Никола має сербський та болгарський паспорт, його дід Величко належав до болгарської меншини Пірота[1]. На міжнародному рівні захищає кольори національної збірної Чорногорії.
Клубна кар'єра
Народився 16 липня1986 року в місті Белград. Вихованець футбольної школи клубу «Црвена Звезда». У дорослому футболі дебютував 2004 року виступами за команду клубу «Рад», в якій провів один сезон, взявши участь у 21 матчі чемпіонату. Напередодні початку сезону 2005 року побував на перегляді спочатку в ОФК Белград, а потім протягом 10 днів — у «Арсеналі». Зрештою у 2005 році перейшов у подгорицьку«Зету», яку згодом залишив через конфлікт з тренерським штабом. Під час зимової перерви сезону 2006/07 років домовлявся про перехід до «Вест-Бромвіч Альбіону», проте англійська футбольна асоціація на дала дозволу на роботу, тому Вуядинович підписав договір з пиротські«Радничком», за який зіграв 14 матчів у другому дивізіоні сербського чемпіонату.
У травні 2007 року Вуядинович перейшов вільним агентом до ЦСКА (Софія), підписавши з клубом 3-річний контракт[2]. У складі болгарського клубу дебютував у єврокубках, 16 серпня 2007 року у кваліфікації Кубку УЄФА проти «Омонії» (Нікосія) з Кіпру. Протягом цих років зіграв 24 матчі та відзначився 1 голом, а також виборов титул чемпіона Болгарії.
У серпні 2008 року «Удінезе» оголосило, що домовилося про перехід чорногорця за 1 мільйон євро[3]. Никола узгодив з клубом 5-річний контракт[3][4]. Відіграв за команду з Удіне наступні чотири сезони своєї ігрової кар'єри.
У вересні 2009 року «Удінезе» відправило Вуядиновича в оренду до «Унірі» (Алба-Юлія) з Румунії[5][6]. Разом з командою посів останнє місце у вищому дивізіоні чемпіонату Румунії. У сезоні 2010/11 років перейшов в оренду до представника Прем'єр-ліги Шотландії ФК «Абердин»[3]. Головним чином розглядався як заміна Річарду Фостеру, первинну заявку на роботу якого було відхилено[3], яку згодом клуб оскаржив[7].
15 січня 2011 року оренда чорногорця була продовжена до завершення сезону. Під керівництвом Марка Макгі, а згодом і Крейга Брауна, зіграв у 18 матчах чемпіонату країни, а також брав участь у півфінальних поєдинках кубку країни та кубку шотландської ліги[8]. Оренда Николи завершилася наприкінці сезону 2010/11 років[9].
Під час зимової перерви сезону 2011/12 років Вуядинович переїхав з Італії до Сербії, де виступав в оренді в складі представника сербської Суперліги ФК «Явор» (Іваниця)[10].
24 червня 2012 року Никола залишив «Удінезе» та підписав 2-річний контракт зі «Штурмом» (Грац), який очолював німець Пітер Гібалла[11]. Дебютував за нову команду 21 липня 2012 року проти чинного чемпіона країни «Ред Булл» (Зальцбург), в якому його команда з Грацу на Меркур Арені поступилася з рахунком 0:2. Дебютним голом в австрійській Бундеслізі відзначився 25 серпня 2012 року у переможному (3:2) домашньому поєдинку проти «Адміра Ваккер Медлінг», де після подачі з кутового у виконанні Харіса Букви встановив рахунок 2:0. Незважаючи на те, що в австрійській команді був гравцем основного складу, у червні 2014 року вирішив покинути клуб.
31 жовтня 2014 рокупідписав 1-річний контракт «Осасуною» з Сегунда Дивізіону, розглядався як заміна травмованому Жордану Лотьйо[12].
16 липня 2015 року перейшов до «Бейцзін Ентерпрайзес» з Першої ліги чемпіонату Китаю[13]. У пекінському клубі двічі боровся за вихід до Китайської Суперліги, проте в обох випадках команді підвищитися в класі не вдавалося У 2017 році повернувся до «Осасуни», яка на той час виступала в Прімері. Проте за підсумками сезону 2016/17 років команда повернулася до Сегунди.
7 липня 2017 року підписав контракт з польським «Лехом»[14]. Дебютував за нову команду 27 липня 2017 року у виїзному поєдинку Ліги Європи проти «Утрехта»[15]. Станом на 5 березня 2019 року відіграв за команду з Познані 25 матчів в національному чемпіонаті.
Виступи за збірну
Протягом 2007–2008 років залучався до складу молодіжної збірної Чорногорії. На молодіжному рівні зіграв у 6 офіційних матчах.
↑FC Unirea s-a întărit cu doi jucători (румунська) . FC Unirea Alba Iulia. 12 вересня 2009. Процитовано 12 вересня 2009.[недоступне посилання з квітня 2019]
↑Osasuna ficha a Nikola Vujadinovic [Osasuna signs Nikola Vujadinovic] (Spanish) . Osasuna's official website. 31 жовтня 2014. Архів оригіналу за 2 листопада 2014. Процитовано 6 листопада 2014.