«Перед судом історії» (рос. «Перед судом истории») — російський радянський повнометражний чорно-білий документальний фільм, поставлений на Кіностудії «Ленфільм» в 1964 році режисером Фрідріхом Ермлером.
Прем'єра фільму в СРСР відбулася 29 листопада 1965 року.
Зміст
Основа фільму складена за діалогом історика і російського націоналіста та монархіста Василя Віталійовича Шульгіна, одного з організаторів Білого руху. Шульгін так відгукувався про революцію: «З першої ж миті… відраза залила мою душу, і звідтоді не залишала мене усю тривалість „великої“ російської революції. Нескінченний струмінь людського водопроводу кидав у Думу все нові і нові обличчя… Та скільки їх було — у всіх було одне обличчя: мерзенно-тваринно-тупе або мерзенно-диявольськи-злісне». Фільм був знятий для того, щоб показати, як помилявся в своїх поглядах Василь Віталійович. Ось тільки радянська влада все одно побоювалася і не жалувала показами цю картину.
Про фільм
Свою головну мету Ф. Ермлер, режисер фільму, формулював так: «Я хочу, щоб він сказав всім: „Я програв“».
Однак беззастережного досягнення мети не вийшло. Хоча, в завершенні фільму В. Шульгін і вимовляє в розмові зі старим революціонером Федором Петровим: «Те що ви, комуністи, робите зараз для Росії — не тільки корисно, але й необхідно», Василь Віталійович виявився занадто сильною, цільною і яскравою особистістю, відданою ідеалам Білого руху.
Фільм показували в московських і ленінградських кінотеатрах в кінці 1965 року всього лише три дні, після чого з прокату зняли, хоча і не заборонили.
Беруть участь
Знімальна група
Посилання
