Тут народився гайдамака Федір Левченко, який серед інших захопив під час КоліївщиниГостомель[1].
В Нових Петрівцях існувала дерев'яна церква зведена за даними Похилевича в 1746. Церква була розібрана в кін. 19 ст. або на поч. 20. ст. і перенесена в с. Черкаська слобода. Церква складалася з трьох зрубів, центральний зруб-восьмерик був найбільшим зі зрізаними зовнішніми кутами, вівтар та бабник були однакового розміру та мали зрізані лише зовнішні кути. План такої церкви був типовим для Київщини. Подібний план побудови має Михайлівська церква в Зінькові на Поділлі. Церква мала три входи: з заходу, півночі, півдня. Над північним та південним входом центрального зрубу були потрійні вікна, характерні для візантійських потрійних вікон романського стилю. Зверху церква була обшальована поздовжніми дошками. В цій церкві знаходились старовинні ікони, перенесені сюди з Межигірського монастиря, після його спалення. Церкву описав Теодор Ернст.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 8193 особи, з яких 3882 чоловіки та 4311 жінок.[2]
23 листопада 2018 року у селі відкрили завод з виробництва заморожених хлібобулочних виробів — Chanta Mount. Продукція підприємства буде йти як на внутрішній ринок так і на експорт в Євросоюз.
Сумарні інвестиції — 25 млн євро
Потужність — 80 тон на добу
Площа — 6000 м²
Перший камінь у фундамент нового підприємства був закладений 11 липня 2017 року. На початковому етапі сума інвестицій в проект склала 15 млн євро., а після введення в експлуатацію всіх необхідних потужностей становитиме більше 25 млн євро.
Планова потужність — 80 тонн на добу, це 5 автоматизованих ліній, штат — 300 працівників, площа — 6000 кв.м.[6]
Культурне життя
Нові Петрівіці — село, яке має кілька культурно-історичних пам'яток. Найперше — це нещодавно реставрована громадою села Дзвінкова криниця, згадувана у поемі Тараса Шевченка«Чернець» за час його перебування в Межигірському монастирі. Сама територія Межигірського монастиря наразі недоступна пересічному громадянинові через розташування на ній урядового маєтку.
Другою особливістю села є етнографічний музей«Хутір Савки». Через свою діяльність у царині розповсюдження української культури знаний далеко за межами України. Для відвідувачів музею проводяться автентичні календарно-обрядові дійства, показ ремесел та куштування страв з печі.
«Дзвінкова криниця» — пам'ятка природи місцевого значення, відреставрована громадою села у 1998 р. до 155-річчя перебування Тараса Шевченка у Межигір'ї, про що він згадував у своїй поемі «Чернець» та на своїх малюнках. Монахи Києво-Межигірського монастиря, пізніше підірваного більшовиками, на місці джерела побудували каплицю із встановленими дзвіночками — коли вода сильним струменем вдаряла по них, то лунав мелодійний дзвін, звідки й пішла назва криниці. Сама територія Межигірського монастиря наразі недоступна пересічному громадянинові через розташування на ній урядового маєтку.
«…Іде чернець дзвонковую: У яр воду пити: Та згадує, як то тяжко: Було жити в світі…»
Ново-Петрівський геологічний розріз — геологічна пам'ятка природи місцевого значення. На березі Київського водосховища у стіні кар'єру та в яру, що перетинає село, оголюються відклади неогенової та палеогенової доби. Найпотужніший шар становить 50—60 м. Об'єкт має серію різноманітних порід, окрасою яких є пісковик (потужністю 2,5—3 м). Він містить скам'янілі ядра прісноводних пелеципод.
Відомі люди
Богдан Дмитро Пилипович (народився 1915 в селі Валки, тепер Нові Петрівці — помер 1944) — учасник Другої Світової війни, Герой Радянського Союзу