PROFILPELAJAR.COM

Ніколаєв Андріян Григорович
Ніколаєв Андріян Григорович
Народився	5 вересня 1929[…]; Шоршели, Маріїнсько-Посадський район, Чуваська Автономна Радянська Соціалістична Республіка, Горьківський край, РСФРР, СРСР
Помер	3 липня 2004[…] (74 роки); Чебоксари, Росія; ·інфаркт міокарда
Поховання	Шоршели
Країна	СРСР; Росія
Діяльність	льотчик, космонавт, письменник
Alma mater	Чернігівське вище військове авіаційне училище льотчиків (1954) і Військово-повітряна інженерна академія імені Миколи Жуковського (1968)
Знання мов	російська
Членство	Перший загін космонавтів СРСР
Військове звання	генерал-майор авіації[d] і генерал-майор
Партія	КПРС
У шлюбі з	Терешкова Валентина Володимирівна
Діти	Олена Андріянівна Ніколаєва-Терешковаd
Автограф
Нагороди	; ; ; Льотчик-космонавт СРСР (1962) Q4375567? Золота медаль імені Ю. О. Гагарінаd (1970) honorary citizen of Polotskd
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Ніколаєв.

Андрія́н Григо́рович Нікола́єв (*5 вересня 1929 — †3 липня 2004) — третій радянський космонавт (після Гагаріна і Титова), двічі Герой Радянського Союзу, член першого зоряного загону, льотчик-космонавт СРСР, генерал-майор авіації (1970), пілот космічного корабля «Восток-3» і командир корабля «Союз-9». За національністю — чуваш. Здійснив два космічні польоти — в 1962 і 1970 році — загальною тривалістю 21 доба 15 годин 20 хвилин 55 секунд.

Життєпис

Батьки Андріяна — Григорій та Анна Олексіївна — з бідняцьких родин, уродженці села Шоршели («Чисті джерела») Маріїнсько-Посадського району Чуваської автономної республіки. Одружилися вони в 1922 році, мешкали в невеликій сільській хаті, сіяли хліб^[6]. 5 вересня 1929 року у них народився другий син — Андріян. До закінчення школи він носив прізвище Григор'єв — від імені батька, згідно з традиціями тих років. Коли в селі утворили перший в районі колгосп, батько хлопця почав працювати в ньому конюхом, а мати — дояркою на молочній фермі^[6]. У Другу світову війну Григорій помер — Андріян ще був підлітком. Крім нього у сім'ї було ще троє дітей — старший Андрій, молодші Зіна та Петро. У війну, після смерті батька, родина жила важко. Не вистачало одягу і хліба^[6].

Андріян закінчив Шоршельську восьмирічну школу, а в 1947 році — лісотехнічний технікум в Маріїнському Посаді і за розподілом був направлений на роботу майстром лісозаготівель тресту «Южкареллес». Через три роки хлопця забрали в армію. Спочатку він навчався на курсах повітряних стрільців при Кіровабадському військовому авіаційному училищі льотчиків, а в 1951 році поступив у Чернігівське вище військове авіаційне училище льотчиків. У 1954 році Ніколаєв закінчив Фрунзенське військове авіаційне училище льотчиків. Служив в авіаційних частинах у Підмосков'ї.

Космічна підготовка і польоти

У 1960-1982 роках Ніколаєв — в загоні радянських космонавтів. Пройшов повний курс підготовки до польотів на кораблях типу «Восток». Був дублером радянського космонавта № 2 Германа Титова під час польоту корабля «Восток-2» (серпень 1961 року).

Свій перший космічний політ Ніколаєв виконав з 11 по 15 серпня 1962 року на космічному кораблі «Восток-3». Корабель зробив 64 витки довкола Землі. Це був перший багатодобовий політ в історії космонавтики і перший груповий політ космічних кораблів — на орбіті з 12 серпня також був «Восток-4», пілотований Павлом Поповичем. Між космонавтами був встановлений двосторонній зв'язок (у Ніколаєва позивний — «Сокіл», у Поповича — «Беркут»), з кораблів навіть велися телепередачі. Політ продовжувався 3 доби 22 години 22 хвилини (спільний політ — 70 годин 23 хвилини 38 секунд).

