді послідовно протистояв таким спробам.[3]
Угодою проголошено, що афганський перехідний уряд із 28 квітня 1992 року[4] називатиметься Ісламською Державою Афганістан.[5] Від самого початку робота цього тимчасового уряду була паралізована через затяте суперництво різних сил у боротьбі за цілковиту владу.[4]
Партії афганських моджахедів, які взяли участь в обговоренні в Пешаварі, 26 квітня 1992 року домовилися[4] проголосити Керівну раду, що забезпечить залишкові повноваження лідерам партій під керівництвом тимчасового президента Сібгатулли Моджадеді або Муджаддіді (релігійного вождя), який перебуватиме на посаді з 28 квітня по 28 червня 1992 року.[4] Його на посаді тимчасового президента замінив до 28 жовтня лідер «Джамат-і-ісламі» Бургануддін Раббані. Також 1992 року національній шурі належало ратифікувати тимчасову конституцію[4] і обрати на вісімнадцять місяців тимчасовий уряд, після чого мали відбутися вибори.[2] За цими угодами тимчасовим міністром оборони в уряді Муджаддіді було призначено Ахмада Шаха Масуда.[1][2]