Номер вулкана

Номер вулкана
ВведенийВересень 2013 року
Організація управлінняСмітсонівський інститут
Кількість цифр6
Приклад352050 (вулкан Котопахі)
ВебсайтОфіційний сайт
Вулкан Сент-Геленс, старий номер якого був —1201-05, а новий — 321050

Номер вулкана (також номер довідкового файлу вулкана, система нумерації вулканів, англ. Volcano Number або скорочено VNUM) — це унікальний ідентифікатор[en] ієрархічної географічної системи для ідентифікації та позначення тегами вулканів і вулканічних об'єктів на Землі.

Загальні відомості

Ідентифікатор нумерації вулканів (VNUM) був вперше розроблений у рамках проекту «Каталог діючих вулканів світу» Міжнародної асоціації вулканології, нині «Міжнародна асоціація вулканології та хімії надр Землі»[en] (англ. International Association of Volcanology and Chemistry of the Earth's Interior — IAVCEI), наприкінці 1930-х років[1]. Нині ним керує Програма глобального вулканізму (англ. Global Volcanism Program — GVP) Смітсонівського інституту у Вашингтоні, округ Колумбія (США), у співпраці з IAVCEI та Всесвітньою організацією вулканічних обсерваторій (WOVO), комісією IAVCEI.

Країни-учасниці GVP повинні були поєднати в номері вік вулкана та географічно-історичну інформацію про нього. У результаті GVP часто змінював номери вулканів, як правило, щоб дозволити визначення нових вулканів у певній географічній зоні, і ця дія підірвала початкову мету уникнення двозначності. У вересні 2013 року Глобальна програма вулканізму оголосила про новий формат ідентифікації вулканів[2]. Новий формат — це 6-значне число, яке більше не містило нецифрових символів.

Стара структура номерів

Старий номер складався з чотирьох цифр, дефіса та ще двох-трьох цифр: 0000-00 (0000-000). Перші дві цифри вказували на загальну географічну область (регіон), наступні дві цифри вказували на субрегіон (окрема країна, чи її область), а дві цифри після тире вказували на конкретний вулкан. Іноді додавали третю цифру під час каталогізації вулкана, який був між двома іншими, які були каталогізовані раніше. Наприклад: між Стромболі (з номером 0101-04=) і Вулькано (з номером 0101-05=) було додано Ліпарі з номером 0101-041. Це для того, щоб уникнути додавання вулкана в субрегіоні Греції, який починається з номерів 0101, до списку вулканів у субрегіоні Італії, які починаються з номерів 0102. Префікс 01 цих двох субрегіонів вказував на Середземноморський регіон і Західну Азію. Знак рівності (=) або тире (-) наприкінці номера, відповідно вказує, на наявність великої інформації про вулкан або про її відсутність (необхідність).

Основні географічні області (регіони) — позначені першими двома цифрами:

Приклади: номер Тамбори був: 0604-04=, Везувій 0101-02= і Еяф'ятлайокютль 1702-02=.

Вулкани в ізраїльській лінії хребта, такі як гора Авіталь[de] і гора Одем[cs], включені до вулканічного поля Голанських висот, номер якого був 03-0300.

Система обчислення була використана в трьох виданнях книги «Вулкані світу»[en] у 1981[3], 1994[4] та 2010 роках[5].

Нова структура номерів

У новій системі цифри складаються з шести цифр і не містять спеціальних знаків (знак рівності та дефіс). Щоб уникнути плутанини зі старою системою, нові числа ніколи не починаються з нуля чи одиниці[1]. Новий номер зазвичай поєднує в собі старий номер. Отже, якщо ми повернемося до наведених вище прикладів, Стромболі, номер якого був 0101-04=, отримав номер 211040, Вулкано, номер якого був 0101-05=, отримав номер 211050, Ліпарі, номер якого був 0101-041, отримав номер 211042, а Еяф'ятлайокютль, номер якого було 1702-02=, отримав номер 372020.

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б Volcano Data Criteria. (архів: archive.today). Global Volcanism Program. Smithsonian Institution. Архів оригіналу за 25 листопада 2016. Процитовано 29 лютого 2024.
  2. ↑ Smithsonian / IAVCEI Volcano Numbers. Global Volcanism Program. Smithsonian Institution. 30 вересня 2013. Процитовано 29 лютого 2024.
  3. ↑ Simkin, Tom; Smithsonian Institution (1981), Volcanoes of the world : a regional directory, gazetteer, and chronology of volcanism during the last 10,000 years, Hutchinson Ross Pub. Co. ; [New York] : Distributed world wide by Academic Press, ISBN 978-0-87933-408-6
  4. ↑ Simkin, Tom; Siebert, Lee; Smithsonian Institution (1994), Volcanoes of the world : a regional directory, gazetteer, and chronology of volcanism during the last 10,000 years (вид. 2nd ed. / Tom Simkin & Lee Siebert), Geoscience Press, ISBN 978-0-945005-12-4
  5. ↑ Siebert, Lee; Simkin, Tom; Kimberly, Paul (9 February 2011), Volcanoes of the world (вид. 3rd ed. / Lee Siebert, Tom Simkin, and Paul Kimberly), Smithsonian Institution ; Berkeley ; University of California Press (опубліковано опубліковано 2010), ISBN 978-0-520-94793-1

Посилання