Народився у родині службовця. У 1870 році закінчив Полтавську гімназію, у 1874 році — історико-філологічний факультет Київського університету Св. Володимира.
Член Полтавського церковного історико-археологічного комітету. Дійсний член Таврійської губернської ученої архівної комісії (з 1915). Учасник обговорення урядового проекту правил охорони пам'яток та старожитностей. Брав участь у з'їзді представників учених архівних комісій 6-7 травня 1914 у Санкт-Петербурзі. Підтримував активні стосунки з Вадимом Львовичем Модзалевським. Під час революції 1917—1921 років виступав за збереження архіву Полтавського губернського правління.
Праці
Іван Францович Павловський є автором понад 150 праць, у тому числі студій з історії Полтавщини XVIII—XIX ст., яку висвітлював виключно з офіційних позицій. Опублікував багато архівних документів з історії Полтавщини. Був одним з укладачів систематичного покажчика часопису «Киевская старина» (Полтава, 1911). Найкращими творами вважаються словники:[1]
(рос.) «Краткий биографический словарь ученых и писателей Полтавской губернии с половины XVIII века» (1912, з доповненням 1913),
↑ абБілоусько О. А., Мирошниченко В. І. Нова історія Полтавщини. Кінець XVIII — початок XX століття. Стор. 232
↑(рос.) Павловский И. Ф. Полтавцы: Иерархи, государственные и общественные деятели и благотворители. Опыт краткого биографического словаря Полтавской губернии с половины XVIII в. с 182 портретами. Предисловие В. А. Мокляк. — Х.: «Издательство САГА», 2009. (Репринтное воспроизв. издания Полтава: Т-во Печатн. Дела (тип. бывш. Дохмана), 1914). ISBN 978-966-2918-74-8