Ніколаєва Тетяна Петрівна

Ніколаєва Тетяна Петрівна
Народилася4 травня 1924(1924-05-04)[1][2][…]
Бежиця, Брянська губернія, РСФРР, СРСР[4]
Померла22 листопада 1993(1993-11-22)[1][2][…] (69 років)
Сан-Франциско, Каліфорнія, США[5]
·інсульт
ПохованняНоводівичий цвинтар
Країна СРСР
 Росія
Діяльністькомпозиторка, піаністка, музикознавиця, вчителька музики, викладачка університету
Alma materЦентральна музична школа і Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського
ВчителіГольденвейзер Олександр Борисович
Відомі учніGabriella Tormad і Луганський Микола Львович
Знання мовросійська
ЗакладМосковська державна консерваторія імені Петра Чайковського
ЧленствоСпілка композиторів СРСР
Жанркласична музика
ПартіяКПРС
Нагороди
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ніколаєва.
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Ніколаєва Тетяна.
Тетяна Ніколаєва

Тетяна Петрівна Ніколаєва (рос. Николаева, Татьяна Петровна, (4 травня 1924, Бєжиця, РРФСР, СРСР — 22 листопада 1993, Сан-Франциско, США) — радянська піаністка, викладачка і композиторка. Народна артистка СРСР (1983). Лауреат Сталінської премії першого ступеня (1951).

Біографія

Народилась у місті Бежица (нині — в межах Брянська). Закінчила Московську консерваторію в класі А. Б. Гольденвейзера і Євгена Голубєва 1946 року за спеціальністю «фортепіано» і 1950 року як композитор.

1950 року виграла головний приз конкурсу імені Баха, присвяченого 200-річчю смерті Й. С. Баха. Членом журі цього конкурсу був Д. Д. Шостакович, який присвятив їй 24 прелюдії і фуги, і Тетяна стала першою виконавицею цього циклу.

З 1959 року Ніколаєва викладала в Московській консерваторії, з 1965 року професор.

Творчість

Тетяна Ніколаєва записала близько 50 платівок, серед яких — багато творів Баха, включаючи «Мистецтво фуги». Нею був записаний альбом з усіма сонатами Л. Бетховена. За виконання творів Р. Шумана в 1971 році вона була визнана гідною в НДР Премії Роберта Шумана.

Після розпаду СРСР Ніколаєва зробила кілька концертних турів по Європі та Америці, і прийнята була з великим успіхом. Її третій запис «24 Прелюдій і фуг» Шостаковича в 1991 році був удостоєний премії Gramophone в інструментальній категорії.

13 листопада 1993 року під час виконання цього твору на концерті в Сан-Франциско, Ніколаєва була вражена крововиливом у мозок і змушена була перервати свій виступ. Через дев'ять днів, 22 листопада, померла. Похована в Москві на Новодівочому кладовищі (ділянка № 3).

Нагороди та премії

Пам'ять

  • 1999 року ім'я Т. П. Ніколаєвої присвоєно дитячій школі мистецтв № 1 міста Брянська, де починався її творчий шлях.[6] 2000 року на будівлі школи мистецтв відкрито меморіальну дошку, присвячену пам'яті Тетяни Петрівни.[7]
  • З 1996 року на базі брянської школи мистецтв № 1 (нині носить ім'я піаністки) кожні два роки проводиться Міждержавний конкурс юних піаністів імені Ніколаєвої.[8]

Примітки

  1. ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #134473671 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б в SNAC — 2010.
  4. ↑ Présence Compositrices — 2020.
  5. ↑ The New York Times / J. Kahn — Manhattan: New York Times Company, A. G. Sulzberger, 1851. — ISSN 0362-4331; 1553-8095; 1542-667X
  6. ↑ Тетяна Петрівна Ніколаєва на сайті debryansk.ru. Архів оригіналу за 21 червня 2008. Процитовано 1 жовтня 2011.
  7. ↑ Тетяна Петрівна Ніколаєва на сайті narod.ru. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 1 жовтня 2011.
  8. ↑ В Брянске пройдет VII открытый межгосударственный конкурс юных пианистов имени Николаевой. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 1 жовтня 2011.

Посилання