PROFILPELAJAR.COM

Панкевич Михайло Іванович
Панкевич Михайло Іванович
Народився	1757; Ніжинський полк, Гетьманщина
Помер	26 серпня (7 вересня) 1812; Москва
Країна	Гетьманщина, Російська імперія
Діяльність	математик, астроном
Alma mater	professor seminaryd; Імператорський Московський університетd
Галузь	математичний аналіз, арифметика і астрономія
Заклад	Імператорський Московський університетd; МДУ
Науковий керівник	Рост Іван Якимовичd

Михайло Іванович Панкевич (1757–1812) — російський математик, ординарний професор і декан фізико-математичного факультету Московського університету.

Життєпис

Народився в Гетьманщині, поблизу Ніжина у 1757 році. Походив із духовенства.

Після закінчення Київської духовної академії вступив у 1780 році до Московського університету. Крім цього, в 1782 році він став займатися математикою та фізикою в заснованій професором Шварцем учительської семінарії при університетській гімназії.

З 1787 став викладати у вищому арифметичному класі університетського шляхетного пансіону, а в 1790—1796 роках крім арифметики також викладав артилерію і фортифікацію.

Після успішно витриманого іспиту та подання 11 жовтня 1788 року дисертації («De praecipuis machinis hydraulicis, quibus elasticorum serventis aquae vaporum ponderisque atmosphereae ope, aqua ad insignem a ltitudinem elevari potest» — «Про особливі гідравлічні машини, якими за допомогою дії пружних парів води і тиску атмосфери вода може бути піднята на надзвичайну висоту та ін.») Панкевич здобув ступінь магістра філософії та вільних наук. У 1791 році, після смерті його вчителя Й. Роста, він був призначений екстраординарним професором на кафедру прикладної математики, де читав математику, оптику, сферичну та теоретичну астрономію^[1].

М. Панкевичу належить важлива заслуга першого введення в університетське викладання аналізу нескінченно малих величин. Крім того, 1791 року він вперше прочитав російською мовою курс лекцій з астрономії. З його ім'ям пов'язаний і переломний момент у викладанні астрономії, коли до теоретичного викладу предмета приєдналася практична робота з інструментами^[2].

Один зі слухачів Панкевича, П. Щепкін, зазначив у своєму щоденнику:

у цій знаменитій людині університет втратив тверду свою опору. Йому зобов'язаний я прихильністю своєю до математичних наук; найбільше ж намагався наслідувати поміркованість життя його.

Крім дисертації Панкевича було видано його дві публічні промови, сказані на університетських актах: «Слово про справжню мету математичних наук та ін.» (М.: В Університетській Друкарні у В. Окорокова, 1792. — 60 с.) та «Слово про відмінні властивості, джерела та засоби освіти» (М., 1800)^[3]. Він вказував, що дослідження людиною «самої себе і подібних до себе фізично і морально» виступає важливим завданням пізнання^[4].

Звання ординарного професора М. Панкевич отримав у 1796 році; він тричі обирався деканом відділення фізичних та математичних наук: у 1805—1808 та 1811—1812 роках.

Є відомості, що піклувальником університету М. Муравйовим було запропоновано йому виконати переклад російською мовою «Principia» Ньютона, проте ця робота не була виконана.

М. Панкевич влаштував сонячний годинник для Донського монастиря і в Троїце-Сергієвій лаврі.

Помер раптово 14 (26) серпня 1812 року.

Посилання

↑ Биографическая справка ГАИШ. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 30 серпня 2011.
↑ История Императорского Московского университета. Архів оригіналу за 20 січня 2009. Процитовано 2 лютого 2012.
↑ См. Общественная мысль России XVIII века. В 2 т. — Т. 1. Philosophia rationalis / Ин-т общественной мысли; сост., авт. вступ. ст. и коммент. Т. В. Артемьева. — М.: РОССПЭН, 2010. — 760 с. — (Б-ка отечественной общественной мысли с древнейших времен до начала XX века). — ISBN 978-5-8243-1246-1.
↑ Психологическая мысль в России: Век просвещения. — СПб., 2001. — С. 45.