PROFILPELAJAR.COM

Петро Йосипович Павлов
Петро Йосипович Павлов
Народився	27 червня 1898; Болград, Бесарабська губернія
Помер	28 січня 1970 (71 рік); Київ
Країна	Російська імперія → ; УРСР
Діяльність	зоолог, іхтіолог
Alma mater	Одеський інститут професійної освіти
Галузь	зоологія, іхтіологія
Заклад	Інститут гідробіології АН УРСР, Інститут зоології АН УРСР
Науковий ступінь	доктор біологічних наук
Науковий керівник	Берг Лев Семенович, Третьяков Дмитро Костянтинович
Аспіранти, докторанти	Мовчан Юрій Васильович, Щербуха Анатолій Якович, Смірнов Альберт Іванович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Павлов.

Петро Йосипович Павлов (1898—1970) — український іхтіолог, доктор біологічних наук (1960), автор понад 60 наукових праць, зокрема 3 монографій, одна з яких у серії «Фауна України».

Життєпис

Народився 27 червня 1898 року в Болграді (тоді Бесарабська губернія, зараз Одеська область). У 1919 році закінчив гімназію. Працював шкільним учителем. У 1927—1931 роках навчався на агробіологічному факультеті Одеського інституту професійної освіти (за часів розформування Одеського університету), де почав займатися іхтіологією під керівництвом академіка Дмитра Третьякова. У 1931 році поступив до аспірантури в Ленінградський іхтіологічний інститут. В 1934 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Возраст и темп роста семги (Salmo salar brevipes Smitt) реки Кеми (Карелия)» (керівник Берг Лев Семенович). У 1934—1940 роках працював на Севанській гідробіологічній станції АН Вірменської РСР (озеро Севан, Вірменія). Протягом 1940—1969 років у Інституті гідробіології АН УРСР. У 1959 році захистив докторську дисертацію «Сельдевые рода Alosa северо-западного участка Черного моря» і здобув відповідний ступінь 1960 року. Був науковим керівником кандидатських дисертацій відомих українських іхтіологів Юрія Мовчана та Анатолія Щербухи (обидві захищені 1965 року). В 1969 році перейшов в Інститут зоології АН УРСР, але невдовзі помер, 28 січня 1970 року, в Києві.

Деякі праці

Павлов П. Й. 1946. До систематики і біології густери (Blicca bjoerkna L.) середньої течії р. Дніпра. Доповіді АН УРСР. 1-2: 64-68.
Павлов П. Й. 1946. Вікова змінність у ляща (Abramis brama L.) середньої течії р. Дніпра. Доповіді АН УРСР. 3: 58-63.
Павлов П. И. 1947. Основные озерные нерестилища и влияние спуска озера Севан на запасы форелей. Труды Севанской гидробиологической станции АН Армянской ССР. 9: 179—213.
Павлов П. Й. 1948. До морфології ляща середнього Дніпра. Труди Інституту гідробіології АН УРСР. 22: 14-21.
Павлов П. Й. 1959. Оселедцеві роду Alosa північно-західної частини Чорного моря. Київ: Видавництво АН УРСР. 252 с.
Павлов П. И. 1959. О меч-рыбе из Черного моря. Зоологический журнал. 11: 1754-1755
Павлов П. Й. 1960. Промислові риби східного Сиваша та їх біологічні особливості. Праці Інституту гідробіології АН УРСР. 35: 92-117.
Павлов П. И. 1961. Морфологическая характеристика днепровской тарани и ее хозяйственное значение. Зоологический журнал. 40 (2): 244-250.
Павлов П. И. 1964. Современное состояние промысловых рыб Нижнего Днепра и Днепровско-Бугского лимана и их охрана. Киев: ВИНИТИ, рукопись 27-64. 298 с.
Павлов П. И. 1967. Морфологические особенности дунайской белуги Huso huso ponticus Salnikov et Maliatskij. Гидробиологический журнал. 3 (2): 39-42.
Павлов П. И. 1968. О степени изменчивости стерляди Дуная и Днепра. Гидробиологический журнал. 4 (1): 59-66.
Павлов П. И., Щербуха А. Я. 1972. К изучению морфологии днепровских рыб рода ельцовых (Leuciscus, Cyprinidae) и их таксономического сходства. Вестник зоологии. 3: 42-47. (посмертно)
Павлов П. И., Щербуха А. Я. 1975. О морфологическом родстве между видами родов Abramis и Blicca (Pisces, Cyprinidae) среднего течения Днепра. Вестник зоологии. 2: 39-45. (посмертно)
Павлов П. Й. 1980. Фауна України. Том 8. Риби. Вип. 1. Личинкохордові (асцидії, апендикулярії), безчерепні (головохордові), хребетні (круглороті, хрящові риби, кісткові риби-осетрові, оселедцеві, анчоусові, лососеві, харіусові, щукові, умброві). Київ: Наукова думка. 352 с. (посмертно)