Отруєння Олексія Навального

Отруєння Олексія Навального
аеропорт Омськ
Місце атакиXander Hotel, Томськ, Росія [1][2]
Мета атакиОлексій Навальний
Дата20 серпня, 2020; 4 роки тому (2020-08-20)
Спосіб атакиОтруєння
ЗброяНовичок[3]
Загиблі0
Поранені1

20 серпня 2020 року російський опозиційний діяч та антикорупційний активіст Олексій Навальний був отруєний нервово-паралітичним агентом «Новичок» та госпіталізований у важкому стані. Під час польоту з Томська до Москви він відчув слабкість та знепритомнів, після термінової посадки літака його доставили до лікарні в Омську і ввели в кому . Через два дні його евакуювали до лікарні Шаріте в Берліні, Німеччина. Застосування нервово-паралітичної речовини було підтверджено п'ятьма сертифікованими лабораторіями Організації з заборони хімічної зброї (ОЗХЗ).[4] 7 вересня лікарі повідомили, що вивели Навального з індукованої коми і що його стан покращився. Він був виписаний із лікарні 22 вересня 2020 р.[5] ОЗХЗ повідомила, що інгібітор холінестерази з групи «Новичок» був знайдений у крові Навального, зразках шкіри та його пляшці з водою.[6][7][8][9] У той же час у звіті ОЗХЗ роз'яснюється, що Навальний був отруєний новим видом «Новичок», який не входив до переліку контрольованих хімічних речовин Конвенції про хімічну зброю.

Інші відомі росіяни, особливо критично-налаштовані щодо Кремля, зазнавали отруєнь протягом останніх двох десятиліть. Навальний звинуватив президента Володимира Путіна у відповідальності за його отруєння[10]. ЄС та Велика Британія[11] ввели санкції через отруєння Навального проти директора Російської Федеральної служби безпеки (ФСБ) Олександра Бортникова та п'яти інших вищих російських чиновників та Державного науково-дослідного інституту органічної хімії та технологій (ДержНІОХТ). На думку ЄС, отруєння Навального стало можливим «лише за згодою Адміністрації Президента» та за участю ФСБ[12][13][14]. Розслідування Bellingcat та The Insider зазначає, що було залучено агентів ФСБ до отруєння Навального[15].

Російські прокурори відмовились відкрити офіційне кримінальне розслідування отруєння, стверджуючи, що не знайшли ознак скоєння злочину,[16][17], а Кремль заперечив свою причетність до отруєння Навального[18].

17 січня 2021 року, Навальний повернувся до Росії з Німеччини і був затриманий в міжнародному аеропорту Шереметьєво нібито за порушення умов випробувального терміну[19]. 2 лютого його умовне покарання було замінено тюремним вироком, тобто він проведе більше двох з половиною років у колонії[20].

Передумови

Навальний після нападу в квітні 2017 року

На Олексія Навального раніше скоювали напади з використанням хімічних речовин. 27 квітня 2017 року на Навального напали невідомі біля його офісу у Фонді боротьби з корупцією, які розпорошили йому в обличчя діамантовий синтетичний аніліновий зелений барвник, можливо змішаний з іншими компонентами. Навальний повідомив, що втратив 80 відсотків зору на праве око. Він також сказав, що його лікар вважає, що в рідині є інша їдка речовина, і що «є надія», що втрачений зір буде відновлений. Він також стверджував, що зловмисником був Олександр Петрунко, чоловік, який, на його думку, мав відношення до заступника спікера Державної думи Петра Олеговича Толстого. Навальний звинуватив Кремль в організації нападу[21][22].

Ще один інцидент стався в липні 2019 року, коли Навального було заарештовано та ув'язнено. 28 липня його госпіталізували з важкими пошкодженнями очей та шкіри. У лікарні у нього діагностували алергічну реакцію, хоча цей діагноз заперечувала Анастасія Васильєва, одна з його особистих лікарів[23]. Васильєва поставила під сумнів діагноз і припустила можливість того, що стан Навального був наслідком «згубної дії невизначених хімічних речовин»[24]. 29 липня 2019 року Навальний був виписаний із лікарні та доставлений назад до в'язниці, незважаючи на заперечення його особистої лікарки, яка ставила під сумнів мотиви лікарні[25].

У серпні 2020 року, за дні, що передували отруєнню, Навальний публікував на своєму каналі YouTube відеоролики, в яких висловлював підтримку демократичним протестам Білорусі 2020 року, які були спричинені суперечливими виборами президента Білорусі 2020 року[26][27]. Місцевий сайт новин Тайга. Інфо повідомляв, що під час поїздки по Сибіру Навальний проводив розслідування, а також зустрічався з місцевими кандидатами та волонтерами. На запитання, чи готував Навальний викриття незадовго до того, як він сильно занедужав, соратниця Навального Любов Соболь заявила: «Я не можу розкрити всі подробиці, але Навальний був у робочій поїздці. Він не відпочивав у регіонах»[28].

Вважається, що Навальний був отруєний як «покарання» за свою опозиційну роботу[27] Інші відомі росіяни, включаючи активістів, журналістів та колишніх шпигунів, зазнали нападів та отруєнь протягом останніх десятиліть, такі як Олександр Литвиненко у 2006 році та Сергій Скрипаль у 2018 році, обидва у Сполученому Королівстві. Британська влада звинуватила російські спецслужби, і в результаті запиту було зроблено висновок, що президент Росії Володимир Путін «ймовірно» схвалив вбивство Литвиненка. В останньому випадку було використано нервово-речовинний препарат Новичка. Як повідомляє The New York Times, експерти висловили сумнів у тому, що «Новичком» користуватиметься хтось інший, ніж агент, що фінансується державою[29]. Журналістка та правозахисниця Ганна Політковська, відома своєю критикою Путіна та висвітленням Другої російсько-чеченської війни, захворіла під час польоту, куди летіла щоб висвітлити облогу школи в Беслані в 2004 році. Пізніше на неї у 2006 році було здійснено замах на вбивство[30][31]. У 2018 році активіст «Pussy Riot» Петро Верзілов був госпіталізований у Москві, а згодом через кілька днів доставлений до Берлінської лікарні Шаріте для лікування, яке було організоване Фондом «Кіно за мир» після підозри на отруєння[32].

За словами активіста Іллі Чумакова, який зустрівся з Навальним разом з іншими прихильниками за день до втечі, коли Навального запитали, чому він не помер, він сказав, що його смерть не буде корисною для Путіна і що це перетворить його на героя[33].

Отруєння та лікування

20 серпня 2020 року, Навальний занедужав під час перельоту з Томська до Москви і був госпіталізований до міської клінічної лікарні швидкої допомоги N1 в Омську, де літак здійснив аварійну посадку. Зміна його стану в літаку була раптовою і бурхливою, а відеозаписи показали, як Навальний голосно кричав[27]

Згодом його прессекретарка повідомила, що він знаходиться в комі та на апараті штучної вентиляції легенів у лікарні. Вона також повідомила, що Навальний лише пив чай з самого ранку, підозрювали, що до його напою щось додали. У лікарні сказали, що він перебуває у стабільному, але важкому стані, і, спочатку визнали, що Навальний, ймовірно, був отруєний, заступник головного лікаря лікарні сказав журналістам, що отруєння розглядається «як один із багатьох сценаріїв»[27] Хоча спочатку лікарі припускали, що він страждає на порушення обміну речовин, спричинене низьким рівнем цукру в крові, пізніше вони заявили, що він, швидше за все, був отруєний антипсихотиками або нейролептиками, і що були виявлені промислові хімічні речовини, такі як 2-етилгексилдифенілфосфат[34][35]. На фотографії у соцмережах, зробленій шанувальником, видно, як Навальний п'є чай у кафе аеропорту Томська[36][37][38].

