Учасник трьох Олімпіад: 1908, 1912 та 1920 років[1].
Вперше участь в олімпійських іграх прийняв у 1908 році на IV літніх Олімпійських іграх в Лондоні (Велика Британія). Виступав у змаганнях зі стрільби по мішені «олень, що біжить» одиночними пострілами (особиста і командна першість) та подвійними пострілами (особиста першість). Виборов 2 золоті та 1 бронзову медалі. На той час найстарішим олімпійським чемпіоном був ірландський стрілець Джошуа Міллнер, що переміг у стрільбі з довільної гвинтівки на 1000 ярдів.
На V літніх Олімпійських іграх 1912 року, що проходили в Стокгольмі, 64-річний О. Сван брав участь в змаганнях зі стрільби по мішені «олень, що біжить» одиночними пострілами (особиста і командна першість) і подвійними пострілами (особиста першість) й виборов 1 золоту та 1 бронзову медалі, ставши найстарішим олімпійським чемпіоном.
У 1920 році на VI літніх Олімпійських іграх в Антверпені (Бельгія) 72-річний О. Сван брав участь в змаганнях зі стрільби по мішені «олень, що біжить» одиночними пострілами (особиста і командна першість) і подвійними пострілами (командна першість) й, виборовши срібну медаль, став найстарішим олімпійським призером та найстарішим учасником олімпійських ігор.
