PROFILPELAJAR.COM

1) Нитка основи (червона); 2) Утік (позначений синім)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Основа.

Осно́ва^[1] (від прасл. *snovati)^[2] — сукупність поздовжніх (вертикальних), паралельних одна одній ниток у тканині, які розташовуються під прямим кутом до утоку. Разом з утоком основа утворює ткацьке переплетення.

Опис

Існують два способи подання ниток основи в ткацький верстат:

З навою
Зі шпулярника

У першому разі основа намотується на спеціальний вал — навій. Вільні кінці ниток кріпляться до другого навою (переднього, також відомого як товарний валик). Операція з перемотування ниток основи з бобін (шпуль) на навій називають снуванням^[3]. Колись для снування застосовували спеціальний ручний прилад (відомий під назвою «ритки», «оснівниця», «снувавка», «снувалка»), зараз для цих цілей використовують снувальні машини^[4]. Між навоями нитки основи проходять через бердо, призначене для ущільнення утокової нитки, і ремізки, призначені для утворення зіва в основі. Над навоями розташовані валики: над заднім — скало, яке огинають нитки основи, а над переднім — магель, який огинається готовим полотном. На багатьох верстатах використовується основоспостерігач — пристрій для автоматичної зупинки в разі обриву основної нитки. Ламелярний основоспостерігач складається з поперечних рейок, споряджених ламелями — довгими металевими пластинками з двома отворами. Видовженим отвором ламель надівається на рейку, а через круглий проходить нитка основи між ремізками і заднім навоєм. У кожну рейку вставлена струмопровідна шина, з'єднана з електромагнітним реле і відділена від рейки шаром діелектрику. У випадку обривання нитки ламель падає на рейку, замикає контакти рейки і шини, вмикаючи реле і викликаючи зупинку верстата. Існують безламелярні основоспостерігачі: в одних роль ламелей виконують верхні частини металевих ничельниць ремізок, в інших використовуються фотоелектричні пристрої зі звичайним світловим чи лазерним променем.

Снуванню може передувати шліхтування — просочування основи шліхтою (спеціальним розчином для надання ниткам міцності і гладкості).

У деяких випадках, переважно при виробництві важких технічних тканин, а також для подавання ворсової основи у виробництві ворсових тканин (велюру, плюшу, шпігелю), навій не використовують, а подають основу у верстат безпосередньо з бобін, за допомогою спеціального приладу — шпулярника.

При робленні тканин складної структури (багатошарових, ворсових, пістрьових) у верстат може подаватися не одна, а дві і більше основ. У цьому разі нижня основа називається корінною, а верхня — притискною.

Характеристики основи:

Ширина
Кількість ниток
Щільність (кількість ниток на одиницю довжини — наприклад, 10 ниток/см)
Лінійна щільність
Хімічний склад ниток
Кольоровість (одно- чи багатокольорова)

Ткацтво на дощечках

У разі ткання за допомогою дощечок нитки основи проходять через отвори на дощечках, а одним кінцем прив'язані до якогось нерухомого предмета, наприклад, до пояса майстра.

Інше

Основою також називають одну з систем ниток, вживану у виробництві поперечно-в'язаного трикотажу. Підготовка її до роботи і зовнішній вигляд аналогічні ткацькій основі.

Див. також

Утік

Примітки

↑ Основа // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
↑ Снувати // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Снувальний // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

Джерела

Труевцев И. Н. Технология и оборудование текстильного производства. — 1-е изд. Учебник. — Издательство научно-технической литературы РСФСР, 1960. — С. 421—428. — 683 с.
Основа (в ткачестве) // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
С. А. Ганешин. Основа, в ткацком деле // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Практикум по технологии ткачества: учеб. пособие. В 2 ч. / ; ВолгГТУ, — Волгоград, 2010. ISBN 0093-5 // Ч. 2: Лабораторный практикум по технологии ткачества: учеб. пособие / . — 116 с. ISBN 0592-3 (рос.)