До обіду дружина Навального, Юлія прибула до лікарні з Москви. Вона взяла з собою особисту лікарку Навального Анастасію Васильєву. Однак влада спочатку відмовляла їм увійти до кімнати. Вони вимагали підтвердження у формі свідоцтва про шлюб, що Юлія справді є його дружиною[27] Літак, який оплатив Фонд «Кіно для миру», був відправлений з Німеччини для евакуації Навального з Омська на лікування в « Шаріте» в Берліні[39]. Лікарі, які лікували його в Омську, спочатку заявили, що він занадто хворий для транспортування[40], але згодом відпустили його, і він прибув до Берліна 22 серпня[41][42]. Олександр Мураховський, головний лікар омської лікарні, заявив на пресконференції 24 серпня, що вони врятували йому життя і не виявили слідів жодної отрути в йогоорганізмі; він також зазначив, що на лікарів лікарні не чинився тиск з боку російських чиновників[43]. Лікарі, які лікували його в «Шаріте», оголосили пізніше того дня, що, хоча конкретна речовина ще не відома, клінічні дані свідчать про отруєння речовиною з групи нервових агентів, відомих як інгібітори холінестерази, і що вони будуть проводити подальші тести, щоб виявити точну речовину. Докази можуть бути отримані з публікацією розпочатого лабораторного тестування[44].

Станом на 2 вересня 2020 року, Навальний перебував у стані медичної індукції[29]. Лікар Олександр Мураховський написав листа Шаріте, вимагаючи, щоб вони показали лабораторні дані про його отруєння інгібітором холінестерази, заявивши, що лікарі в його лікарні не знайшли таких доказів. Він заявив, що зниження холінестерази могло статися або шляхом споживання сполуки, або природним шляхом, також опублікувавши передбачуваний незалежний аналіз, який не виявляє інгібіторів холінестерази. Він підтвердив, що дав йому атропін, який використовується для протидії певним нервовим агентам та отруєнню пестицидами, але заявив, що причини не пов'язані з отруєнням[45][46].

14 вересня в лікарні Шаріте повідомили, що Навального зняли з апарату штучної вентиляції легенів і що він може встати з ліжка. Вперше лікарня заявила, що опублікувала заяву після консультацій «з пацієнтом та його дружиною», а не лише з дружиною[47].

15 вересня прессекретарка Навального заявила, що Навальний повернеться до Росії. Також Навальний вперше після отруєння опублікував у соцмережах знімок зі свого лікарняного ліжка. Кремль виключив зустріч Навального з Путіним[48].

22 вересня лікарі лікарні «Шаріте» оголосили його достатньо одужавшим для виписки із стаціонару[5].

Відновлюючись після виписки з лікарні, Навальний заявив: «Я стверджую, що за злочином стояв Путін, і я не маю інших пояснень того, що сталося. Лише троє людей можуть дати наказ ввести в дію „активні заходи“ та використовувати „Новичок“ … директор ФСБ Олександр Бортников, керівник служби зовнішньої розвідки Сергій Наришкін та директор ГРУ не можуть прийняти таке рішення без наказу Путіна»[49].

Разом з тим, згідно повідомлень в ЗМІ, в міській клінічній лікарні швидкої допомоги N1 в м. Омську, в якій надавали першу медичну допомогу Навальному після його отруєння «Новічком», в останній час зафіксовано декілька випадків смертей лікарів цієї лікарні:

  • 5 лютого 2021 року, в результаті серцевого нападу помер заступник головного лікаря з анестезіології і реанімації Сергій Максимішин[50];
  • 26 березня 2021 року, в результаті інсульту (прим. — за офіційними даними) помер завідувач відділення травматології та ортопедії Рустам Агішев[51];
  • 7 травня 2021 року, в Омській області РФ під час полювання поблизу села Поспєлово Большеуковського району зник глава регіонального Міністерства охорони здоров'я Омської області Олександр Мураховський, який на час госпіталізації Навального після отруєння, був головлікарем Омської лікарні швидкої допомоги № 1, розшуки результатів — не дали[52].

Розслідування

Дізнавшись про отруєння, співробітники Фонду протидії корупції (ФБК) у адміністрації готелю, в якому зупинився Навальний, повідомили, що його могли отруїти «чимось із міні-бару» і отримати дозвіл на огляд його кімнати[53][54]. Перевірка проводилась у присутності адміністратора готелю та адвоката та була знята на відео[55]. Прибічники Навального винесли з кімнати його особисті речі, зокрема кілька пластикових пляшок з водою. Згодом керівниця слідчого відділу ФБК Марія Певчих відвезла ці пляшки до Німеччини тим самим медичним літаком, на якому перевозили самого Навального, і передала їх німецьким спеціалістам. Лікарі Навального з лікарні Шаріте звернулись за допомогою до експертів Бундесверу, щоб перевірити, чи не отруївся Навальний хімічним бойовим агентом.[56] Інститут фармакології та токсикології Бундесверу виявив у тілі Навального сліди отрути групи «Новичок»[57][58][59][60]. У крові та сечі, а також на зразках шкіри Навального виявлено сліди нервово-паралітичної речовини «Новичок»[7][61]. Сліди отрути також були знайдені на одній із пляшок Навального, яка раніше була передана берлінським лікарям та на деяких інших нерозкритих предметах[62][63]. Експерти припускають, що Навальний пив з неї після отруєння і залишав сліди[64][65]. Команда Навального припустила, що його, можливо, отруїли перед виходом з готелю. Також було зазначено, що перед виїздом з Росії одяг Навального вилучив російський уряд[66] Фахівці Організації заборони хімічної зброї (ОЗХЗ) взяли зразки у Навального та передали їх у сертифіковані лабораторії, призначені Генеральним директором ОЗХЗ.[67][68][69]. Результати досліджень Інституту фармакології та токсикології Бундесверу були передані ОЗХЗ[70].

13 грудня 2020 року в статті The Sunday Times з посиланням на анонімні джерела розвідки повідомляється, що Навальний був отруєний вдруге, перебуваючи в лікарні в Омську; Вважається, що попереднє введення антидоту атропіну у відповідь на перше отруєння врятувало життя Навального, протидіючи другій дозі «Новичка»[71][72]. Фахівці виявили Новичка на нижній білизні та одязі політика, в тому числі на поясі. Отрута потрапила на речі після того, як спецслужби увійшли до готельного номера Навального в Томську[73].

Лікарня Шаріте за згодою Навального опублікувала наукову статтю "Отруєння нервово-паралітичним агентом «Новичок» у рецензованому медичному журналі «Lancet»[74]. У статті 14 лікарів описали клінічні подробиці та курс лікування[75][76][77]. Лікарі також підтвердили, що саме серйозне отруєння стало причиною стану Навального: «Лабораторія німецьких збройних сил, призначена Організацією з заборони хімічної зброї, виявила фосфорорганічний нервово-речовинний засіб з групи „Новичок“ у зразках крові, відібраних відразу після прийому пацієнта до Шаріте»[78]. Вони також висловили думку, що Навальний вижив завдяки своєчасному лікуванню та попередньому міцному здоров'ю[79]. Після публікації Навальний заявив, що докази отруєння, яких вимагав Путін, тепер доступні всьому світу[80][81].

Спільне розслідування Bellingcat та The Insider

14 грудня 2020 року, Bellingcat та The Insider у співпраці з CNN, Der Spiegel[82] та Фондом боротьби з корупцією опублікували спільне розслідування з причетністю агентів Федеральної служби безпеки Росії (ФСБ) до отруєння Навального. Слідство докладно розповіло про спеціальний підрозділ ФСБ, що спеціалізується на хімічних речовинах, а також слідчі відстежили членів підрозділу за допомогою даних зв'язку та подорожей. Того ж дня Навальний опублікував нове відео та написав у Twitter: «Справа закрита. Я знаю, хто намагався мене вбити. Справа щодо моєї спроби вбивства вирішена. Ми знаємо імена, знаємо посади та маємо фотографії». За версією слідства, за Навальним спостерігала група з восьми оперативних працівників підрозділу з 2017 року, і, можливо, раніше були спроби отруїти його[15][83][84]. Дані про поїздки ймовірних співробітників ФСБ були оприлюднені[85]. На запитання про розслідування Путін назвав це «легалізацією матеріалів американських спецслужб» і підтвердив, що російські агенти безпеки переслідували Навального, стверджуючи, що Навального підтримує американська розвідка, і заперечуючи, що його отруїли[86][87][88].

