Національний морський музей у Гданську (пол.Narodowe Muzeum Morskie w Gdańsku), до 10 грудня 2013 — Центральний морський музей у Гданську (пол.Centralne Muzeum Morskie w Gdańsku)[7] — національний заклад культури, музей, що обрав за мету діяльності охорону мореплавної спадщини шляхом збору і збереження пам'яток, пов'язаних із судноплавством, водними транспортними засобами, суднобудуванням, рибальством, та поширення знань про них, а також про морську історію Польщі та її економіку. Музей відомий своїми підводними археологічними дослідженнями у Гданський затоці. Завдяки зусиллям археологів в музеї вдалося зібрати надзвичайно цінні фрагменти оздоблення старовинних кораблів, а також середньовічнівантажі та їх упаковку[8].
Музей виконує свою місію шляхом проведення наукових досліджень, збереження і реставрації пам'яток, організації виставок та участі в різних музейних об'єднаннях і асоціаціях. Зареєстрований в Державному реєстрі музеїв.
Музей прагне згуртувати навколо себе людей, організації, установи і підприємства, пов'язані з морським господарством, з тим, щоб за їхньої підтримки досягати своїх цілей і виконувати покладені на нього завдання.
Історія
Портовий кран-ворота і будівлі Центрального морського музею (до реконструкції) у Гданську в 2008 роціВітрильник «Дар Помор'я» у ГдиніМузей рибальства в ГеліМузей Вісли у Тчеві«Музей Вісляного лиману» в с. Конти-Рибацкє
Центральний морський музей бере початок із 1958 року, в якому було засновано Товариство друзів музею. З ініціативи цього товариства і пізнішого директора музею габ. д-ра Пшемислава Смолярека у Дворі Артуса було відкрито виставку «Від весла до ядерної силової установки».
1 січня1962 року він відокремився і перетворився на самостійну установу, головне приміщення якої розташувалося у гданському «Журавлі» (портовому крані-воротах). 1 жовтня1972 року міністр культури і мистецтва присвоїв йому звання і статус національного закладу під назвою Центральний морський музей. Нині музей підпорядковується безпосередньо Міністерству культури, яке його фінансує і контролює.
Музей виникав із нічого. За задумом засновників він повинен був стати портово-музейним комплексом, органічно вписаним у саме серце старого Гданського порту, утворюючи ансамбль типових портових споруд, таких як кран-ворота, комори на острові Олов'янка, причальні споруди, плавні засоби. Між тим, 45 років тому Олов'янка лежала в жахливих руїнах, лише «Журавель» було відбудовано після воєнних пошкоджень. Ось чому головний корпус музею розмістився саме там.
Водночас музей втілював у життя концепцію розвитку відділень шляхом освоєння чергових об'єктів.
У червні 1963 було створено перше відділення — Музей маяків у маяку на мисі Розеве (з 1964 року — у віданні Товариства друзів морського музею), а в наступні роки послідовно: Музей рибальства в Гелі (у 1972 році), Музей Вісли в Тчеві та колишній навчальний вітрильник «Дар Помор'я» у Гдині (в 1984).
1988 року відкрито експозиційні зали в коморах «Панна», «Мідь» і «Оливський» на острові Олов'янка, де з 2000 року після відновлення чергових комор «Мала» і «Велика діброва» міститься головний будинок Центрального морського музею.
Першим директором та одним з ініціаторів і творців Центрального морського музею був габілітований доктор Пшемислав Смолярек, який обіймав цю посаду з 1960 року і до смерті в 1991 році. Наступним директором був доцент, габілітований доктор Анджей Збєрський, який у 2001 році вийшов на пенсію. Нині посаду директора займає доктор технічних наук Єжи Літвін, який вступив на посаду 2001 року після перемоги в конкурсі.
У 2013 році міністр культури і національної спадщини Богдан Здроєвський змінив назву установи на Національний морський музей у Гданську. Нова назва діє з 10 грудня 2013 року.
