Ночнар південний

Ночнар південний

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Дрімлюгоподібні (Caprimulgiformes)
Родина: Дрімлюгові (Caprimulgidae)
Рід: Lyncornis
Вид: Ночнар південний
Lyncornis macrotis
(Vigors, 1831)[2]
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Caprimulgus macrotis
Eurostopodus macrotis
Eurostopodus mindanensis
Посилання
Вікісховище: Lyncornis macrotis
Віківиди: Lyncornis macrotis
EOL: 1178186
ITIS: 555537
МСОП: 22689690
NCBI: 135169

Ночна́р південний[3] (Lyncornis macrotis) — вид дрімлюгоподібних птахів родини дрімлюгових (Caprimulgidae). Мешкає в Південній і Південно-Східній Азії.

Опис

Південний ночнар
Південний ночнар

Південні ночнарі є найбільшими представниками родини дрімлюгових, їх довжина становить 31-41 см. Самці цього виду важать в середньому 131 г, самиці — 151 г, що робить південних ночнарів другими за вагою представникіми своєї родини після накунд[4]. Забарвлення переважно сірувато-коричневе, поцятковане тонкими світлими смужками. Тім'я, спина, живіт і боки сірувато-охристі, нижня частина тіла поцяткована темно-коричневими смугами. На шиї білуватий "комір". На голові є рудуваті пір'яні "вуха", схожі на вуха сов. Хвіст довгий. поцяткований золотисто-охристими і чорними смугами. Білі плями на крилах і хвості відсутні.

Підвиди

Виділяють п'ять підвидів:[5]

Поширення і екологія

Південні ночнарі мешкають в Індії, Бангладеш, М'янмі, Таїланді, Китаї, Лаосі, В'єтнамі, Камбоджі, Малайзії, Індонезії та на Філіппінах. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах, в сухих чагарникових заростях та на луках. Зустрчаються на висоті до 1000 м над рівнем моря. Живляться комахами, яких ловлять в польоті. Відкладають яйця в неглибоку ямку в землі. В кладці 1 яйце[6].

Примітки

  1. BirdLife International (2016). Lyncornis macrotis.
  2. Vigors, Nicholas Aylward (1831). Caprimulgus macrotis. Proceedings of the Committee of Science and Correspondence of the Zoological Society of London. 1 (8): 97.
  3. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  4. CRC Handbook of Avian Body Masses, 2nd Edition by John B. Dunning Jr. (Editor). CRC Press (2008), ISBN 978-1-4200-6444-5.
  5. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Nightjars, Oilbird, potoos, frogmouths. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 02 травня 2022.
  6. Strijk JS (2004). Description of the nest and nestling of Great Eared Nightjar Eurostopodus macrotis from Luzon, Philippines (PDF). Forktail. 20: 128—129. Архів оригіналу (PDF) за 10 червня 2011.