Парадокс Алабами (англ. Alabama paradox) — перший виявлений парадокс пропорційного розподілу (системи виборів). Після перепису населення 1880 року головний клерк Бюро перепису населення США, обчислюючи розподіл місць в Конгресі при зміні їх кількості від 275 до 350 виявив, що штат Алабама отримує 8 місць з 299 і лише 7 з 300. Взагалі Алабамський парадокс відноситься до будь-якого виду пропорційного розподілу, де збільшення загальної кількості призводить до зменшення однієї з часток.
Спрощений приклад з чотирма штатами і 323 місцями, після Гамільтонівського методу округлення:
| Штат
|
Населення
|
Доля
|
Місць
|
| A
|
5670
|
183,141
|
183
|
| B
|
3850
|
124,355
|
124
|
| C
|
420
|
13,566
|
14
|
| D
|
60
|
1,938
|
2
|
З 324 місцями:
| Штат
|
Населення
|
Доля
|
Місць
|
| A
|
5670
|
183,708
|
184
|
| B
|
3850
|
124,740
|
125
|
| C
|
420
|
13,608
|
13
|
| D
|
60
|
1,944
|
2
|
Доля штата С зменшилася з 14 до 13.
Причина криється в тому, що збільшення загального числа на частку більш населених («великих») штатів припадає більший приріст, ніж для менш населених («маленьких»). Великі штати A і B отримали збільшення свого числа місць на більшу величину, ніж маленький штат C. Таким чином, у маленького штату після округлення за методом Гамільтона пропадає голос.
Див. також
Література
- «Fair Representation: Meeting the Ideal of One Man, One Vote» By Michel L. Balinski, H. Peyton Young. Глава 5 «Парадокси», стор. 38 [1]