Село розташоване при трасі, яка проходить через Сіняву і Майдан Сінявський — № 835. Ландшафт як і у всій гміні: багато соснових борів, струмків. Близько — джерело Кобильниця, притока Любінки (права притока Сяну).
Історія
Перше поселення виникло тут на початку XVIII ст. Назва походить нібито від одного з засновників — Павла.
У середині вересня 1939 року німці окупували село, однак вже 28 вересня1939 року мусіли відступити, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова правобережжя Сяну належало до радянської зони впливу. 27.11.1939 постановою Верховної Ради УРСР село у складі правобережної частини Ярославського повіту в ході утворення Львівської області включене до Любачівського повіту[6], а 17 січня 1940 року включене до Синявського району. В червні 1941, з початком Радянсько-німецької війни, Адамівка знову була окупована німцями. В липні 1944 року радянські війська оволоділи селом, а в жовтні 1944 року правобережжя Сяну зі складу Львівської області передано Польщі.
Під час Другої світової війни і конфлікту поляків з українцями село було майже знищене. Зникли цілі присілки, наприклад Криви, у якому було 40 будинків. Також була виселена до Тернопільської області УРСР українська громада — 378 осіб (86 сімей)[7].
↑Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Джерела
Pawłowa / Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. Том VII Netrebka — Perepiat, 1886, С.908
Сайт Гміни Адамівка. Pawłowa [1][недоступне посилання з квітня 2019]