PROFILPELAJAR.COM

Персикова пальма

Bactris gasipaes

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Рослини (Plantae)
Відділ:	Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас:	Однодольні (Liliopsida)
Порядок:	Пальмоцвіті (Arecales)
Родина:	Пальмові (Arecaceae)
Рід:	Bactris
Вид:	B. gasipaes

Біноміальна назва

Bactris gasipaes

Синоніми

Kunth

Посилання

Вікісховище:	Bactris gasipaes
Віківиди:	Bactris gasipaes

Персикова пальма (Bactris gasipaes) — деревоподібна рослина родини пальмові, що дає їстівні плоди.

Історія

Перша частина книги «Хроніка Перу», (1553).

У 1553 році в книзі «Хроніка Перу» Педро Сьеси де Леона:

З висот гір течуть дуже красиві річки, їх береги були сповнені різноманітних плодів і дуже колючих тонких пальм, на верхівках яких зростає плодове гроно, яку ми називаємо піхібаес, дуже велике і корисне, оскільки вони роблять вино і хліб з нього. І якщо вони рубають пальму, то добувають зсередини їстівну стеблину пристойного розміру, смачну і солодку.
— Сьєса де Леон, Педро. Хроніка Перу. Частина перша. Розділ XI. ^[1]

Біологічна опис

Пряма струнка пальма висотою 20—30 метрів. Стовбур по всій його довжині або тільки у верхній частині охоплюють широкі кільця довгих (до 12 см) чорних голкоподібних колючок, які сильно ускладнюють збір врожаю.

Листя довге (2,4—3,6 метра), перисте, з ланцетоподібними темно-зеленими, колючими по краях, листочками. Черешки також покриті колючками.

Квітки дрібні, жовтувато-білі, чоловічі та жіночі зібрані упереміш в кисті довжиною до 30 см, розташовані під самою кроною пальми.

Плоди жовтого, оранжевого або червоного кольорів, висять гронами по 50—100 штук. Вони чашоподібної, конічної або овальної форми, завдовжки до 6 см, зі слабко вираженими шістьма гранями. Під тонкою шкіркою — солодкий борошнистий жовто-оранжевий м'якуш і велика яйцеподібна кісточка з гострою верхівкою.


Зліва направо: Стовбури. Колючки стовбура. Колючки на листках. Суцвіття. Гроно з плодами.

Поширення

Родина персикової пальми — амазонські джунглі Бразилії, Колумбії, Еквадору та Перу. Ця пальма здавна культивувалася і поширювалася індіанськими племенами на сусідні області. Найбільш важливе економічне значення вона має в Коста-Риці. Культивується також в Панамі, Нікарагуа, Гондурасі, Гватемалі, північній частині Південної Америки і на Антильських островах. У 1924 році Персикова пальма була введена в культуру на Філіппінах, а в 1970-х роках— в Індії.

Використання

Плоди варять 2—3 години в солоній воді, часто з додаванням олії, попередньо надрізаючи шкірку, потім їдять гарячими. Зазвичай їх вживають у їжу з якою-небудь підливою або як гарнір до жирних страв, оскільки м'якуш персикової пальми сухий. М'якуш плодів також додають у хлібні вироби, готують з них міцний алкогольний напій. Ядра кісточок їстівні, за смаком нагадують кокос^[2].

М'яку серцевину з верхньої частини стовбура (palmetto), як і в деяких інших видів пальм, їдять в сирому вигляді або використовують в різних стравах, консервують^[3].

Деревину пальми використовують як будівельний матеріал, а з листя роблять покрівлю для хатин.

Примітки

↑ Педро де Сьеса де Леон. (24 липня 2008). Хроніка Перу. Частина перша. www.kuprienko.info (А. Скромницький). Архів оригіналу за 9 липня 2012. Процитовано 12 листопада 2012. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)
↑ Новак Б., Шульц Б. {{{Заголовок}}}. — М., 2002. — С. 65-67. — ISBN 5-88353-133-4.
↑ Vaughan JC, Geissler CA. {{{Заголовок}}}. — New York : Oxford University Press, 2009. — С. 22. — ISBN 978-0-19-954946-7. (англ.)