Педро Пабло Кучинський

Педро Пабло Кучинський
ісп. Pedro Pablo Kuczynski
Педро Пабло Кучинський
Педро Пабло Кучинський
Президент Перу
28 липня 2016 — 21 березня 2018
ПопередникОльянта Умала
НаступникМартін Віскарра

Народився3 жовтня 1938(1938-10-03)[1][2][…] (86 років)
Ліма, Перу
Відомий якекономіст, політик, банкір
Місце роботиСвітовий банк і Central Reserve Bank of Perud
ГромадянствоПеру Перу
Alma materЕксетерський колледж (1960), Markham Colleged, Rossall Schoold (1956), Школа громадських та міжнародних відносин імені Вудро Вільсонаd (1961), Королівський коледж музики, Принстонський університет, Університет Оксфорда і Кембриджський університет
Політична партіяAlliance for the Great Changed (2010-ті) і Peruvians for Changed (2019)
БатькоMaxime Hans Kuczynskid
У шлюбі зNancy Langed
ДітиAlex Kuczynskid
Релігіякатолицтво
Нагороди
Кавалер Великого хреста ордена Ізабелли католички (Іспанія)
Кавалер Великого хреста ордена Ізабелли католички (Іспанія)
Підпис
ppk.pe

Педро Пабло Кучинський-Годард (ісп. Pedro Pablo Kuczynski Godard; нар. 3 жовтня 1938(19381003), Ліма) — перуанський політик, кандидат у президенти на виборах 2011 року, президент Перу у 2016—2018 роках. Вступив на посаду 28 липня 2016 року. Пішов у відставку 21 березня 2018 року.

Біографія

Народився в сім'ї фахівця з тропічних захворювань, який емігрував з нацистської Німеччини у 1936 році. Польські медіа згадують єврейське походження його родини.[4] Отримав середню освіту в Перу і Великій Британії, закінчив Оксфордський університет зі ступенем з PPE (політологія, філософія, економіка). У 1961 році отримав ступінь магістра в Принстонському університеті.

У 1969 році покинув Перу через загрозу з боку лівої військової хунти Хуана Веласко. Працював у Світовому банку, МВФ і компанії Halco Mining, у 1980 році повернувся на батьківщину. У 1980–82 був міністром енергетики і гірничодобувної промисловості. У 2000 році на запрошення Алехандро Толедо став його радником на президентських виборах. Після перемоги Толедо Кучинський двічі був міністром фінансів та економіки (2001–02 і 2004–05), а у 2005–06 роках був прем'єр-міністром Перу.

Роботу в уряді Кучинський поєднував з обійманням високих посад в комерційних компаніях, що накликало на нього звинувачення в корупції. Після закінчення президентського терміну Толедо Кучинський заснував некомерційну організацію Agua Limpia, яка займається забезпеченням відсталих районів країни чистою водою. У 2010 році виставив свою кандидатуру на майбутніх президентських виборах, отримав на них 18,5 % голосів і посів третє місце[5].

У першому турі президентських виборів 10 квітня 2016 року обійняв друге місце з 21 % голосів. У другому турі виборів, що відбулися 5 червня, набрав більше 50 % голосів, випередивши з невеликою перевагою фаворита першого туру Кейко Фухіморі; обраний президентом Перу[6].

Обійняв посаду президента 28 липня 2016[7].

Був звинувачений в тому, що він збрехав конгресу, щоб приховати свої зв'язки з бразильською будівельною компанією Odebrecht, замішаною в корупційному скандалі, який торкнувся значної частини Латинської Америки.[8][9]

У грудні 2017 року відбувалося голосування з питання про імпічмент щодо нього, але за відсторонення Кучинського з посади проголосувало недостатня кількість депутатів конгресу.

За три дні по першому імпічменту відбулось скандальне рішення Кучинського про помилування Альберто Фухіморі, колишнього президента Перу, засудженого в 2009 році до 25 років в'язниці за допущені в період його правління порушення прав людини. Це викликало хвилю протестів по всій країні. Помилування колишнього глави держави, як стверджують перуанські політологи, було вдячністю сім'ї Фухіморі за надану допомогу в перешкоджанні імпічменту.

Скандал, що вибухнув, змусив багатьох членів конгресу переглянути підходи до імпічменту, і більшість з них почали заявляти, що підтримають відсторонення від влади Кучинського. Після серії таких виступів і нескладних підрахунків можливих підсумків голосування, в уряді провели екстрене засідання, де визнали свою поразку і Кучинський в березні 2018 року вирішив піти у відставку[10]

Першого віцепрезидента часів президента Кучинського, Мартіна Віскарра проголошено президентом Перу 23 березня 2018 року.

Примітки

  1. Hollar S. Encyclopædia Britannica
  2. Енциклопедія Брокгауз
  3. Roglo — 1997. — 10000000 екз.
  4. Wiadomości Onet.pl — Wybory w Peru: Kuczynski prowadzi, ale część kart trzeba sprawdzić. Архів оригіналу за 10 червня 2016. Процитовано 10 червня 2016.
  5. Elecciones Presidenciales 2011. RESUMEN NACIÓN [Архівовано 2 вересня 2011 у Wayback Machine.] (ісп.)
  6. Архівована копія. Архів оригіналу за 11 червня 2016. Процитовано 16 червня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  7. Briceno, Franklin; Goodman, Joshua (12 квітня 2016). Fujimori's accidental rival embraces ‘gringo’ label in Peru. Associated Press. Архів оригіналу за 2 вересня 2017. Процитовано 8 липня 2017.
  8. Peru's leader resists pressure to resign. Bbc.com. 15 грудня 2017. Архів оригіналу за 30 грудня 2017. Процитовано 2 січня 2018.
  9. Peru's leader faces impeachment. Bbc.com. 15 грудня 2017. Архів оригіналу за 27 грудня 2017. Процитовано 2 січня 2018.
  10. Парламент Перу прийняв відставку президента країни Кучинського. Архів оригіналу за 23 квітня 2018. Процитовано 25 квітня 2018.

Посилання