Операція Рейнгард

Операція Рейнгард
Засуджені Єврейські сім'ї сідають на поїзд Голокосту в Треблінку під час ліквідації гетто в Седльце. Дія Рейнхарда, 1942.
Засуджені Єврейські сім'ї сідають на поїзд Голокосту в Треблінку під час ліквідації гетто в Седльце. Дія Рейнхарда, 1942.
Засуджені Єврейські сім'ї сідають на поїзд Голокосту в Треблінку під час ліквідації гетто в Седльце. Дія Рейнхарда, 1942.
Дата: липень 1942 — жовтень 1943
Місце:
Результат:

Операція Рейнгард (нім. Aktion/Einsatz Reinhard/Reinhardt) — кодова назва програми Третього рейху щодо систематичного винищення євреїв і циган в генерал-губернаторстві. В ході «Операції Рейнгард» з липня 1942 року по жовтень 1943 року в трьох таборах смерті (Белжець, Собібор і Треблінка) були вбиті понад два мільйони євреїв і близько 50 000 циган з п'яти округів генерал-губернаторства (Варшава, Люблін, Радом, Краків і Галичина).

Передісторія

Неможливо точно встановити, коли був відданий наказ знищити євреїв у Європі, бо немає жодного письмового свідоцтва про його існування. Немає також впевненості, що такий наказ будь-коли був відданий в письмовому вигляді Гітлером. На думку авторів «Катастрофи європейського єврейства», до рішення про масове знищення євреїв нацистами привела окупація Польщі, єврейське населення якої перевищувало 3 млн осіб. Відмова від ідеї еміграції почалась вже восени 1940. Професор Петер Лонгер вважає, що не дивлячись на масові розстріли в 1941 році перехід до поголовного знищення почався тільки в кінці весни 1942 року[1].

Айнзатцгрупи і поліцейські батальйони почали знищувати євреїв-чоловіків у віці від 17 до 45 років відразу після нападу Німеччини на СРСР. З вересня 1941 року мобільні каральні частини перейшли до масового знищення також жінок і дітей.

Для вирішення організаційних проблем знищення євреїв Райнгард Гейдріх скликав 20 січня 1942 року «Ванзейську конференцію». У конференції взяли участь представники всіх задіяних в так званому «остаточному розв'язанні єврейського питання» організації. Йозеф Бюлер, заступник Ганса Франка, виступив із заявою, що було б бажано почати розв'язання цього питання в генерал-губернаторстві, через відсутність проблем з організацією транспорту і виконання цієї операції. Євреї повинні були бути видалені з території генерал-губернаторства якомога швидше, позаяк саме тут «єврей, як носій зарази» представляв особливу небезпеку. До того ж з двох з половиною мільйонів євреїв, що живуть на цій території, велика частина була непрацездатна.

Результатом конференції стала ідея про переміщення євреїв Європи на схід та їх вбивство.

Завдання Гіммлера

Проведення операції Генріх Гіммлер доручив начальнику поліції й СС Люблінського району Оділо Глобочнику, який був призначений на цю посаду в 1939 році. У ньому Гіммлер бачив того, хто «як ніхто інший створений для колонізації Сходу», як він писав в листі від 4 серпня 1943 року, коли йшлося про відставку Глобочника. 21 липня 1941 року Гіммлер назвав все зроблене і заплановане Глобочником в окрузі Люблін програмою Генріх. У цій області як частина «програми Генріх» мало місце також виконання «операції Рейнгард».

До назви операції мають відношення два імені:

  1. Державний секретар міністерства фінансів Рейху Фріц Рейнгардт
  2. Райнгард Гейдріх, шеф РСХА, убитий в червні 1942 року в Празі в результаті замаху.

Питання, хто був епонімом операції — Райнгард Гейдріх або Фріц Рейнгардт — залишається дискусійним, хоча судячи з написаного в першоджерелах (ім'я — Reinhard, прізвище Reinhardt) мова йде про обергрупенфюрера СС Гейдріха.

