«Ночувала хмаринка золота…» (рос. «Ночевала тучка золотая…») — радянський фільм-екранізація однойменної повісті Анатолія Приставкіна, випущений у 1989 році на Кіностудії ім. М. Горького режисером Суламбеком Маміловим.
Сюжет
1944 рік. Вихованці дитячого будинку — брати Коля і Саша Кузьміни — їдуть на Північний Кавказ, живуть в колонії, разом з її вихованцями працюють на консервній фабриці, де крадуть джем. Обшук в колонії розкриває запаси накраденого.
Брати здружилися з вихователькою Регіною Петрівною (вона називає їх «Кузьмьониші»). За вихователькою доглядає фронтовик-інвалід Дем'ян.
В результаті нападу місцевої банди гине директор дитячого будинку. Саша і Коля ховаються разом з Дем'яном в кукурудзяному полі, але Дем'ян кидає їх і втікає. Саша гине, Коля ховає його тіло в товарному поїзді. Колю знаходить місцевий хлопчик Алхазур, якого Коля в маренні кличе Сашком. Двох їх знаходять і відвозять на розподільний пункт. Туди ж приїжджає і Регіна Петрівна, яка просить прощення за те, що кинула їх, піддавшись на вмовляння Дем'яна виїхати. Коля не прощає.
У ролях
- Андрій Башкіров — Коля Кузьмін
- Володимир Башкіров — Саша Кузьмін
- Тамерлан Шатаєв — Алхазур
- Наталія Мерц — Регіна Петрівна, вихователька в колонії
- Віллор Кузнецов — Петро Онисимович Мешков, директор колонії на прізвисько «Портфельчик»
- В'ячеслав Баранов — Ілля, колишній кримінальник, провідник поїзда, сусід колоністів
- Іван Бортник — Дем'ян Іванович, фронтовик-інвалід, колгоспник
- Ольга Семенова — Віра, працівник консервного заводу
- Анатолій Іванов — слідчий
- Микола Погодін — Олексій Іванович, сліпий танкіст, гармоніст
- Костянтин Лабутін — директор консервного заводу
- Валентина Титова — Шмідт, директор дитячого будинку
- Микола Волков — машиніст
Знімальна група
Посилання
