Ніколаус Германус у 1466 р. виконав креслення в трапецієподібній проєкції карти Клавдія Птолемея, користуючись латинським перекладом його «Географії». Він запропонував нові правила позначення гір, річок, озер та кордонів. Ще однією особливістю його роботи було те, що числові значення широти і довготи він підписував не на паралелях і меридіанах, а в проміжках між ними. Міста позначалися золотистими кружками, а ті міста, для яких були астрономічні координати, оточувалися чорними крапками.
Ця версія, від якої збереглося кілька рукописних копій, послужила основою для карт у виданні атласу в Болоньї у 1477 р. 1467 р. Н. Германус ще раз переробив зміст «Географії». Він заново виготовив карту світу в новій проєкції, додавши Скандинавію та інші країни Півночі. Так само, як і на оригінальній карті Клаудіуса Клавуса, Гренландія розташована на захід від Скандинавії. Крім того, Германус додав три нові карти — Скандинавії і Півночі, Іспанії та Італії.
В 1468 р. Германус виготовив свій третій варіант «Географії», «пересунувши» на цей раз Гренландію на північ від Скандинавії, а Ісландію на північ до тієї ж широти, приблизно так, як вважав за потрібне Філластр. До атласу додалися ще дві карти — Галлія і Палестина. З карт цієї версії «Географії» (третього варіанту Н. Германуса) друкувалися карти видань в Ульмі 1482 і 1486 рр.
Його вплив можна помітити в багатьох надрукованих пізніше картах і атласах, таких, як карти Генріка Мартелла Германуса, римське видання Птолемея 1507 р. тощо[2].
Józef Babicz: The Celestial and Terrestrial Globes of the Vatican Library, Dating from 1477, and their Maker Donnus Nicolaus Germanus (ca 1420 — ca 1490). In: Der Globusfreund. 1987, Nr. 35-37, S. 155—168. (enthält eine zweiseitige Kurzfassung auf Deutsch)