Корнелія (Нелі́) Жакма́р, у шлюбіЖакмар-Андре (фр.Nélie Jacquemart, Jacquemart-André; 25 липня1841, Париж — 15 травня1912, там само) — французька художниця, колекціонерка мистецтва, меценатка і філантропка, засновниця музею Жакмар-Андре в Парижі.
Біографія та творчість
Народилася 25 липня 1841 року в Парижі, у незаможній родині. З ранніх років нею опікувалася Памела де Ватрі[fr], багата власниця абатства Шалі. Завдяки їй Нелі змогла здобути освіту, вступивши до паризької Школи образотворчих мистецтв, де її вчителем став Леон Коньє[5][6]
1863 року Нелі дебютувала в Паризькому Салоні з двома жанровими картинами.[7] Вона також писала релігійні картини для паризьких церков, але поступово її основною спеціалізацією став портретний жанр.[5] Художниці замовляли портрети чимало відомих людей, зокрема президент Тьєр.[5] Деякі її роботи пізніше були представлені на Всесвітній виставці 1878.[7]
Нелі Жакмар. Портрет Едуара Андре. 1872
1872 року Нелі написала портрет банкіра і колекціонера мистецтва Едуара Андре[fr]. Через 9 років, у 1881 році, вона одружилася з ним та оселилася у його особняку на бульварі Осман.
Писати картини Нелі після одруження перестала, але з її ініціативи подружжя багато подорожувало, зокрема Італію, і набувало численні витвори мистецтва, насамперед роботи італійських живописців (зокрема Мантеньї, Белліні, Боттічеллі, Карпаччо, Учелло та інших[8]).[5] Поступово їхній особняк перетворився на своєрідний музей, де в кожному приміщенні було представлено мистецтво певного періоду (з величезним переважанням XVIII століття).[6]
Чоловік помер у 1894 році, заповівши все своє майно Нелі. Після його смерті вона продовжила подорожувати, поповнюючи загальну колекцію, і в 1902 році повернулася до Франції, де придбала абатство Шалі, щоб розмістити там зібрані предмети мистецтва.[5]
Нелі Жакмар. Портрет дівчинки
Нелі Жакмар-Андре померла 1912 року. Всю нерухомість, що їй належала, і твори мистецтва вона заповідала Інституту Франції за умови, що її паризький особняк і абатство Шалі стануть доступними широкому загалу, що й було виконано в 1913 році [5]. Нині в особняку знаходиться музей Жакмар-Андре, а в абатстві — його філія[8][9].
Théodore Pelloquet, «Nélie Jacquemart: Molière chez le barbier Gely, à Pézenas», L'Exposition, journal du salon de 1863, 24 May 1863, online
Gustave Vapereau, Dictionnaire universel des contemporains: contenant toutes les personnes notables de la France et des pays étrangers, L. Hachette (1880) Chapter on Jacquemart online
Sandrine Herman, «Étude de la correspondance de Nélie Jacquemart-Andre 1881—1912», Université Paris-Sorbonne (1993—1995)
Anne-Marie Bautier and Robert-Henri Bautier, «Nélie Jacquemart-André, artiste, collectionneuse, mécène ou la passion de l’œuvre d'art», Gazette des beaux-arts, February 1995, pgs.79-114
Jean-Pierre Babelon, Une passion commune pour l'art, Nélie Jacquemart et Édouard André, Scala (2012) online
Charles Duprat and C. Recoura, Entrez dans l'univers du Musée Jacquemart-André, Fondation Culturespaces, Dossier pédagogique, online