У січні 2021 року, Bellingcat в рамках окремого спільного розслідування з «Шпігелем» пов'язав підрозділ, який відстежував Навального і, як стверджується, отруїв його, зі смертю двох інших активістів, включаючи Тимура Куашева в 2014 році і Руслана Магомедрагімова в 2015 році, а також потенційно політика Нікіту Ісаєва в 2019 році, однак зазначено, що Ісаєв був «абсолютно лояльним» до Кремля і не було мотивів для того, щоб його вбили ФСБ[89].

У лютому 2021 року, спільне розслідування Bellingcat з Der Spiegel заявило, що за Володимиром Кара-Мурзою шпигувало те саме відділення, що підозрюється в отруєннях[90].

Російське державне розслідування

27 серпня 2020 року, російська поліція та Міністерство внутрішніх справ заявили, що розпочали планове попереднє розслідування отруєння, перевіривши готельний номер та кадри відеоспостереження[91]. Прокурори стверджували, що після попереднього розслідування не було необхідності в подальшому розслідуванні, стверджуючи, що не було виявлено ознак вчинення злочину[16].

Реакції

Звістка про отруєння Навального призвела до падіння рубля — до долара та євро[92].

20 серпня речник ООН Стефан Дюжаррі висловив занепокоєння «раптовою хворобою» Навального[93] Президент США Дональд Трамп заявив, що США стежать за повідомленнями лідера російської опозиції[94]. Американський радник з питань національної безпеки Роберт О'Брайен заявив, що повідомлення про можливе отруєння Навального викликають «надзвичайну стурбованість» у Вашингтоні[95].

21 серпня Управління Верховного комісара ООН з прав людини заявило, що очікує від Навального належної медичної допомоги[96]. Німецький уряд оголосив, що є серйозні підстави підозрювати, що сталося отруєння, і закликав надати Навальному будь-яку медичну допомогу, яка могла б його врятувати[97]. Глава Європейської ради Шарль Мішель висловив занепокоєння станом Навального[98]. Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що Франція готова запропонувати Навальному та його родині «усю необхідну допомогу … з точки зору охорони здоров'я, притулку, захисту», і вимагав пояснити обставини, пов'язані з інцидентом. Канцлер Німеччини Ангела Меркель також запропонувала будь-яку медичну допомогу, необхідну в німецьких лікарнях. Міжнародна Амністія закликала провести розслідування щодо передбачуваного отруєння[99]. За словами Джона Сіфера, колишнього начальника станції ЦРУ в Москві, «незалежно від того, замовляв отруєння Путін особисто, він стоїть за будь-якими зусиллями з метою контролю через залякування та вбивства».

24 серпня канцлер Німеччини Ангела Меркель та міністр закордонних справ Хайко Маас у спільній заяві закликали російську владу детально та якомога прозоріше з'ясувати всі обставини інциденту, встановити та притягнути до відповідальності винних[100][101]. Глава дипломатії ЄС Йозеп Боррелл заявив, що російська влада повинна негайно розпочати незалежне і прозоре розслідування отруєння Навального[102].

25 серпня міністр закордонних справ Франції Жан-Ів Ле Дріан заявив, що Франція на підставі попереднього висновку лікарів клініки Шаріте про отруєння Навального вважає цей інцидент кримінальним діянням і закликає знайти і покарати винних[103][104].

Заступник держсекретаря США Стівен Бігун висловив глибоке занепокоєння станом Навального, а також впливом повідомлень про його отруєння на громадянське суспільство в Росії. Американський дипломат також наголосив на важливості прозорості та свободи слова в будь-якій демократичній державі. Бігун заявив, що «якщо отруєння Навального підтвердиться, США можуть вжити заходів, які перевищуватимуть реакцію Вашингтона на висновки про втручання Росії в президентські вибори 2016 року в США»[105].

25 серпня бізнесмен Євген Пригожин, який має зв'язки з Путіним і його називали «шеф — Путіна», цитує як кажуть, що він має намір провести в життя рішення суду в минулому році, що потрібно Навального, його помічник Любов Соболь і його Анти- Фонд корупції виплатить компанії «Московський школьник» збиток у розмірі 88 мільйонів рублів через відеорозслідування. Пригожин викупив борг, щоб Навальний та його соратник мали безпосередню заборгованість перед ним. Компанія цитує Пригожина, який сказав: «Я маю намір позбавити цю групу недобросовісних людей одягу та взуття», і що, якщо Навальний виживе, Навальний буде нести відповідальність «згідно з усією суворістю російського законодавства»[106].

26 серпня прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон та генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг долучились до вимог прозорого розслідування. За словами Джонсона, отруєння Навального «шокувало світ», і Столтенберг не бачить підстав сумніватися у висновках лікарів Шаріте[107][108].

2 вересня, після того як уряд Німеччини офіційно оголосив, що фармацевтична та токсикологічна лабораторія Бундесверу виявила в тілі Олексія Навального сліди отрути групи «Новичок»[58] канцлерка Німеччини Ангела Меркель опублікувала заяву, в якій назвала отруєння Навального спробою змусити його замовкнути[60]. Меркель сказала, що «пан Навальний став жертвою злочину», який «викликає дуже серйозні питання, на які тільки російський уряд може відповісти»[3] У своїй заяві Європейська служба зовнішніх справ засудила отруєння і зазначила, що «вкрай важливо, щоб російський уряд ретельно і прозоро розслідував спробу вбивства пана Навального»[109]. Борис Джонсон зажадав від Росії пояснень і заявив, що вважає «обурливим те, що проти Олексія Навального застосовували хімічну зброю». Він пообіцяв «співпрацювати з міжнародними партнерами, щоб забезпечити справедливість»[110] Жан-Ів Ле Дріан засудив «шокуюче і безвідповідальне»[111]. використання отруйного агента «Новичок» та заявив, що це порушує заборону на використання хімічної зброї[112].

Коментарі політологів та соціологів

Політолог Микола Петров, старший науковий співробітник Королівського інституту міжнародних відносин (Chatham House), професор політології у Вищій школі економіки, коментуючи для The New York Times отруєння Навального, зазначив, що в Кремлі «ніхто інший не викликає таку ворожість і страх, як Навальний». Однак Навальний є настільки видатною фігурою в Росії, що ніхто з його особистих ворогів не наважився б вжити проти нього таких радикальних заходів, не маючи, «принаймні, мовчазної згоди Путіна». За словами Петрова, в Росії існує система, «як у мафії: нічого не можна зробити без схвалення та гарантій імунітету від боса. Я не кажу, що Путін прямо наказав його отруїти, але ніхто не може діяти, не переконавшись, що начальник щасливий і не покарає їх»[113].

Думку про причетність Путіна особисто до отруєння Навального висловив і доктор історичних наук, політолог Валерій Соловей. На його думку, подібні операції неможливо проводити без знання про них Путіна, який, принаймні, був у курсі планів отруєння. Соловей також вважає, що після повернення до Росії вони будуть продовжувати чинити фінансовий тиск на Навального і намагатимуться «вдарити по всіх його зв'язках, з усіма, з ким він співпрацює і взаємодіє»[114].

Марк Галеотті, експерт з російських спецслужб і почесний професор Лондонського університетського коледжу, зазначив в інтерв'ю Deutsche Welle, що використання Новичка є доказом того, що або держава, або «хтось із високим рівнем влади та авторитету в державі» був причетний до спроби отруєння Навального. За словами Галеотті, якщо заходи, вжиті Заходом у відповідь на це отруєння, не будуть ефективними, тоді Москва буде продовжувати проводити такі операції[115].

Опитування

Згідно з опитуваннями, проведеними Центром « Левада» в грудні 2020 року, 78 % російських респондентів чули про отруєння Навального. 30 % респондентів вважали, що отруєння взагалі не було і що це фейк, 19 % обрали провокацію західних спецслужб, 15 % — спробу влади усунути політичного опонента. 7 % респондентів бачать особисту помсту одного з фігурантів розслідувань Навального, 6 % — боротьбу з боку російської опозиції, 1 % — вірять у проблеми зі здоров'ям, випадкові отруєння чи загальні отруєння. 4 % вважають, що інші причини більш вірогідні, а 19 % вважають, що на запитання важко відповісти. Існувала значна кореляція між вірою у отруєння владою та віком, джерелами інформації та ставленням до уряду загалом[116].

