PROFILPELAJAR.COM

Палац Єлизавети
Палац Єлизавети
	44°28′15″ пн. ш. 26°04′47″ сх. д. / 44.470805° пн. ш. 26.079612° сх. д.
Країна	Румунія
Розташування	Бухарест
Тип	королівський палац[d]
Стиль	мавританська архітектура і Бринковянський стиль
Архітектор	Duiliu Marcud
Дата заснування	1936
Статус	резиденція Румунської королівської сім'ї, охороняється державою, памятник історії Румунії[ro]
	Палац Єлизавети Палац Єлизавети (Румунія)
	Медіафайли у Вікісховищі

Палац Єлизавети (рум. Palatul Elisabeta) — королівська резиденція в Бухаресті, розташована на вулиці Бульвар «Король Михай I»^[ro] у парку короля Михая I.

В даний час будівля використовується як резиденція Румунської королівської родини та Її королівської високості Маргарити, кронпринцеси Румунії, хранительки Румунського престолу.

Історія

Палац розташований у парку короля Міхая I поблизу Музею румунського села імені Димитрія Густі^[ro], неподалік від Літнього театру.

На даху палацу встановлено флагшток. Згідно з королівським протоколом, особистий прапор короля («Королівський прапор»)^[ro] завжди піднято, коли король (рідше — член королівської сім'ї з найвищим рангом у порядку пріоритету) перебуває у палаці. Прапор негайно спускається, коли король залишає резиденцію. Якщо жоден із членів королівської родини не знаходиться у палаці, на щоглі майорить національний прапор Румунії з великим гербом Королівства Румунії в центрі^[2]^[3]. «Королівський прапор» палацу Єлизавети можна побачити у парку короля Міхая I з містка на Аллее роз^[ro] поблизу Тріумфальної арки.

Палац був побудований в 1936 році і відкритий 19 грудня 1937 року для принцеси Єлизавети Румунської, колишньої королеви-консорту Греції, доньки румунського короля Фердинанда I та королеви Марії Единбурзької, сестри румунського короля Кароля II. Принцеса, повернувшись до Румунії з Лондона (де жила з чоловіком у вимушеній еміграції через скасування монархії в результаті повстання 11 вересня 1922 року) після розлучення з грецьким королем Георгом II, на кілька років поселяється в замку Пелеш, потім у замку Банлок^[ro] до того часу, поки палац добудовувався. Роздратована присутністю при дворі Елены Лупеску^[ro], коханки свого брата, короля Кароля II, та не бажаючи засмучувати його з цього приводу, принцеса, проживши у палаці незначний час, переїхала назад у замок Банлок.

Після бомбардувань Королівського палацу^[ro], розташованого на проспекті Перемоги, наступного дня після перевороту 23 серпня 1944 року, король Міхай I попросив дозволу у своєї тітки тимчасово перенести своє подвір'я до палацу.

6 березня 1945 року в палаці проходили переговори Міхая I та уповноваженого СРСР у Румунії Андрія Вишинського, який прибув до Бухаресту для врегулювання конфлікту між королем та урядом. Король відмовлявся підписувати закони та декрети та призначити главою румунського уряду Петру Грозу. У ході переговорів Вишинський дозволив собі кричати на короля і вдарив кулаком по столу, після чого вийшов із кабінету короля, грюкнувши з силою дверима, через що зі стелі впав шматок гіпсової штукатурки. Петру Гроза все ж таки був призначений прем'єр-міністром Румунії, проте король Міхай I продовжував ігнорувати укази парламенту та уряду, що надалі отримало назву «королівський страйк^[ro]»^[4]^[5]^[6]^[7].

30 грудня 1947 року в замку король Міхай I підписав зречення від престолу^[8]..

Палац перебував у власності тітки Міхая, принцеси Єлизавети, до його націоналізації в 1948 році. У 1997 році палац перейшов у власність Румунської королівської сім'ї та перебуває у віданні управління майном Державного протоколу^[ro].

Сьогодні палац є єдиною офіційною резиденцією королівської сім'ї в Бухаресті та одним із місць зустрічі іноземних делегацій, місцем загальнонаціонального святкування дня народження короля Міхая I та проведення дня відкритих дверей для бажаючих вивчати історію та дізнатися про повсякденне життя королівської родини^[9]^[10]^[11]^[12]^[13].

Галерея

Тримовна табличка на головних воротах коротко розповідає про історію будівлі.
Їдальня
Особистий прапор корони кронпринцеси Маргарити Румунської майорить над палацом
Сад у палаці

Див. також

Примітки

↑ ^а ^б Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
d:Track:Q28563569 d:Track:Q4580425
↑ Штандарти Румунської королівської родини [Архівовано 2019-04-26 у Wayback Machine.](рум.)
↑ Порядок старшинства в королевской семье Румынии [Архівовано 2019-04-26 у Wayback Machine.](рум.)
↑ «Королевский дом готов служить стране». Что помнит последний из живущих глав государств эпохи Второй мировой войны. Архів оригіналу за 22 липня 2019. Процитовано 3 серпня 2019.
↑ Король-горемыка. Румынский монарх Михай I мечтает об одном - вернуть своей семье родовое имение. Архів оригіналу за 15 лютого 2020. Процитовано 3 серпня 2019.
↑ «Королевская забастовка». Архів оригіналу за 15 січня 2020. Процитовано 3 серпня 2019.
↑ Андрей Януарьевич Вышинский. Вселенский прокурор
↑ Дворец Елизаветы [Архівовано 2019-04-26 у Wayback Machine.](рум.)
↑ Принцеса Маргарита та принц Раду прийняли до палацу Єлизавети принца Чарльза [Архівовано 2019-08-02 у Wayback Machine.](рум.)
↑ Обраний президент Румунії Клаус Йоганніс поспілкувався з королем Міхаєм I [Архівовано 2019-08-02 у Wayback Machine.](рум.)
↑ Король Міхай I відкрив ворота Палацу Єлизавети [Архівовано 2019-08-02 у Wayback Machine.](рум.)
↑ Король Міхай I привітав натовп з балкону палацу [Архівовано 2017-06-02 у Wayback Machine.](рум.)
↑ Школярі відвідали палац Єлизавети [Архівовано 2020-09-27 у Wayback Machine.](рум.)

Посилання

Галерея світлин
Asociaţia Casa Majestăţii Sale Асоціація домогосподарств Її Високості, розташована в палаці Єлизавети.
Інтернет-журнал румунської королівської родини Висвітлення подій, що відбулися в палаці Єлизавети.