Можна тільки побічно встановити, коли Оділо Глобочник, керівник «операції Рейнгардт», отримав від рейхсфюрера-СС наказ про знищення євреїв. Адольф Айхман сказав на процесі в Єрусалимі, що Гейдріх повідомив йому через два або три місяці після нападу на Радянський Союз про те, що фюрер наказав фізично знищити євреїв. Айхман говорив, що Гейдріх наказав йому: «Їдьте до Глобочника. Рейхсфюрер вже дав йому відповідні вказівки. Погляньте, наскільки він просунувся зі своїм проєктом.»[2]

У Любліні Айхману був в одному з таборів, де Крістіан Вірт пояснив йому пристрій газових камер для удушення євреїв. Вірт був першим комендантом табору смерті Белжець і пізніше інспектором всіх таборів «операції Рейнгардт». Перед цим він брав участь в програмі евтаназії (Операція T4). Таким чином, Глобочник був посвячений у плани знищення євреїв вже влітку 1941 року.

Часто в літературі як дату віддачі наказу Глобочнику наводиться липень 1941 року. Останні дослідження виходять з того, що восени 1941 року Гіммлер віддав наказ знищити всіх євреїв генерал-губернаторства, яких неможливо було використовувати для примусової праці.[3]

Цілі

«Операція Рейнгард» за задумом свого керівника Оділо Глобочника мала чотири етапи:

  • виселення;
  • оцінка робочої сили;
  • оцінка майна;
  • захоплення прихованих цінностей і нерухомості.

Джерела

  1. ↑ Peter Longerich, Politik der Vernichtung: Eine Gesamtdarstellung der nationalsozialistische Judenverfolgung (München: Piper, 1998)
  2. ↑ Jochen von Lang: Das Eichmann-Protokoll. Tonbandaufzeichnungen der israelischen Verhöre. Berlin 1982, ISBN 3-88680-036-9, S. 69
  3. ↑ Barbara Schwindt: Das Konzentrations- und Vernichtungslager Majdanek. Würzburg 2005, ISBN 3-8260-3123-7, S. 72

Література

  • Yitzhak Arad: Belzec, Sobibor, Treblinka: The Operation Reinhard Death Camps. Indiana University Press, Bloomington (Ind.) 1987, ISBN 0-253-34293-7 (engl.)
  • Christopher Browning: Ganz normale Männer: Das Reserve-Polizeibataillon 101 und die «Endlösung» in Polen. Rowohlt, Reinbek bei Hamburg 1993, ISBN 3-499-19968-8
  • Raul Hilberg: Die Vernichtung der europäischen Juden. Fischer-Taschenbuch-Verlag, Frankfurt a.M. 1990, ISBN 3-596-24417-X
  • Ernst Klee, Willi Dreßen, Volker Rieß (Hrsg.): «Schöne Zeiten»: Judenmord aus der Sicht der Täter und Gaffer. S. Fischer, Frankfurt a.M. 1988, ISBN 3-10-039304-X
  • Ernst Klee: Was sie taten — Was sie wurden. Frankfurt am Main 1986, ISBN 3-596-24364-5
  • Ernst Klee: Das Personenlexikon zum Dritten Reich: Wer war was vor und nach 1945. Fischer-Taschenbuch-Verlag, Frankfurt am Main 2005, ISBN 3-596-16048-0
  • Eugen Kogon, Hermann Langbein, Adalbert Rückerl (Hrsg.): Nationalsozialistische Massentötungen durch Giftgas. Fischer-Taschenbuch-Verlag, Frankfurt a.M. 1986, ISBN 3-596-24353-X.
  • Gitta Sereny: Am Abgrund. Gespräche mit dem Henker. Franz Stangl und die Morde von Treblinka. Piper, München 1995, ISBN 3-492-11867-4
  • Peter Witte, Stephen Tyas: A New Document on the Deportation and Murder of Jews during «Einsatz Reinhardt» 1942. In: Holocaust Genocide Studies 15 (2001), S. 468–486.
  • Informationsmaterial des Bildungswerks Stanislaw Hantz e.V.: Belzec, Reader — basiert auf einem bisher unveröffentlichten Manuskript des Historikers und Leiters der Gedenkstätte Belzec Robert Kuwalek