Див. також

Примітки

  1. ↑ Tadtaev, Georgii (17 вересня 2020). Соратники Навального объяснили происхождение бутылки с «Новичком» [Navalny’s associates explained the origin of the bottle with «Novichok»]. РБК (рос.). Архів оригіналу за 17 вересня 2020. Процитовано 7 жовтня 2020.
  2. ↑ Inc, TV Rain (17 вересня 2020). Бутылку со следами «Новичка» изъяли из номера Навального в томском отеле [The bottle with traces of «Novichok» was taken from the room of Navalny in the Tomsk hotel]. tvrain.ru. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 7 жовтня 2020.
  3. ↑ а б Alexei Navalny poisoned with Novichok, says German government. The Guardian. 2 вересня 2020. Архів оригіналу за 2 вересня 2020. Процитовано 2 вересня 2020.
  4. ↑ Watchdog Says Novichok-Type Nerve Agent Found in Navalny Samples. The Moscow Times. 6 жовтня 2020. Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 27 грудня 2020.
  5. ↑ а б Alexei Navalny: Russian activist discharged from Berlin hospital. BBC News. 23 вересня 2020. Архів оригіналу за 31 грудня 2020. Процитовано 27 грудня 2020.
  6. ↑ OPCW Issues Report on Technical Assistance Requested by Germany. Organisation for the Prohibition of Chemical Weapons. 6 жовтня 2020. Архів оригіналу за 6 жовтня 2020. Процитовано 6 жовтня 2020.
  7. ↑ а б Fischer, Sebastian; Gathmann, Florian; Gebauer, Matthias; Kollenbroich, Britta; Küpper, Mara; Teevs, Christian; Traufetter, Gerald (3 вересня 2020). Fall Nawalny und das deutsch-russische Verhältnis An der Belastungsgrenze [The Navalny case and the German-Russian relationship At the limit]. Der Spiegel (нім.). Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 27 грудня 2020.
  8. ↑ OPCW: Novichok found on Alexei Navalny samples. Deutsche Welle. 6 жовтня 2020. Архів оригіналу за 14 грудня 2020. Процитовано 6 жовтня 2020.
  9. ↑ Deutsch, Anthony (6 жовтня 2020). Jones, Gareth (ред.). Chemical weapons body confirms nerve agent Novichok in Navalny's blood. Reuters. Архів оригіналу за 19 жовтня 2020. Процитовано 20 жовтня 2020.
  10. ↑ Rainsford, Sarah (1 жовтня 2020). Alexei Navalny blames Vladimir Putin for poisoning him. BBC News. Архів оригіналу за 3 жовтня 2020. Процитовано 2 жовтня 2020.
  11. ↑ Emmott, Robin; Young, Sarah; Falconbridge, Guy; Marrow, Alexander; Antonov, Dmitry (15 жовтня 2020). EU, Britain sanction Russian officials over Navalny poisoning. Reuters. Процитовано 25 січня 2021.
  12. ↑ Chappell, Bill (15 жовтня 2020). EU Sanctions Russian Officials Over Navalny Poisoning, Citing Chemical Weapons Use. NPR.org (англ.). Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 20 жовтня 2020.
  13. ↑ Navalny Novichok poisoning: EU sanctions hit top Russians. BBC News (брит.). 15 жовтня 2020. Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 20 жовтня 2020.
  14. ↑ Baklanov, Alexander; Lysova, Tatyana (15 жовтня 2020). ‘Accessible only to State authorities’ Here’s how the EU explained its decision to sanction high-level Russian officials over Navalny’s poisoning. Meduza. Архів оригіналу за 18 жовтня 2020. Процитовано 20 жовтня 2020.
  15. ↑ а б Alexei Navalny: Report names 'Russian agents' in poisoning case. BBC News. 14 грудня 2020. Архів оригіналу за 14 грудня 2020. Процитовано 15 грудня 2020.
  16. ↑ а б Zverev, Anton; Tétrault-Farber, Gabrielle; Ivanova, Polina; Teterevleva, Anastasia; Kiselyova, Maria (27 серпня 2020). Rao, Sujata (ред.). Russian prosecutors say no need for criminal investigation in Navalny affair. Reuters. Архів оригіналу за 31 серпня 2020. Процитовано 2 вересня 2020.
  17. ↑ Russia Protests Germany's 'Unfounded Accusations' In Navalny Poisoning Case. Radio Free Europe/Radio Liberty. 9 вересня 2020. Архів оригіналу за 18 вересня 2020. Процитовано 24 грудня 2020.
  18. ↑ Kremlin dismisses claims Putin poisoned Navalny. BBC News (брит.). 25 серпня 2020. Архів оригіналу за 25 серпня 2020. Процитовано 25 серпня 2020.
  19. ↑ Navalny Returns to Russia. The Moscow Times. 17 січня 2021. Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 18 січня 2021.
  20. ↑ Суд отправил Алексея Навального в колонию. Meduza.io. 2 лютого 2021.
  21. ↑ Navalny Sues Police, Loses Vision in One Eye, and Launches New Manhunt. The Moscow Times. 2 травня 2017. Архів оригіналу за 2 травня 2017. Процитовано 4 травня 2017.
  22. ↑ Alexei Navalny, Putin foe, claims vision loss after chemical attack; blames Kremlin. 2 травня 2017. Архів оригіналу за 4 травня 2017. Процитовано 4 травня 2017.
  23. ↑ Walker, Shaun (29 липня 2019). Alexei Navalny discharged from hospital against wishes of doctor. The Guardian. Архів оригіналу за 29 липня 2019. Процитовано 29 липня 2019.
  24. ↑ Kovalev, Alexey (29 липня 2019). Discharge, itching, and lesions: Doctors disagree about why Russia's jailed opposition leader needed to be hospitalized. Meduza. Архів оригіналу за 29 липня 2019. Процитовано 29 липня 2019.
  25. ↑ Pleitgen, Fred; Ilyushina, Mary; Hodge, Nathan; Shukla, Sebastian. Kremlin critic Alexei Navalny is hospitalized after being detained. CNN. Архів оригіналу за 29 липня 2019. Процитовано 30 липня 2019.
  26. ↑ Channel 4 News (7pm). Channel 4 News. 20 серпня 2020. Архів оригіналу за 21 серпня 2020. Процитовано 20 серпня 2020.
  27. ↑ а б в г д Harding, Luke; Roth, Andrew (20 серпня 2020). A cup of tea, then screams of agony: how Alexei Navalny was left fighting for his life. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 20 серпня 2020. Процитовано 20 серпня 2020.
  28. ↑ Rudnitsky, Jake (31 серпня 2020). With Navalny in Coma, His Team Blasts Putin Allies in New Video. Bloomberg (брит.). Архів оригіналу за 5 вересня 2020. Процитовано 2 вересня 2020.
  29. ↑ а б Schwirtz, Michael; Eddy, Melissa (2 вересня 2020). Aleksei Navalny Was Poisoned With Novichok, Germany Says. The New York Times. Архів оригіналу за 13 вересня 2020. Процитовано 3 вересня 2020.
  30. ↑ King, Laura (20 серпня 2020). For Russian intelligence, poison has long been a weapon of choice. Los Angeles Times. Архів оригіналу за 21 серпня 2020. Процитовано 21 серпня 2020.
  31. ↑ 6 Prominent Russians Who Suffered Poisoning Attacks. The Moscow Times. 20 серпня 2020. Архів оригіналу за 20 серпня 2020. Процитовано 25 серпня 2020.
  32. ↑ 'Highly probable' Pussy Riot activist was poisoned, say German doctors. The Guardian. 18 вересня 2018. Архів оригіналу за 9 листопада 2020. Процитовано 3 вересня 2020.
  33. ↑ Balmforth, Tom; Tsvetkova, Maria; Sagdiev, Rinat; Vasilyeva, Maria (20 серпня 2020). Bendeich, Mark (ред.). My death wouldn't help Putin: Kremlin critic's parting remark. Reuters. Архів оригіналу за 21 серпня 2020. Процитовано 25 серпня 2020.
  34. ↑ Alexei Navalny: Russian doctors agree to let Putin critic go to Germany. 21 серпня 2020. Архів оригіналу за 21 серпня 2020. Процитовано 22 серпня 2020.
  35. ↑ Alexei Navalny: German group sends plane for Putin critic fighting for life after suspected poisoning. Sky News (англ.). Архів оригіналу за 20 серпня 2020. Процитовано 20 серпня 2020.
  36. ↑ Russian opposition leader Alexei Navalny 'poisoned'. BBC News. 20 серпня 2020. Архів оригіналу за 20 серпня 2020. Процитовано 20 серпня 2020.
  37. ↑ DeMarche, Edmund (20 серпня 2020). Alexei Navalny, a top Putin foe, allegedly poisoned: reports. Fox News (амер.). Архів оригіналу за 20 серпня 2020. Процитовано 20 серпня 2020.
  38. ↑ Russian opposition leader Alexei Navalny in intensive care after airport tea 'poisoning'. 20 серпня 2020. Архів оригіналу за 20 серпня 2020. Процитовано 20 серпня 2020.
  39. ↑ Johnson, Ian P. (23 серпня 2020). The German NGO behind Alexei Navalny's rescue. Deutsche Welle. Архів оригіналу за 23 серпня 2020. Процитовано 23 серпня 2020.
  40. ↑ Alexei Navalny doctors refuse to let Putin critic leave Russia – aide. The Guardian. 21 серпня 2020. Архів оригіналу за 21 серпня 2020. Процитовано 21 серпня 2020.
  41. ↑ Alexei Navalny: Russian doctors agree to let Putin critic go to Germany. BBC News. 21 серпня 2020. Архів оригіналу за 21 серпня 2020. Процитовано 21 серпня 2020.
  42. ↑ Alexei Navalny arrives in Germany for treatment. 22 серпня 2020. Архів оригіналу за 22 серпня 2020. Процитовано 22 серпня 2020.
