Паспорт у техніці — експлуатаційний документ, який засвідчує гарантовані підприємством-виробником основні параметри і характеристики (технічні властивості) виробу, та містить гарантійні зобов'язання, дані з його сертифікації та відомості про утилізування виробу.[1][2]
Паспорт (на виріб) — виробничо-практичне видання, що містить основні відомості про устатковання, прилади чи предмети господарського вжитку.[3]
Код документа за міждержавним стандартом ДСТУ ГОСТ 2.601:2006 — ПС.[2]
Призначення
Документ складають на вироби, щодо яких обсяг необхідних для експлуатації даних та основних показників незначний, і впродовж експлуатації не має потреби вносити відомості про значення та/або підтвердження цих показників.[2]
Вимоги до впорядкування
Паспорт на виріб містить[4] титульний аркуш, і за всяких умов, складається з таких розділів:
- основні відомості про виріб та технічні дані;
- комплектність;
- ресурси, строки служби та зберігання і гарантії виробника (постачальника);
- консервація;
- свідоцтво про пакування;
- свідоцтво про приймання;
- рух виробу при експлуатації (за необхідності);
- ремонт та облік роботи за бюлетенями і вказівками (за потреби);
- примітки щодо експлуатації та зберігання (за необхідності);
- відомості щодо захоронення або переробки;
- особливі позначки;
- відомості про ціну та умови придбання виробу.
Див. також
Формуляр (техніка)
Примітки
- ↑ ДСТУ 3321:2003 Система конструкторської документації. Терміни та визначення основних понять.
- ↑ а б в ДСТУ ГОСТ 2.601:2006 Єдина система конструкторської документації. Експлуатаційні документи.
- ↑ ДСТУ 3017:2015 Інформація та документація. Видання. Основні види. Терміни та визначення понять
- ↑ ДСТУ ГОСТ 2.610:2006 Єдина система конструкторської документації. Правила виконання експлуатаційних документів.
Джерела
- ДСТУ ГОСТ 2.601:2006 Єдина система конструкторської документації. Експлуатаційні документи.
- ДСТУ 3321:2003 Система конструкторської документації. Терміни та визначення основних понять.