Докладніше: 1962 у Чернігові

За мужність і героїзм, проявлені під час польоту, майору Ніколаєву Указом Президії Верховної Ради СРСР від 18 серпня 1962 року присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 11116).

З 1963 Ніколаєв п'ять років — командир загону космонавтів. У 1968 без відриву від основної роботи закінчив московську Військово-повітряну інженерну академію імені М. Є. Жуковського (інженерний факультет). Проходив підготовку до польоту за «місячною» програмою, був командиром одного з екіпажів. Після закриття радянської «місячної» програми готувався до польотів на кораблях типу «Союз». Був командиром дублюючого екіпажу під час польоту космічного корабля «Союз-8» (жовтень 1969 року). А з 1 по 18 червня 1970 року спільно з бортінженером Віталієм Севастьяновим здійснив свій другий космічний політ — як командир корабля «Союз-9». У польоті, що продовжувався 17 діб 16 годин 58 хвилин 55 секунд, виконав програму науково-технічних і медико-біологічних досліджень. На той час це був найтриваліший політ в історії космонавтики.

За мужність і героїзм, проявлені під час космічного польоту, полковник Ніколаєв 3 липня 1970 року був нагороджений другою медаллю «Золота Зірка».

У 1968-1974 роках Ніколаєв — заступник, а з 1974 року — перший заступник начальника Центра підготовки космонавтів імені Гагаріна. Прослужив на цій посаді до виходу у відставку.

Останні роки і смерть

Ніколаєв — депутат Верховної Ради РРФСР 6-11-го скликань. Народний депутат РРФСР з 1990 по 1993 рік.

З 1992 року генерал-майор авіації Ніколаєв — в запасі. Жив в Зоряному містечку Щолковського району Московської області. Раптово помер від обширного повторного інфаркту міокарду, ускладненого кардіогенним шоком і важким порушенням ритму серця, увечері 3 липня 2004 року в столиці Чувашії — Чебоксарах, де як головний суддя брав участь в роботі суддівського корпусу на V Всеросійських сільських спортивних іграх. За рішенням президента Чувашії Миколи Федорова 6 липня 2004 року з військовими почестями був урочисто похований на батьківщині — в селі Шоршели на території Музею космонавтики (відкритий в 1972 році), з чим не погодилася єдина донька Ніколаєва — Олена Майорова. Вона наполягає на перепохованні батька в Зоряному містечку.

День поховання Ніколаєва був оголошений в Чувашії Днем трауру.

Цікаві факти

Ніколаєв був одружений з Валентиною Терешковою, першою жінкою-космонавтом Землі. Їхнє весілля відбулося 3 листопада 1963 року, серед гостей був сам Микита Хрущов. 8 червня 1964 року у подружжя народилася дочка Олена — перша у світі дитина, і батько, і мати якої були космонавтами. Але через 18 років спільного життя, в 1982, вони розлучилися. До того Терешкова мала подвійне прізвище Ніколаєва-Терешкова.
22 січня 1969 року в Кремлі автомобіль, в якому їхали Леонов, Ніколаєв, Терешкова і Береговий, обстріляв офіцер Віктор Ільїн, який сплутав його з машиною Брежнєва (Береговий, який сидів поруч з шофером, трохи нагадував Брежнєва). Пострілами було смертельно поранено шофера Іллю Жаркова, а Ніколаєв зумів перехопити управління і припаркувати машину. Космонавти встигли пригнутися і залишилися цілі; лише Береговий поранився осколками скла, а Ніколаєву куля подряпала спину. Було поранено також мотоцикліста ескорту — він скерував свій мотоцикл на Ільїна і збив його, після чого терориста затримали співробітниками КДБ. Офіційно було оголошено, що «провокатор» робив замах на космонавтів.
18 червня 1970 року Ніколаєв повернувся з другого, на той момент — найтривалішого в світовій історії, польоту в космос. Після приземлення через те, що командир і бортінженер Севастьянов мало займалися фізичними вправами під час польоту, виникли проблеми з адаптацією організму до земних умов. Космонавти себе погано почували, не могли ходити. Цей стан в медичній літературі отримав назву «Ефект Ніколаєва».

