Атака́мська запа́дина, Атака́мський жо́лоб, Перуа́нсько-Чилі́йський жо́лоб — океанічний жолоб у східній частині Тихого океану. Простягається у вигляді вузької довгої (2 500 км) улоговини паралельно берегові Південної Америки (приблизно за 160 кілометрів від узбережжя Перу і Чилі).
Найбільша глибина — 8065 метрів нижче рівня моря у точці Річардс Діп (Richards Deep) і має близько 5900 км завдовжки, і 64 км — завширшки, охоплюючи площу 590,000 км²
Велику частину часу пасати відтісняють поверхневі води від берега до екватора, спрямовуючи течію Гумбольдта з краю південної частини Чилі до північного Перу[1]. Ця течія пов'язана з підйомом глибоких, багатих на поживні речовини вод біля узбережжя Перу. Іноді Ель-Ніньйо порушує звичайний режим вітру та зменшує підйом глибинних вод. Наступна втрата поживних речовин призводить до придухи.
Біологія
2018 року в глибинах Атакамського жолобу було виявлено три нові види риб-слимаків[2][3].
Супутня сейсмічність
Значні землетруси Розломи і руйнівні землетруси за минуле століття вздовж південноамериканської зони субдукції[4].Південна Америка із прогнозами землетрусів за 100 років[4].
Землетрус у Перу в листопаді 1960 року: Це лихо мало велику тривалість джерела, що призвело до значного розходження між різними методами розрахунку моменту (Ms 6.75 проти Mw 7.8)