  43. ↑ Zverev, Anton; Kuzmin, Andrey (24 серпня 2020). Coghill, Kim (ред.). Siberian doctors say they saved Navalny's life. Reuters. Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 10 вересня 2020.
  44. ↑ Zingl, Manuela (24 серпня 2020). Statement by Charité: Clinical findings indicate Alexei Navalny was poisoned. Charité Medical Hospital - official website. Архів оригіналу за 24 серпня 2020. Процитовано 26 серпня 2020.
  45. ↑ Litvinova, Daria. Pressure mounts on Russia to investigate Navalny's illness. Associated Press (англ.). Star Tribune. Архів оригіналу за 1 вересня 2020. Процитовано 27 серпня 2020.
  46. ↑ Let’s share notes, fellow colleagues. Meduza (англ.). Архів оригіналу за 27 серпня 2020. Процитовано 27 серпня 2020.
  47. ↑ Navalny Taken Off Ventilator as Novichok Recovery Continues – German Hospital. The Moscow Times. 14 вересня 2020. Архів оригіналу за 9 жовтня 2020. Процитовано 14 вересня 2020.
  48. ↑ Alexei Navalny: Poisoned Putin critic 'will return to Russia'. BBC News. 15 вересня 2020. Архів оригіналу за 15 вересня 2020. Процитовано 15 вересня 2020.
  49. ↑ Oltermann, Philip; Walker, Shaun (1 жовтня 2020). Alexei Navalny says he believes Vladimir Putin was behind poisoning. The Guardian. Архів оригіналу за 26 грудня 2020. Процитовано 27 грудня 2020.
  50. ↑ Раптово помер заступник головлікаря російської лікарні, де лежав Навальний. 05.02.2021, 09:31
  51. ↑ Російські ЗМІ пишуть, що знайшли зниклого ексголовлікаря лікарні, де лежав Навальний. Поліція заперечує. 09.05.2021, 00:33
  52. ↑ У Росії зник колишній головлікар лікарні, де лежав отруєний Навальний. 09.05.2021, 22:02
    Російські ЗМІ пишуть, що знайшли зниклого ексголовлікаря лікарні, де лежав Навальний. Поліція заперечує. 09.05.2021, 00:33
  53. ↑ Kozenko, Andrey (23 вересня 2020). Alexei Navalny: How his team found Novichok bottle evidence in Tomsk. BBC News. Архів оригіналу за 5 січня 2021. Процитовано 27 грудня 2020.
  54. ↑ "Новости происходили у меня на глазах". Интервью с Марией Певчих, самой таинственной сотрудницей Алексея Навального ["The news was happening before my eyes." Interview with Maria Pevchikh, the most mysterious employee of Alexei Navalny]. BBC Russian Service (рос.). 18 вересня 2020. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 27 грудня 2020.
  55. ↑ Navalny, Alexei (17 вересня 2020). Откуда взялась злосчастная бутылка? [Where did the ill-fated bottle come from?]. Instagram.
  56. ↑ Chernyshev, Alexander; Esch, Christian; Gebauer, Matthias; Grozev, Christo; Hebel, Christina; Knobbe, Martin; von Rohr, Mathieu; Rosenbach, Marcel; Schmid, Fidelius (28 серпня 2020). Der Kreml und der Anschlag auf Putins Angstgegner: Das Nawalny-Komplott [The Kremlin and the attack on Putin's fearsome opponent: the Navalny plot]. Der Spiegel (нім.). Архів оригіналу за 30 серпня 2020. Процитовано 27 грудня 2020.
  57. ↑ Erklärung der Bundesregierung im Fall Nawalny [Statement by the Federal Government in the Navalny case]. Cabinet of Germany (нім.). 2 вересня 2020. Архів оригіналу за 2 вересня 2020. Процитовано 27 грудня 2020.
  58. ↑ а б Oltermann, Philip; Walker, Shaun (3 вересня 2020). Alexei Navalny novichok finding prompts calls for answers from Moscow. The Guardian. ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 2 вересня 2020. Процитовано 2 вересня 2020.
  59. ↑ Huggler, Justin; Merz, Theo (2 вересня 2020). Alexei Navalny was poisoned 'using Novichok' nerve agent, says German government. The Daily Telegraph. ISSN 0307-1235. Архів оригіналу за 14 грудня 2020. Процитовано 27 грудня 2020.
  60. ↑ а б Alexei Navalny: Russia opposition leader poisoned with Novichok - Germany. BBC News. 2 вересня 2020. Архів оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 27 грудня 2020.
  61. ↑ Der Spiegel: следы вещества из группы «Новичок» обнаружили в крови, моче и на коже Навального [Der Spiegel: traces of a substance from the "Novichok" group were found in the blood, urine and skin of Navalny]. Meduza (рос.). 4 вересня 2020. Архів оригіналу за 4 вересня 2020. Процитовано 27 грудня 2020.
  62. ↑ Vachedin, Dmitry (25 листопада 2020). Дело Навального: в Берлине сообщили о следах "Новичка" на других предметах [Navalny's case: Berlin reported traces of "Novichok" on other items]. Deutsche Welle (рос.). Архів оригіналу за 30 грудня 2020. Процитовано 27 грудня 2020.
  63. ↑ Antwort [Response] (PDF). Bundestag. 19 листопада 2020. Архів оригіналу (PDF) за 27 листопада 2020. Процитовано 27 грудня 2020.
  64. ↑ Chernyshev, Alexander; Gebauer, Matthias; Hebel, Christina; Höhne, Valerie; Müller, Peter; Rosenbach, Marcel; Schult, Christoph; Schmid, Fidelius (4 вересня 2020). Der Fall Nawalny und Nord Stream 2: Merkel in der Russlandfalle [The case of Navalny and Nord Stream 2: Merkel in the trap of Russia]. Der Spiegel (нім.). Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 27 грудня 2020.
  65. ↑ Spiegel: следы "Новичка" нашли на коже, в крови и моче Навального [Spiegel: traces of "Novichok" were found on the skin, in the blood and urine of Navalny]. Radio Free Europe/Radio Liberty (рос.). 4 вересня 2020. Архів оригіналу за 7 вересня 2020. Процитовано 27 грудня 2020.
  66. ↑ Zverev, Anton; Tsvetkova, Maria; Marrow, Alexander; Tetrault-Farber, Gabrielle; Trevelyan, Mark (17 вересня 2020). Liffey, Kevin (ред.). Navalny team says nerve agent found on Russian hotel room water bottle. Reuters. Архів оригіналу за 18 вересня 2020. Процитовано 18 вересня 2020.
  67. ↑ OPCW Provides Technical Assistance to Germany Regarding Allegations of Chemical Weapons Use Against Alexei Navalny. Organisation for the Prohibition of Chemical Weapons. 17 вересня 2020. Архів оригіналу за 17 вересня 2020. Процитовано 27 грудня 2020.
  68. ↑ Note by the technical secretariat (PDF). Organisation for the Prohibition of Chemical Weapons. 6 листопада 2020. Архів оригіналу (PDF) за 6 жовтня 2020. Процитовано 27 грудня 2020.
  69. ↑ Zholkver, Nikita (14 вересня 2020). Отравление Навального: что установили шведы и французы [Poisoning of Navalny: what the Swedes and the French found]. Deutsche Welle (рос.). Архів оригіналу за 15 вересня 2020. Процитовано 27 грудня 2020.
  70. ↑ Germany hands data on Navalny’s poisoning over to the OPCW. Meduza. 10 вересня 2020. Архів оригіналу за 12 вересня 2020. Процитовано 27 грудня 2020.
  71. ↑ Campbell, Matthew. Revealed: Kremlin made a second attempt to poison Alexei Navalny in botched assassination (англ.). ISSN 0140-0460. Архів оригіналу за 13 грудня 2020. Процитовано 13 грудня 2020.
  72. ↑ Berry, Alex (13 грудня 2020). Navalny poisoning: Russia made second assassination attempt — report. Deutsche Welle. Архів оригіналу за 13 грудня 2020. Процитовано 13 грудня 2020.
  73. ↑ Astafurova, Kristina (13 грудня 2020). Навального пытались отравить «Новичком» второй раз — перед отправкой в Германию [They tried to poison Navalny with Novichok for the second time - before being sent to Germany]. Open Media (рос.). Архів оригіналу за 13 грудня 2020. Процитовано 27 грудня 2020.
  74. ↑ Steindl, David; Boehmerle, Wolfgang; Körner, Roland; Praeger, Damaris; Haug, Marcel; Nee, Jens; Schreiber, Adrian; Scheibe, Franziska; Demin, Katharina (22 грудня 2020). Novichok nerve agent poisoning. The Lancet. doi:10.1016/s0140-6736(20)32644-1. ISSN 0140-6736. Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 23 грудня 2020.
  75. ↑ Doctors detail Navalny poison treatment in medical journal. Associated Press. 23 грудня 2020. Архів оригіналу за 25 грудня 2020. Процитовано 24 грудня 2020.
  76. ↑ Lancet Publishes German Doctors' Navalny Treatment Report. The Moscow Times. 23 грудня 2020. Архів оригіналу за 23 грудня 2020. Процитовано 24 грудня 2020.
  77. ↑ German physicians publish case report on Navalny’s treatment for ‘Novichok’ poisoning. Meduza. 23 грудня 2020. Архів оригіналу за 23 грудня 2020. Процитовано 23 грудня 2020.
  78. ↑ Eighth and final statement by Charité – Universitätsmedizin Berlin: Details of Alexei Navalny’s treatment published in scientific journal. Charité. 23 грудня 2020. Архів оригіналу за 24 грудня 2020. Процитовано 24 грудня 2020.