Нагороди і вшанування

Радянські нагороди і звання

Орден Червоної Зірки (1961)
Двічі Герой Радянського Союзу (18 серпня 1962, 3 липня 1970)
Орден Леніна (18 серпня 1962)
Льотчик-космонавт СРСР №3 (1962)
Заслужений майстер спорту СРСР (1962)
Почесний радист СРСР (1962)
Кандидат технічних наук (1975)
Орден Трудового Червоного Прапора (15 січня 1976)
Державна премія СРСР (1981)
Орден «За службу Батьківщині у Збройних силах СРСР» 3-го ступеня (30 травня 1988)
Медаль «За зміцнення бойової співдружності» (18 лютого 1991)
Золота медаль імені К. Е. Ціолковського Академії наук СРСР
Дев'ять ювілейних медалей

Іноземні нагороди

Медаль «Золота Зірка» Героя Праці ДРВ (1962, ДРВ)
Медаль «Золота Зірка» Героя Соціалістичної Праці НРБ і орден Георгія Дімітрова (НРБ)
Орден «Кирило і Мефодій» (НРБ)
Національний орден Непалу (1963, Непал)
Орден «Державного Прапора ВНР» (1964, ВНР)
Медаль «Золота Зірка» Героя Праці МНР і орден Сухе-Батора (1965, МНР)
Орден Зірки II класу (Індонезія)
Орден «Намисто Ніла» (Єгипет)

Почесний громадянин

Чуваської Республіки, його ім'я першим внесено в 1962 році до Почесної Книги Трудової Слави і Героїзму Чуваської АРСР
Петрозаводська (1980)
Калуги
Каспійська
Махачкали
Нальчика
Ржева
Смоленська
Гюмрі (Вірменська РСР)
Караганди (Казахстан)
Дархана (Монголія)
Софії (Болгарія)
Варни (Болгарія)
Петрича (Болгарія)
Плевена (Болгарія)
Старої Загори (Болгарія)
Карлових Вар (Чехія)
Буіра (Алжир)

Пам'ятні знаки

Пам'ятний знак в Чебоксарах на Алеї Зірок
Пам'ятний знак на перетині проспекту Леніна і вулиці Космонавта Ніколаєва в Чебоксарах
Бюст в Чернігові на території Військового авіаційного училища льотчиків
Меморіальна дошка в Краснодарі на адміністративній будівлі краснодарського аеропорту з написом «Першопроходцям космосу, які тренувалися в краснодарському аеропорту восени 1960 року: Гагарін, Биковський, Нелюбов, Ніколаєв, Попович, Титов»
Пам'ятний знак-капличка на могилі Ніколаєва в селі Шоршели на території Музею космонавтики

Іменем Ніколаєва названо

Кратер на зворотному боці Місяця
Школу № 10 в місті Чебоксари (в 1999 році) і Кокшакасинську основну школу в Цівільському районі
Вулицю і дитячий парк в Чебоксарах

Книги Ніколаєва

Николаев А. Г. Я — «Сокол». — М., 1962 (рос.)
Николаев А. Г. Встретимся на орбите. — М., 1966 (рос.)
Николаев А. Г. Космос — дорога без конца. — М., 1979 (рос.)

Примітки

↑ ^а ^б Deutsche Nationalbibliothek Record #11873489X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
d:Track:Q27302 d:Track:Q36578
↑ ^а ^б ^в SNAC — 2010.
d:Track:Q29861311
↑ ^а ^б Find a Grave — 1996.
d:Track:Q63056
↑ Николаев Андриян Григорьевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
d:Track:Q649 d:Track:Q17378135
↑ Filmportal.de — 2005.
d:Track:Q15706812
↑ ^а ^б ^в Николаева А. А. Слово о сыне [Архівовано 22 травня 2007 у Wayback Machine.]// Про Андріяна Ніколаєва на сайті чуваських органів влади: gov.cap.ru(рос.)

Джерела

(рос.)Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1988. — Т. 2 /Любов — Ящук/. — 863 с. — 100 000 екз. — ISBN 5-203-00536-2
Маринин И. А. Шамсутдинов С. Х. Глушко А. В. Советские и российские космонавты: 1960—2000. — М. : Новости космонавтики, 2001. (рос.)
(рос.)Ребров М. Ф. Советские космонавты. Изд. 2-е, доп. — М.,1983.(рос.)