Пам'ятний знак жертвам Голодомору 1932—1933 років в Україні розташований на Михайлівській площі в Києві біля муру Михайлівського Золотоверхого монастиря, ліворуч від дзвіниці. Відкритий 12 вересня 1993 року з приводу 60-річчя Голодомору 1932—1933 років — однієї з найбільших глобальних трагедій в історії українського народу.
Символізує собою хрест, матір-берегиню, як символ України, з опущеними від розпачу руками і дитиною на грудях[2]. Автори — скульптор Василь Перевальський, архітектор Микола Кислий.
Опис
Стела з сірого граніту стоїть на невисокому гранітному постаменті. В ній висічений отвір у формі широкого хреста, в якому закріплена стилізована постать Богоматері з чорного металу (бронзи). В центрі Богоматері на просвіт вирізаний силует дитини з широко розведеними руками (за принципом канонічної іконної композиції «Богоматір Одигітрія»). У верхній частині стели на камені викарбувано дати «1932, 1933». До підніжжя пам'ятного знаку насипано землю, привезену з усіх областей України та Автономної Республіки Крим.
Розміри пам'ятного знаку: 2,6 × 3,4 × 0,8 м.
Примітки
- ↑ Наказ Головного управління охорони культурної спадщини від 25.06.2011 № 10/38-11
- ↑ Веселова О. Пам'ятні знаки і пам'ятники жертвам Голоду-геноциду 1932—1933 рр. в Україні [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // Проблеми історії України: Факти, судження, пошуки: Міжвід. зб. наук. пр. — Вип. 13 / НАН України. Ін-т історії України; Відп. ред. С. В. Кульчицький. — К., 2005. — 448 с. (стор. 434)
Джерела
.jpg)
