* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.
Ігор Валентинович Павлов (рос.Игорь Валентинович Павлов, латис.Igors Pavlovs; 1 січня 1965, Липецьк, СРСР) — радянський і латвійський хокеїст, крайній нападник.
Біографічні відомості
Вихованець хокейної школи «Юність» (Липецьк). У складі молодіжної команди «Динамо» (Москва) став переможцем чемпіонату 1984 року і бронзовим призером-1983 у відповідній віковій категорії. Його партнерами у тому складі були Михайло Шталенков, Андрій Віттенберг, Андрій Вахрушев, Олексій Амелін[1].
Виступав за команди майстрів «Динамо» (Харків) і «Динамо» (Рига). У складі латвійського клубу провів у вищій лізі СРСР 230 матчів (50+44). Після розпаду Радянського Союзу виступав за німецькі колективи. Захищав кольори національної Латвії, у тому числі на трьох чемпіонатах світу.
Після завершення ігрової кар'єри в «Обергаузені» увійшов до тренерського штабу цього клубу. Нададі працював у командах «Фіштаун Пінгвінс», «Регенсбург», «Крефельд», «Кельнер Гайє» (всі — Німеччина), «Сибір» (Новосибірськ), «Спартак» (Москва, Росія), «Рапперсвіль-Йона Лейкерс» (Швейцарія), «Ганновер Скорпіонс» і «Гальброннер Фалькен». З сезону 2017/2018 — головний тренер «Регенсбурга».
↑Отечественный хоккей. 1980/1981 — 1984/1985. // Под редакцией Александра Серебренникова — С. 133—134. [1] [Архівовано 20 грудня 2019 у Wayback Machine.]