У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Ніколаєв.
Ніколаєв Леонід Володимирович |
---|
|
Дата народження | 1 (13) серпня 1878[1][2] |
---|
Місце народження | Київ, Російська імперія[3][2] |
---|
Дата смерті | 11 жовтня 1942(1942-10-11)[3][1][2] (64 роки) |
---|
Місце смерті | Ташкент, Узбецька Радянська Соціалістична Республіка, СРСР[3][2] |
---|
Причина смерті | черевний тиф[4] |
---|
Поховання | Ташкент |
---|
Громадянство | Російська імперія РРФСР СРСР |
---|
Професії | композитор, педагог, піаніст |
---|
Освіта | Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського |
---|
Вчителі | Пухальський Володимир В'ячеславович, Танєєв Сергій Іванович і Іпполітов-Іванов Михайло Михайлович |
---|
Відомі учні | Савшинський Самарій Ілліч, Шостакович Дмитро Дмитрович, Юдіна Марія Веніамінівна, Гавриїл Попов, Крейн Олександр Абрамович і Шапіро Веніамін Борисович |
---|
Інструменти | фортепіано |
---|
Жанри | класична музика |
---|
Заклад | Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова |
---|
Нагороди | |
---|
Леоні́д Володи́мирович Нікола́єв (рос. Леони́д Влади́мирович Никола́ев; *1 (13) серпня 1878, Київ — †11 жовтня 1942, Ташкент) — радянський піаніст, педагог, композитор.
Вчився грі на фортепіано у Володимира Пухальського й композиції в Євгенія Риби в Києві. В 1897—1902 вчився у Московській консерваторії по класу фортепіано Василя Сафонова і по класу композиції Сергія Танєєва й Михайла Іполітова-Іванова.
З 1909 Ніколаєв викладав фортепіано й композицію в Петербурзькій консерваторії (з 1912 — професор). За роки викладання він виховав ряд відомих згодом композиторів і піаністів, серед яких — Володимир Софроницький, Дмитро Шостакович, Марія Юдіна, Павло Серебряков, Натан Перельман, Олександр Крейн та інші. Паралельно Ніколаєв займався композиторською діяльністю, він є автором фортепіанної, скрипкової й віолончельної сонат, Варіацій, Тарантели, Сюїти для двох фортепіано, трьох струнних квартетів, романсів а також фортепіанних транскрипцій органних творів Букстехуде і Пахельбеля.
В 1942 Ніколаєв разом з іншими викладачами консерваторії був евакуйований у Ташкент, де й помер.
Бібліографія
- Савшинский С. И. Леонид Николаев. Пианист, композитор, педагог. — Л.-М.: Музгиз, 1950
- Савшинский С. И. Леонид Владимирович Николаев. Очерк жизни и творческой деятельности. — Л.: Советский композитор, 1960
- Л. В.НИКОЛАЕВ. Статьи и воспоминания современников. Письма. К 100-летию со дня рождения. — Л.: Советский композитор, 1979
Посилання
Примітки
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво | |
---|
Генеалогія та некрополістика | |
---|
Література та бібліографія | |
---|
Словники та енциклопедії | |
---|
Нормативний контроль | |
---|