  79. ↑ German Hospital's Final Statement Says Navalny Poisoned With Novichok Nerve Agent. Radio Free Europe/Radio Liberty. 23 грудня 2020. Архів оригіналу за 23 грудня 2020. Процитовано 24 грудня 2020.
  80. ↑ Russia: Alexei Navalny's German doctors detail poison treatment. Deutsche Welle. 23 грудня 2020. Архів оригіналу за 23 грудня 2020. Процитовано 24 грудня 2020.
  81. ↑ Navalny, Alexei (23 грудня 2020). Доказательства отравления, которые всё требует Путин, теперь опубликованы в «Ланцет» — ведущем медицинском журнале мира. navalny.com. Архів оригіналу за 23 грудня 2020. Процитовано 24 грудня 2020.
  82. ↑ Dobrokhotov, Roman; Gebauer, Matthias; Grozev, Christo; Lehberger, Roman; Schmid, Fidelius (14 грудня 2020). Das sind die Männer, die Nawalny töten sollten [These are the men who should kill Navalny]. Der Spiegel (нім.). Архів оригіналу за 30 грудня 2020. Процитовано 29 грудня 2020.
  83. ↑ Lister, Tim; Ward, Clarissa; Shukla, Sebastian (14 грудня 2020). CNN-Bellingcat investigation identifies Russian specialists who trailed Putin's nemesis Alexey Navalny before he was poisoned. CNN International. Архів оригіналу за 14 грудня 2020. Процитовано 14 грудня 2020.
  84. ↑ FSB Team of Chemical Weapon Experts Implicated in Alexey Navalny Novichok Poisoning. Bellingcat. 14 грудня 2020. Архів оригіналу за 15 грудня 2020. Процитовано 15 грудня 2020.
  85. ↑ Venkina, Ekaterina (31 грудня 2020). Журналист Bellingcat опубликовал данные о поездках 10 возможных сотрудников ФСБ [Bellingcat journalist publishes travel data for 10 possible FSB officers]. Deutsche Welle (рос.). Архів оригіналу за 31 грудня 2020. Процитовано 31 грудня 2020.
  86. ↑ Seddon, Max (17 грудня 2020). Vladimir Putin confirms Russian spies tail Alexei Navalny. Financial Times. Архів оригіналу за 19 грудня 2020. Процитовано 24 грудня 2020.
  87. ↑ Russian Security Agency Tails Navalny, Putin Confirms. The Moscow Times. 17 грудня 2020. Архів оригіналу за 17 грудня 2020. Процитовано 24 грудня 2020.
  88. ↑ В Кремле назвали причины слежки спецслужб за Навальным [The Kremlin called the reasons for the surveillance of the special services for Navalny]. Znak.com. 18 грудня 2020. Архів оригіналу за 22 грудня 2020. Процитовано 27 грудня 2020.
  89. ↑ Navalny’s Alleged FSB Poisoners Linked to Deaths of Journalists, Activists – Investigation. The Moscow Times. 27 січня 2021.
  90. ↑ Navalny, Kara-Murza Tailed by Same FSB Squad Before Alleged Poisonings — Investigation. The Moscow Times. 11 лютого 2021.
  91. ↑ Russia announces probe into alleged attack on Navalny. FT. 27 серпня 2020. Архів оригіналу за 1 вересня 2020. Процитовано 2 вересня 2020.
  92. ↑ Рубль резко подешевел после заявления ФРГ об отравлении Навального [The ruble fell sharply after the Federal Republic of Germany announced the poisoning of Navalny]. Novaya Gazeta (рос.). 2 вересня 2020. Архів оригіналу за 6 жовтня 2020. Процитовано 26 грудня 2020.
  93. ↑ Отравление Навального [Poisoning of Navalny]. MediaZona (рос.). 20 серпня 2020. Архів оригіналу за 22 серпня 2020. Процитовано 27 грудня 2020.
  94. ↑ Mason, Jeff; Heavey, Susan (20 серпня 2020). Nomiyama, Chizu (ред.). Trump says U.S. looking at reports about Russian opposition leader Navalny. Reuters. Архів оригіналу за 23 серпня 2020. Процитовано 27 грудня 2020.
  95. ↑ Venkina, Ekaterina (21 серпня 2020). Советник Трампа рассказал о реакции США на госпитализацию Навального [Trump advisor spoke about US reaction to Navalny's hospitalization]. Deutsche Welle (рос.). Архів оригіналу за 22 серпня 2020. Процитовано 27 грудня 2020.
  96. ↑ Russian doctors allow Alexei Navalny's transfer to Germany. Deutsche Welle. 21 серпня 2020. Архів оригіналу за 19 грудня 2020. Процитовано 27 грудня 2020.
  97. ↑ Romashenko, Sergey (21 серпня 2020). Правительство ФРГ: Жизнь Навального нужно спасти [German government: Navalny's life needs to be saved]. Deutsche Welle (рос.). Архів оригіналу за 22 серпня 2020. Процитовано 27 грудня 2020.
  98. ↑ Reuters: Путин сказал главе Европейского совета, что Навальный «заболел» [Reuters: Putin told the head of the European Council that Navalny "got sick"]. MediaZona (рос.). 21 серпня 2020. Архів оригіналу за 22 серпня 2020. Процитовано 27 грудня 2020.
  99. ↑ Russian doctors agree to evacuation of Kremlin critic Navalny to Germany. France 24. Paris. 21 серпня 2020. Архів оригіналу за 22 серпня 2020. Процитовано 22 серпня 2020.
  100. ↑ Rogers, Iain; Colitt, Raymond; Donahue, Patrick (24 серпня 2020). Merkel Demands Kremlin Answer After Poison Found in Navalny. Bloomberg News. Архів оригіналу за 18 листопада 2020. Процитовано 27 грудня 2020.
  101. ↑ Statement by Federal Chancellor Angela Merkel and Foreign Minister Heiko Maas on the case of Alexey Navalny. Федеральне міністерство закордонних справ Німеччини. 24 серпня 2020. Архів оригіналу за 18 грудня 2020. Процитовано 27 грудня 2020.
  102. ↑ Russia: Statement by the High Representative/Vice-President Josep Borrell on the suspected poisoning of Alexei Navalny. Європейська служба зовнішніх справ. 24 серпня 2020. Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 27 грудня 2020.
  103. ↑ France says Navalny victim of ‘criminal act’, calls on Russia to carry out ‘transparent’ probe. France 24. 25 серпня 2020. Архів оригіналу за 26 грудня 2020. Процитовано 27 грудня 2020.
  104. ↑ Situation of Mr. Navalny - Q&A from the press briefing. Ministry of Europe and Foreign Affairs. 25 серпня 2020. Архів оригіналу за 20 листопада 2020. Процитовано 27 грудня 2020.
  105. ↑ Litvinova, Daria (26 серпня 2020). Pressure mounts on Russia to investigate Navalny’s illness. The Washington Post. ISSN 0190-8286. Архів оригіналу за 27 грудня 2020. Процитовано 27 грудня 2020.
  106. ↑ 'Putin's chef' promises to ruin comatose Navalny with $1.2m bill. Al Jazeera. 26 серпня 2020. Архів оригіналу за 2 вересня 2020. Процитовано 2 вересня 2020.
  107. ↑ Merz, Theo (26 серпня 2020). Boris Johnson calls for investigation into Navalny poisoning saying attack 'shocked the world'. The Daily Telegraph. ISSN 0307-1235. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 27 грудня 2020.
  108. ↑ Kropman, Vitaly (26 серпня 2020). НАТО присоединилась к требованиям расследовать отравление Навального [NATO joins demands to investigate Navalny's poisoning]. Deutsche Welle (рос.). Архів оригіналу за 3 вересня 2020. Процитовано 27 грудня 2020.
  109. ↑ Russia: Statement by High Representative/Vice-President Josep Borrell on the poisoning of Alexei Navalny. eeas.europa.eu. 2 вересня 2020. Архів оригіналу за 16 вересня 2020. Процитовано 12 вересня 2020.
  110. ↑ Tidey, Alice; Sandford, Alasdair (2 вересня 2020). Navalny: 'It was an attempt to silence him,' says Merkel as Germany confirms Novichok poisoning. Euronews. Архів оригіналу за 3 вересня 2020. Процитовано 27 грудня 2020.
  111. ↑ ‘Victim of a crime’: World leaders react to Navalny poisoning. Al Jazeera English. 2 вересня 2020. Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 27 грудня 2020.
  112. ↑ Paris condemns use of nerve agent to poison Alexei Navalny. France in the United Kingdom - La France au Royaume-Uni. 2 вересня 2020. Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 27 грудня 2020.
  113. ↑ Higgins, Andrew (2 вересня 2020). For the Kremlin, Aleksei Navalny Is a Threat It Cannot Speak Of. The New York Times. ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 4 вересня 2020. Процитовано 27 грудня 2020.
  114. ↑ Goryacheva, Lena (9 жовтня 2020). Валерий Соловей: Битва между Путиным и Навальным теперь будет идти на смерть [Valery Solovei: The battle between Putin and Navalny will now go to death]. Sobesednik (рос.). Архів оригіналу за 19 жовтня 2020. Процитовано 27 грудня 2020.
  115. ↑ Bushuev, Mikhail; Baranovskaya, Marina (4 вересня 2020). Эксперт об отравлении Навального: Западу нужно надавить на болевые точки Путина [Expert on Navalny's poisoning: the West needs to put pressure on Putin's pain points]. Deutsche Welle (рос.). Архів оригіналу за 7 вересня 2020. Процитовано 27 грудня 2020.
  116. ↑ ALEXEI NAVALNY'S POISONING. 24 грудня 2020. Архів оригіналу за 25 грудня 2020. Процитовано 27 грудня 2020.

