За оцінками «Burnett Bolloten», в момент створення партія налічувала близько 2500 членів. Партійні ряди збільшилися до 50 000 членів дев'ять місяців по тому і 60 000 членів через рік після заснування ОСПК. Партія контролювала керівництво Загального союзу трудящих Каталонії (ЗСТК), що поєднував в листопаді 1937 року близько 2000 профспілок, в яких перебувало 594 000 осіб.
Об'єднана соціалістична партія Каталонії відігравала важливу роль в останній період існування Другий Іспанської республіки і під час громадянської війни в Іспанії, крім того була єдиною регіональною партією, яка входила до Комінтерну. ОСПК не входила в Комуністичну партію Іспанії, але в той же час тісно з нею співпрацювала, маючи з КПІ відносини, близькі до відносин між ХДС Німеччини і ХСС Баварії .
Під час громадянської війни 1936-1939 років ОСПК відігравала важливу роль в сформованому з партій Народного фронту Женералітата - каталонською автономному уряді. Близько 15 000 її членів билися на фронтах (на Арагонському фронті її бійці сформували дивізію імені Карла Маркса).
Під час режиму Франсіско Франко Об'єднана соціалістична партія Каталонії, як і інші ліві сили, була оголошена поза законом. Однак вона продовжувала активно діяти як всередині Іспанії (підпільно), так і за її межами. ОСПК була найбільшою опозиційною партією в Каталонії і після падіння режиму стала масовою партією. ОСПК вела активну антіфранкістскую діяльність. Так, в березні 1951 року брала участь в проведенні в Барселоні загального страйку протесту проти зростання цін, а на своєму першому з'їзді в жовтні 1956 року закликала до широкого фронту антифашистських і демократичних сил «Каталонська солідарність». У підпіллі видавала газету «Требай» ( «Trebal») і журнал «Орісонс» ( «Horitzons»).
У квітні 1977 року під час переходу Іспанії до демократії Об'єднана соціалістична партія Каталонії була легалізована. На виборах 1977 і 1979 років отримувала по 8 місць в Конгресі депутатів, після чого починається спад. На виборах 1982 року завоювала всього одне місце, після цього брала участь у виборах у складі широких лівих коаліцій.
Поступово ОСПК і КПІ стали розходитися ідеологічно, і з часом каталонська партія стала брати участь в діяльності коаліції Ініціатива для Каталонії, а пізніше перестала функціонувати в якості окремої партії, увійшовши до складу екосоціалістіческой партії «Ініціатива для Каталонії – Зелені». Останнє викликало розкол в ОСПК, і в 1997 році була створена «Жива ОСПК» (кат.PSUC viu), що стала новим партнером КПІ в Каталонії. У листопаді 2014 року «Жива ОСПК» і Партія комуністів Каталонії об'єдналися в партію «Комуністи Каталонії».
Під час громадянської війни в лавах частин ПОУМ воював відомий згодом англійський письменник Джордж Орвелл. Про ці події він написав документальну повість «Данина Каталонії» (англ.Homage to Catalonia). В повісті він приділяє особливу увагу протистоянню ПОУМ та ПСУК, а також ролі ПСУК у знищенні діячів іспанської революції.
Burnett Bolloten. The Spanish Civil War: Revolution and Counterrevolution (Psychology Practitioner Guidebooks). — University of North Carolina Press, 1991. — 1107 с. — ISBN 978-0807819067.(англ.)
В. Солано. Против Франко, против Сталина: Рабочая партия марксистского единства (ПОУМ) в испанской революции и гражданской войне (1936—1939). М.: Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2013.
