Окінавський діалект

Не плутати з окінавською мовою — однією з рюкюських мов.
Окінавський діалект
ウチナーヤマトゥグチ
Поширена вЯпонія Японія
РегіонОстрови Рюкю
Носії1,000,000+[джерело?]
ПисемністьЯпонська писемність
КласифікаціяЯпонсько-рюкюські мови
Офіційний статус
Коди мови
Приклад окінавської японської: на вивісці написано Ко:хі: шя:пу, від англійського «coffee shop», а не Ко:хі: шьоппу, як у літературній японській.

Окінавський діалект (яп. ウチナーヤマトゥグチ, 沖縄大和口, Uchinaa Yamatu-guchi) японської мови — діалект японської мови, яким говорять на островах Рюкю. Лексика та вимова окінавського діалекту розвилась під впливом корінних мов: окінавської, куніґамі. Окінавська японська має запозичення з американської англійської внаслідок періоду володарювання США на островах Рюкю[en] після Другої світової війни. Окінавський діалект є саме діалектом японської мови (方言)[1], на відміну від рюкюських мов (окінавська, куніґамі). Втім, у Японії офіційно рюкюські мови теж називаються «діалектами японської».

Історія

У минулому, рюкюські мови були поширені на островах Рюкю, та внаслідок політик асиміляції Японської імперії до кінця Другої світової війни занепали у вжитку. Рюкюсці стали переходити на японську мову[2]. Для багатьох з них, зокрема тих, що жили на Рюкю, рюкюйські мови стали субстратом для цього діалекту, внаслідок чого й утворився окремий від літературної японської діалект, відомий, як «окінавський»[3].

Відмінності від літературної японської

Лексика окінавського діалекту на 70 % збігається зі літературною японською, через що слова з рюкюйських мов запозичуються до діалекту[уточнити][4]. Також є деякі особливості окінавської японської, запозичені з літературної японської, але використовуються інакше чи означають щось інше. Наприклад, деякі дієслівні відміни та слова на позначення видів чи способів дієслів є однаковими в літературній та окінавській японській, але вживаються по різному. Наприклад, Hazu у літературній японській використовується, аби висловити, що щось має статись, та позначає високий ступінь ймовірності. Проте в окінавському діалекті цей вираз означає значно менший ступінь ймовірності, тобто, скоріше означає, що щось «мабуть, можливо станеться»[5]. У літературній японській, допоміжні слова mashou, you, та ou об'єднуються з часткою ne після дієслова для того, щоб висловити пропозицію щось зробити. Наприклад, ikimashou ne — «ходімо». В окінавському діалекті, така побудова речення — спосіб висловити наміри саме мовця. Тобто, те ж саме речення окінавським діалектом означало б «я піду»[6].

Також в окінавському діалекті відрізняються частки та вказівні займенники. Частка kara, що означає «від» або «внаслідок» у японській, в окінавському діалекті означає «бо», «тому що». Тобто, kara в окінавському діалекту вживається там, де у літературній японській вживають wo або de[7].

Деяка лексика має інше значення. Наприклад, aruku означає в цьому діалекті «ходити навколо», або «працювати», а в літературній японській — «ходити», «гуляти». Korosu в окінавському діалекті означає «вдарити», у літературній японській — «вбити»[8].

Серед молоді поширений японський сленг: mecchaa — «дуже», dasadasa — «селюк».[9]

Запозичення з англійської

Окінавський діалект також має свої запозичення з англійської. Наприклад, «paaraa» (parlor — салон), «biichii paatii» (beach party — пляжна вечірка), «takoraisu» (taco rice — тако-рис). Є приклад поєднання англійського слова «rich» (багатий) та окінавського суфіксу «-aa»; таким чином утворюється слово «ricchaa» — багатій[10].

Див. також

Примітки

  1. ↑ Heinrich, Patrick (2004). Language Planning and Language Ideology in the Ryūkyū Islands. Language Policy (англ.). 3 (2): 153—179. doi:10.1023/B:LPOL.0000036192.53709.fc. ISSN 1568-4555. S2CID 144605968.
  2. ↑ Assimilation Practices in Okinawa. www.uchinanchu.org. Архів оригіналу за 5 травня 2022. Процитовано 7 вересня 2020.
  3. ↑ Anderson, Mark (January 2019). Studies of Ryukyu-substrate Japanese. Routledge Handbook of Japanese Sociolinguistics (англ.).
  4. ↑ Heinrich, Patrick (21 січня 2022), Language communities of the Northern Ryukyus: Okinawan, Amami, and Kunigami, Language Communities in Japan (англ.), Oxford University Press, с. 43—50, doi:10.1093/oso/9780198856610.003.0004, hdl:10278/3741706, ISBN 978-0-19-885661-0, процитовано 1 грудня 2022
  5. ↑ Ōsumi, 2001, с. 83.
  6. ↑ Ōsumi, 2001, с. 84.
  7. ↑ Ōsumi, 2001, с. 86.
  8. ↑ Ōsumi, 2001, с. 87.
  9. ↑ Ōsumi, 2001, с. 90.
  10. ↑ Ōsumi, 2001, с. 89.

Джерела

  • Ōsumi, Midori (2001). Language and identity in Okinawa today. У Mary Noguchi; Sandra Fotos (ред.). Studies in Japanese Bilingualism. Multilingual Matters Ltd. с. 68—97. ISBN 978-1853594892.
  • Gibo, Lucille (2013). Language Contact and Brazil-Okinawan Colonia. Immigration Studies (Дипломна робота) (яп.). Т. 9. University of the Ryukyus. с. 19—40. hdl:20.500.12000/29154.
  • Heinrich, Patrick. 2004. «Language Planning and Language Ideology in the Ryukyu Islands.» In Language Policy 3 (2): 153—179. DOI:10.1023/B: LPOL.0000036192.53709.fc ISSN:1568-4555
  • Heinrich, Patrick. «Language Communities of the Northern Ryukyus: Okinawan, Amami, and Kunigami.» in Language Communities in Japan, edited by John C. Maher, 43-50. Oxford: Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/oso/9780198856610.003.0004

Література