Read other articles:

Shah Rukh Khan

Indian actor (born 1965) SRK redirects here. For other uses, see SRK (disambiguation). For the Indian cricketer, see Shahrukh Khan (cricketer). Shah Rukh KhanKhan in 2018BornShahrukh Khan (1965-11-02) 2 November 1965 (age 58)New Delhi, IndiaAlma materHansraj College (BA)OccupationsActorfilm producertelevision personalitybusinessmanYears active1988–presentOrganisation(s)Red Chillies EntertainmentKolkata Knight RidersWorksFull listSpouse Gauri Chhibber ​(m. 1...

 

Strada statale 473 di Croce d'Aune

Strada statale 473di Croce d'AuneLocalizzazioneStato Italia Regioni Veneto DatiClassificazioneStrada statale Inizioex SS 50 presso Lamon FineFeltre Lunghezza22,930[1] km Provvedimento di istituzioneD.M. 1/07/1964 - G.U. 206 del 24/08/1964[2] GestoreTratte ANAS: nessuna (dal 2001 la gestione è passata alla Provincia di Belluno e dal 2002 alla società Veneto Strade) Manuale La ex strada statale 473 di Croce d'Aune (SS 473), ora strada provinciale 473 di Croce d'Aune ...

 

Lockheed U-2

Lockheed U-2Lockheed U-2R/TR-1TipePesawat pengintai ketinggian tinggiPerancangClarence Kelly JohnsonTerbang perdana1 Agustus 1955StatusAktif: 35Pengguna utamaAngkatan Udara Amerika SerikatJumlah produksiDiperkirakan 86 buah Lockheed U-2 (atau sering kali disebut Dragon Lady) merupakan sebuah pesawat pengintai ketinggian tinggi, bermesin tunggal yang digunakan oleh Angkatan Udara Amerika Serikat dan pernah diterbangkan juga oleh CIA. Pesawat ini dapat melakukan misi pengintaian di ketinggian t...

2023 World Athletics Championships – Men's 800 metres

Men's 800 metres at the 2023 World ChampionshipsFinal of the eventVenueNational Athletics CentreDates22 August (heats)24 August (semi-finals)26 August (final)Medalists  Marco Arop   Canada Emmanuel Wanyonyi   Kenya Ben Pattison   Great Britain← 20222025 → Events at the2023 World ChampionshipsTrack events100 mmenwomen200 mmenwomen400 mmenwomen800 mmenwomen1500 mmenwomen5000 mmenwomen10,000 mmenwomen100 m hurdleswomen110 m...

 

Chris Berry (broadcaster)

American broadcaster Chris BerryBornDecatur, Illinois, United StatesNationalityAmericanAlma materUniversity of MississippiOccupation(s)Broadcaster, Journalist Chris Berry is an American broadcaster whose career has included newsroom and management roles for some of the largest communications firms in the United States.[1] As executive vice president of news, talk and sports programming for iHeartMedia he is responsible for overseeing the company's news, talk and sports brands. ...

