У селі діє пункт пропуску на кордоні з Україною Паланка — Маяки — Удобне. У грудні 2017 Україна та Республіка Молдова запровадили спільний контроль в пункті пропуску[6]. У грудні 2019 відкрито новий українсько-молдовський пункт пропуску[7][8]. Проєкт реалізований Програмою розвитку ООН за фінансування Європейського Союзу та Республіки Молдова[9][7][8]. Відкриття спільних пунктів перетину кордону здійснюється в рамках Угоди про асоціацію між Молдовою та Європейським Союзом[8].
Через Паланку проходить ділянка єврошосе E87, із яким збігається М15 міжнародного значення на території України сполученням Одеса — Рені — кордон із Румунією. Це основний шлях, що з'єднує північну та південну частини Одеської області України. Дорога є власністю України на території Республіки Молдова[10][11][12]. Дорога була передана разом із земельною ділянкою, по якій вона проходить, за Додатковим протоколом до Договору між Україною і Республікою Молдова про державний кордон[4][13] на виконання статті 10-ї цього договору[14]. На переданій ділянці діє юрисдикція України та національне законодавство України, Україна здійснює дорожньо-транспортний контроль, не здійснюється прикордонний, митний та інші види контролю, які здійснюються при перетинанні державного кордону[13]. Транспорт, який рухається територією України, не проходить митні процедури, а проїжджає цей контрольно-пропускний пункт без зупинки[15].
Близько 400 селян із Паланки змушені проходити контроль при перетині кордону, щоб дістатися до понад 900 га своїх сільськогосподарських земель за дорогою[16][4].
Станом на 1886 рік у колишньому державному селі, центрі Паланської волості, мешкало 656 осіб, налічувалось 152 дворових господарства, існували 2 православні церкви, школа та 2 лавки[18].
За переписом 1897 року, кількість мешканців зросла до 1529 осіб (768 чоловічої статі та 761 — жіночої), з яких 1482 — православної віри[19].
Населення
Національність
Розподіл населення за національністю за даними перепису 2004 року[20]:
У минулому в місцевості, де знаходиться село, розташовувалося виробництво біомаси — брикетів з очерету, який у значній кількості зростає в цій місцевості[4].
↑Ромашко, Ганна (30 листопада 2013). Кава з присмаком демаркації(PDF). Урядовий кур'єр. Архів(PDF) оригіналу за 6 червня 2019. Процитовано 6 червня 2019.
↑Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 191)
↑Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
