|Батько= |Посада= |Діти= |Дружина= |Мати=

Олексій Зиновійович Петров
Народився	15 (28) жовтня 1910(1910-10-28) Кошки
Помер	9 травня 1972(1972-05-09) (61 рік) Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання	Байкове кладовище
Країна	СРСР
Діяльність	математик, фізик-теоретик, фізик, викладач університету
Alma mater	Казанський університет
Галузь	математична фізика
Заклад	Казанський державний університет Казанський національний дослідницький технічний університет імені А. М. Туполєваd Інститут теоретичної фізики імені М. М. Боголюбова НАН України
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор фізико-математичних наук
Вчителі	Petr Shirokovd[1]
Членство	НАНУ
Партія	КПРС
Нагороди

Олексій Зиновійович Петров (15 (28) жовтня 1910(19101028), Кошки — 9 травня 1972) — радянський математик і фізик-теоретик, академік АН УРСР (з 26 грудня 1969 року)^[2], засновник наукової школи з гравітації і теорії відносності, лауреат Ленінської премії. Автор класифікації точних розв'язків рівнянь Ейнштейна за можливими симетріями тензора Вейля (класифікація Петрова).

Народився 15 (28 жовтня) 1910 року в селі Кошки Самарської губернії (нині Самарської області). В 1937 році закінчив Казанський університет. Учасник німецько-радянської війни. В 1943–1969 роках працював в Казанському університеті. Член ВКП (б) з 1946 року. Професор з 1965 року. З 1970 року — завідувач відділом Інституту теоретичної фізики АН УРСР.

Помер 9 травня 1972 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

Наукові праці з математичної фізики, загальної теорії відносності та теорії тяжіння. Виконав цикл досліджень з інваріантно-групових методів у теорії гравітації. Розробив нові методи вивчення гравітаційної радіації, енергії гравітаційного поля, моделювання полів тяжіння. Встановив існування трьох типів полів гравітації (типи Петрова). Розвинув загальну теорію моделювання гравітаційних полів і висунув ідею опису теорії тяжіння А. Ейнштейна в термінах плоского простору.

Нагороджений орденом «Знак Пошани» та медалями. Лауреат Ленінської премії (1972; за цикл робіт «інваріантно-групові методи в теорії гравітації»)^[3].

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.