 

Daftar kecamatan dan gampong di Kabupaten Aceh Barat Daya

Peta Lokasi Kabupaten Aceh Barat Daya di Aceh Berikut ini adalah daftar kecamatan dan gampong di kabupaten Aceh Barat Daya. Kabupaten Aceh Barat Daya memiliki 9 kecamatan dan 152 gampong dengan kode pos 23762-23767 (dari total 289 kecamatan dan 6.497 gampong di seluruh Aceh). Per tahun 2010, jumlah penduduk di wilayah ini adalah 125.991 (dari penduduk seluruh provinsi Aceh yang berjumlah 4.486.570) yang terdiri atas 62.633 pria dan 63.358 wanita (rasio 98,86). Dengan luas daerah 188.205 ha (d...

First West Yorkshire

Bus operator in West Yorkshire, England First West YorkshireA First West Yorkshire Wright Eclipse Gemini in the livery of the former West Yorkshire Road Car Company in LeedsParentFirstGroupFoundedFebruary 1998; 26 years ago (1998-02)HeadquartersHunslet, Leeds, West YorkshireEnglandService areaWest Yorkshire (some services overlap into other counties such as Greater Manchester, etc)[clarification needed]Service typeBus servicesDepots5Fleet882 (July 2017)Managing ...

 

Madeira Airport

International airport in Santa Cruz, Madeira, Portugal Cristiano Ronaldo International AirportAeroporto Internacional da Madeira Cristiano Ronaldo IATA: FNCICAO: LPMA (previously LPFU)SummaryAirport typePublicOwnerVinci GroupOperatorANA Aeroportos de PortugalServesMadeira, PortugalLocationSanta CruzOpened7 July 1964; 59 years ago (1964-07-07)Focus city for Ryanair[1] TAP Air Portugal Elevation AMSL58 m / 190 ftCoordinates32°41′39″N 16°46′41″W...

 

Iceland in the Eurovision Song Contest 2014

Eurovision Song Contest 2014Country IcelandNational selectionSelection processSöngvakeppnin 2014Selection date(s)Semi-finals:1 February 20148 February 2014Final:15 February 2014Selected entrantPollapönkSelected songNo PrejudiceSelected songwriter(s)Heiðar Örn KristjánssonHaraldur Freyr GíslasonJohn GrantFinals performanceSemi-final resultQualified (8th, 61 points)Final result15th, 58 pointsIceland in the Eurovision Song Contest ◄2013 • 2014 ...

Buryatia

First-level administrative division of Russia For other uses, see Buryatia (disambiguation). Republic in RussiaRepublic of Buryatia Республика БурятияRepublicOfficial titular nation transcription(s) • BuryatБуряад Улас FlagCoat of armsAnthem: Anthem of the Republic of BuryatiaCoordinates: 53°48′N 109°20′E / 53.800°N 109.333°E / 53.800; 109.333CountryRussiaFederal district[1]Far EasternEconomic region[2]...

 

Robert Purvis

Pour les articles homonymes, voir Purvis. Robert PurvisBiographieNaissance 4 août 1810CharlestonDécès 15 avril 1898 (à 87 ans)PhiladelphieSépulture Fair Hill Burial Ground (Philadelphie)Nationalité américainFormation Clarkson School, Amherst CollegeActivité Action politique en faveur de l'émancipation des Afro-Américains et des femmesMère Harriet Judah (d)Conjoint Harriet Forten (1831-1875) Tacy Townsend (1878-1898)Enfants Harriet Purvis, Jr. (en)Charles Burleigh Purvis (en)A...

 

Scipione Gonzaga

Disambiguazione – Se stai cercando altri omonimi, vedi Scipione Gonzaga (disambigua). Scipione Gonzagacardinale di Santa Romana ChiesaRitratto del cardinale Gonzaga Potius mori quam fidem fallere  Incarichi ricoperti Patriarca titolare di Gerusalemme (1585-1587) Cardinale presbitero di Santa Maria del Popolo (1588-1593) Signore di San Martino dall'Argine (1592-1593)  Nato11 novembre 1542 a Mantova Ordinato diaconomaggio 1575 dal vescovo Thomas Goldwell, C.R. Ordinato presbitero1...

Dreaming with a Broken Heart

2007 single by John MayerDreaming with a Broken HeartSingle by John Mayerfrom the album Continuum ReleasedJuly 4, 2007 (U.S. Radio)GenreBlues rockalternative rockLength4:05LabelAwareSongwriter(s)John MayerProducer(s)John MayerSteve JordanSculpture Music GroupJohn Mayer singles chronology Gravity (2006) Dreaming with a Broken Heart (2007) Say (2007) Dreaming with a Broken Heart is a song by John Mayer from his 2006 album Continuum. It was released as digital download single in July 2007. The s...

 

العلاقات النمساوية البوروندية

العلاقات النمساوية البوروندية النمسا بوروندي   النمسا   بوروندي تعديل مصدري - تعديل   العلاقات النمساوية البوروندية هي العلاقات الثنائية التي تجمع بين النمسا وبوروندي.[1][2][3][4][5] مقارنة بين البلدين هذه مقارنة عامة ومرجعية للدولتين: وجه الم...

 

Brown County, South Dakota

County in South Dakota, United States County in South DakotaBrown CountyCountyBrown County Courthouse in fall FlagLocation within the U.S. state of South DakotaSouth Dakota's location within the U.S.Coordinates: 45°36′N 98°21′W / 45.6°N 98.35°W / 45.6; -98.35Country United StatesState South DakotaFoundedJuly 6, 1881[1]SeatAberdeenLargest cityAberdeenArea • Total1,731 sq mi (4,480 km2) • Land1,713 sq&...

Sangam World Centre

This article has multiple issues. Please help improve it or discuss these issues on the talk page. (Learn how and when to remove these template messages) This article contains content that is written like an advertisement. Please help improve it by removing promotional content and inappropriate external links, and by adding encyclopedic content written from a neutral point of view. (May 2020) (Learn how and when to remove this message) This article needs additional citations for verification....

 

臺灣關係法

  提示：此条目页的主题不是俄台關係法。 《臺灣關係法》全名本法乃為協助維持西太平洋之和平、安全與穩定，並授權美国人民与台湾人民继续保持商业、文化和其他关系，以促進美國外交政策，並為其他目的。缩写（通俗）TRA立法机构第96屆美国国会生效日期1979年1月1日引用文献公法美國聯邦公法第96–8號法律汇编93 Stat. 14法典编纂修订法编美國法典第22卷...

 

دوري المحترفين الإيراني 2006–07

يفتقر محتوى هذه المقالة إلى الاستشهاد بمصادر. فضلاً، ساهم في تطوير هذه المقالة من خلال إضافة مصادر موثوق بها. أي معلومات غير موثقة يمكن التشكيك بها وإزالتها. (مارس 2016) دوري المحترفين الإيراني 2006–07معلومات عامةالرياضة كرة القدم الاتحاد اتحاد إيران لكرة القدم البطولة دوري ال...

Poplar Bluff

Cet article est une ébauche concernant une localité du Missouri. Vous pouvez partager vos connaissances en l’améliorant (comment ?) selon les recommandations des projets correspondants. Poplar Bluff Le Rodgers Theatre Administration Pays États-Unis État Missouri Comté Butler Type de localité City Code ZIP 63901-63902 Code FIPS 29-59096 GNIS 0751712 Indicatif(s) téléphonique(s) local (locaux) 573 Démographie Population 17 023 hab. (2010) Densité 506 hab./km2 G...

 

Lunar Saros 120

Member 57 June 26, 2010 Saros cycle series 120 for lunar eclipses occurs at the moon's ascending node, 18 years 11 and 1/3 days. It contains 83 events.[1] This lunar saros is linked to Solar Saros 127. Cat. Saros Mem Date Time UT(hr:mn) Type Gamma Magnitude Duration(min) Contacts UT(hr:mn) Chart Greatest Pen. Par. Tot. P1 P4 U1 U2 U3 U4 07219 120 1 1000 Oct 16 1:35:42 Penumbral 1.5463 -0.9862 47.1 1:12:09 1:59:15 [1] 07263 120 2 1018 Oct 27 9:53:57 Penumbral 1.5341 -0.9666 65.2 9:21:...